Фото: Reuters
Роковини подій 1943 року виявилися затьмарені скандалом
Суперечки навколо українсько-польського конфлікту 70-річної давності можуть затягнути процес вступу України в ЄС, - пише Володимир Водо в російському виданні Новые Известия.
Роковини трагічних подій 1943
року, коли сотні тисяч поляків були знищені українськими націоналістами,
виявилися затьмарені скандалом. Напередодні сейм Польщі прийняв резолюцію,
згідно з якою цей конфлікт було названо етнічною чисткою. Водночас нащадки
жертв різанини, а також низка опозиціонерів вимагають визнати його геноцидом.
Влада Польщі на це не погоджується, не бажаючи загострювати відносини із
сусідом. Сама Україна теж не поспішає згладити гостру ситуацію - президент
Віктор Янукович не став супроводжувати польського колегу Броніслава
Коморовського до Луцька, де днями відбувалися пам'ятні заходи.
У четвер 11 липня в Польщі
відзначали 70-ту річницю початку так званої волинської різанини -
етнополітичного конфлікту між поляками і бійцями Української повстанської армії
(УПА). Ця подія є чи не найбільш чутливою проблемою в історії співіснування
обох народів. У роки гітлерівської окупації частина українських націоналістів,
що прагнула до створення своєї державності на кресах - східних територіях
довоєнної Речі Посполитої (Вільно, Львів), що належали до війни Польщі,
вирішила фізично винищити всіх незгодних з цією ідеєю. У відповідь на терор
підрозділи польської партизанської Армії Крайової (АК) жорстоко помстилися
українцям. У результаті взаємної різанини, за якою спостерігали німці, з одного
боку, і радянські партизани - з іншого, за підрахунками польського Інституту
національної пам'яті (IPN), загинули близько 100 тис. поляків і 15 тис.
українців.
У результаті взаємної різанини,
за якою спостерігали німці, з одного боку, і радянські партизани - з іншого, за
підрахунками польського Інституту національної пам'яті (IPN), загинули близько
100 тис. поляків і 15 тис. українців
Цього року пам'ять жертв
волинської різанини біля пам'ятника, що відкрився з цієї нагоди у віддаленому
від центру варшавському районі Жолібож, вшанували президент Броніслав
Коморовський, представники сейму, сенату і уряду Польщі. Було зачитано список
убитих, після чого варшавський митрополит кардинал Казімєж Нич відслужив жалобне
богослужіння. У своєму виступі президент Коморовський назвав волинську різанину
"одним з найбільш важких і трагічних випробувань польського народу в
період Другої світової війни", "злочином з ознаками геноциду" і
нагадав про недавню декларацію католицьких церков Польщі та України про взаємне
прощення і примирення. "Навіть хвороблива правда ніколи не завдає шкоди.
Правда може створювати шанс на те, щоб істинні знання на тему тих драматичних
подій стали фундаментом польсько-українського примирення", - наголосив
Коморовський.
Проте багато поляків, особливо
люди старшого покоління, вважають, що президентові не вистачило сміливості
назвати очевидні речі своїми іменами. "Те, що трапилося на Волині,
повністю відповідає значенню терміна "геноцид", і в замовчуванні
історії ми брати участі не будемо", - заявив напередодні лідер
опозиційного "Союзу лівих демократів" (SLD) Лешек Міллер. Спікер
польського сейму Єва Копач також закликала вважати волинську різанину
геноцидом. "Правду не можна перекричати або передискутувати, - заявила
пані Копач. - 100 тисяч поляків - малих дітей, жінок, чоловіків - загинули
тоді, і це факти, щодо яких не повинні вестися дискусії". Після жалобної меси
в костьолі Св. Олександра вулицями Варшави пройшли представники організацій, що
об'єднують мешканців колишніх кресів і їхніх нащадків.
Багато поляків, особливо люди
старшого покоління, вважають, що президентові не вистачило сміливості назвати
очевидні речі своїми іменами
"Тим, що відрізняє
різанину на Волині від усіх відомих етнічних злочинів, є неймовірна жорстокість
злочинців, - пише впливова польська Rzeczpospolita. - Складно виправдати
ганебну поступливість, з якою у Польщі відмовляються від правди, а частина
еліт, що формують громадську думку, істерично реагує на будь-яку згадку про ОУН
або вживання найбільш підходящого в даному випадку слова "геноцид".
Напередодні польський сейм (нижня
палата парламенту) з перевагою всього в 10 голосів прийняв резолюцію, згідно з
якою волинська різанина 1943 року була визнана етнічною чисткою з елементами
геноциду. Безпосередньо перед голосуванням виступив міністр закордонних справ
Польщі Радослав Сікорський, який закликав не загострювати проблему, особливо
напередодні наміченого на листопад підписання договору про асоціативне членство
України в Євросоюзі.
***
У рубриці Огляд преси статті із
закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.