Фото: АР
Експерти попереджали: за глобальний політичний відрив Україні доведеться платити
14 серпня 2013, рівно опівночі, без оголошення причин, Державна митниця Російської Федерації закрила вхід в країну всім без винятку експортерам з України, - пише Ольга Мусафірова в російській Новой газете.
Через добу, коли з боку відповідних інстанцій РФ як і раніше не прозвучало жодного коментаря щодо події, в інформаційному просторі України стало набирати обороти слово "війна". Визначення "торговельна" до нього додавалося за бажанням.
Про війну повідомила Федерація роботодавців України. Її главу, олігарха Дмитра Фірташа (в активах, окрім іншого, - компанія РосУкренерго і найбільший телеканал Інтер), навіть запідозрили в штучному нагнітанні ситуації з особистих мотивів. Фірташівський бізнес давно та міцно пов'язаний з Росією - і не лише економічною складовою. У разі ж підписання Україною в листопаді Угоди про Асоціацію з Євросоюзом його перспективи накриє туман.
Дмитра Фірташа (в активах, окрім іншого, - компанія РосУкренерго і найбільший телеканал Інтер), навіть запідозрили в штучному нагнітанні ситуації з особистих мотивів. Фірташівський бізнес давно і сильно пов'язаний з Росією - і не тільки економічною складовою
Тому, мовляв, поки не пізно, президенту Януковичу потрібно допомогти переконатися: вітчизняного виробника, який знехтував Митним союзом на користь Зони вільної торгівлі з ЄС, будуть гнобити або зовсім знищувати, як ворога. А частка Росії в обсягах українського експорту щодо окремих товарів і груп велика.
Основні статті - залізничні локомотиви, вагони та комплектуючі (майже 80 відсотків), турбореактивні, турбогвинтові двигуни (більше 80 відсотків), трактори та інші сільгоспмашини (більше 80 відсотків), арматура та сталеві конструкції (приблизно чверть російського ринку), труби (41 відсоток ), шоколад та інші харчові продукти, що містять какао (65 відсотків), пиво, кондитерські вироби, твердий і домашній сир, курятина, овочі ... З 14 серпня все оптом потрапило до групи ризику і, отже, потребувало додаткових сертифікатів відповідності та перевірок, розтягнутих у часі навіть не на дні, а на тижні та місяці, - стаття 358 Митного кодексу РФ дає митникам на це право. Але вперше статтею скористалися настільки системно, масштабно і несподівано.
За словами українських експортерів, вони не проти законного контролю. Хоча якщо соняшникову олію переливати з цистерн в інші ємності для контрольного зважування (реальна історія останніх днів з маси подібних), то потім контрагент аргументовано відмовляється брати товар: немає гарантій харчової безпеки. Мимоволі подумаєш, що справа не зовсім в олії ... Представники низки компаній, "застрягли" на пунктах пропуску, вже отримали попередження російських покупців: порушите терміни поставок, спробуєте підвищити ціну на товар, щоб покрити збитки, - розірвемо контракти. Пастка? Коротше кажучи, планували у другому півріччі поставити в РФ продукції на 8,5 млрд доларів, а зараз прогнозують "мінус" в 2,5 млрд.
Планували в другому півріччі поставити в РФ продукції на 8,5 млрд доларів, а зараз прогнозують "мінус" в 2,5 млрд.
Торговельних воєн Україна з Росією за свій недовгий вік державної незалежності пережили багато. Політика активного імпортозаміщення, що проводиться РФ, то визнавала отрутою українські цукерки, сир і зерно, то висловлювала недовіру вагонам, літакам, трубам, прокату та хімічній продукції. Далі, як у випадку з шоколадом Roshen, отрути не знаходили, співпраця відновлювалося - на нових умовах, але зі стійким післясмаком шантажу. Велика газова війна велася за окремим графіком. Нинішній кампанії передували локальні, наче не зв'язані між собою конфлікти на полі добросусідства, і без того вже поритої "воронками".
Початок був покладений, думаю, активністю англо-голландської компанії Shell, яка приступила до розробки Юзівського родовища сланцевого газу. Shell обіцяла подвоїти або навіть потроїти сукупний видобуток газу в Україні вже найближчим часом. При цьому офіційний Київ, так і не домігшись зниження ціни на російський газ, раптово перестав стогнати, що національна економіка ось-ось не витримає і впаде, а просто скоротив відбір - бізнесу нічого не залишалося, як вчитися енергозбереженню. І підтвердив намір диверсифікувати поставки, тобто зменшити в себе частку Росії, відірватися від "Газпрому".
Політика активного імпортозаміщення, що проводиться РФ, то визнавала отрутою українські цукерки, сир і зерно, то висловлювала недовіру вагонам, літакам, трубам, прокату та хімічній продукції
Звичайно, експерти, інші навіть з часткою зловтіхи, попереджали: за глобальний політичний відрив Україні доведеться платити і зменшенням доходів до бюджету, і безробіттям на підприємствах, пов'язаних з сусідським ринком. А можливості заявити про себе на ринках Євросоюзу, якщо саміт у Вільнюсі виявиться успішним, відкриються не завтра. Але є ж і ринок Китаю, Латинської Америки, Африки, де шанси безмежні!
Кілька НП в липні та серпні - таран російськими прикордонниками українського човна в Азовському морі, який призвів до жертв, силове захоплення в Севастополі військовими ЧФ РФ будівлі соціально-культурного центру - говорили красномовніше політтехнологів: кордон у відносинах дійсно перетнули. Тепер тільки примус до дружби.
Український уряд військову риторику поки відкидає та удару у відповідь - аналогічно закрити шлях для експорту з Росії - наносити не має наміру. Навпаки, створює переговорні групи, підкреслюючи: російська митниця самочинно прийняла рішення про заборону. Правда, Янукович вже дзвонив Путіну, "президенти обговорили різні аспекти двосторонньої співпраці", - повідомляє прес-реліз. Тепер треба стежити, розсмокчеться проблема чи ні.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.