У Верховній Раді зареєстровано законопроект, який фактично скасовує курс України на євроінтеграцію, пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Його автор, член Партії регіонів Вадим
Колесніченко, який розробив торік закон про регіональні мови, вважає, що
парламент зобов'язаний пригальмувати зближення з Європою. Інакше будуть
порушені конституційні права половини населення країни. Однак соцопитування
демонструють інші вподобання українських громадян.
"За даними соціологічних опитувань, в
українському суспільстві відсутня об'єднувальна або хоча б домінуюча позиція
щодо вектора зовнішньополітичного курсу держави: приєднання до Митного союзу
Євразійського економічного співтовариства або до Європейського союзу.
Думки українського народу з цього питання
розділилися приблизно у співвідношенні 50 на 50", - зазначив Вадим
Колесніченко. За таких умов рішення про той чи інший напрямок інтеграції є
порушенням конституційного принципу народного суверенітету, нагадав депутат.
За даними соціологічних опитувань, в українському суспільстві відсутня
об'єднувальна або хоча б домінуюча позиція щодо вектора зовнішньополітичного
курсу держави
Член правлячої партії запропонував
законопроект, в якому по пунктах пропонується скасувати всі прийняті раніше
закони і норми, спрямовані на підписання угоди про асоціацію між Україною та
ЄС. Передбачається внести зміни у внутрішню і зовнішню політику держави.
Експерти сумніваються, що законопроект,
запропонований Колесніченком, буде прийнятий. "Все це - гра, спрямована на
виборців Партії регіонів і Віктора Януковича. Їм натякають, що влада не так вже
прозахідно налаштована, що команда Януковича не забула про російський напрямок
зовнішньої політики", - сказав НГ політолог Тарас Березовець. Він відкинув
розкол у правлячій команді: "Там різні групи впливу, різні вороги, але
інтереси і цілі єдині".
Українські аналітики вважають, що команда
згуртувалася навколо перемоги Віктора Януковича на майбутніх президентських
виборах. Як глава держави не хоче опинитися в ролі російського
генерал-губернатора, так і великі бізнесмени, які його оточують, не зацікавлені
в тому, щоб пустити у свої володіння російських бізнес-акул, зазначив політолог
Ігор Жданов. "Для країни вибір між ЄС і МС - це вибір системи цінностей.
Для олігархів - вибір між європейським ринком обсягом 15 трильйонів доларів, де
правила гри чітко визначені, і Митним союзом, в якому економіка часто
підпорядкована політиці і де в першу чергу постане питання про збір всіх митних
платежів (це приблизно третина українського бюджету) в загальний котел", -
зазначив експерт.
Все це - гра, спрямована на виборців Партії регіонів і Віктора Януковича. Їм
натякають, що влада не так вже прозахідно налаштована, що команда Януковича не
забула про російський напрямок зовнішньої політики
Радник президента РФ, що відповідає за
євразійську економічну інтеграцію, Сергій Глазьєв, якого в Києві вважають одним
з найбільш імовірних кандидатів на посаду нового російського посла в Україні,
бачить ситуацію інакше. Він розповів українським журналістам про три варіанти
розвитку подій. Якщо Україна підпише в листопаді угоду про асоціацію з ЄС, то
Росія буде змушена посилювати митне адміністрування, щоб уникнути реімпорту
європейських товарів через українську територію: "Можливо, буде поставлено
питання про припинення відносин вільної торгівлі з Україною, вивченням цього
питання вже займається Євразійська економічна комісія". Крім того, Росія
може згорнути співпрацю в ряді дуже важливих для української економіки проектів
- в атомній енергетиці, оборонно-промисловому комплексі, ракетно-космічній,
авіаційній промисловості. "Тому що Україна бере на себе занадто жорсткі
зобов'язання в частині виконання європейських технічних регламентів і дотримання
європейської оборонної і зовнішньої політики", - пояснив він.
Другий варіант передбачає, що Київ відмовиться
від євроінтеграції і почне переговори про інтеграцію в євразійські структури:
"Ми знизимо для вас ціни на газ до рівня наших внутрішніх, будемо
поставляти нафту без мит. Загальний ефект - Україна до 2030 року отримає +7%
валового продукту (в сумі це 220 мільярдів доларів додаткового обсягу
виробництва). Будуть повністю реалізовані всі намічені проекти. До речі, РФ є
головним інвестором в Україні, а російський бізнес дає 40% прямих інвестицій в країну.
Все це буде розвиватися".
Якщо Україна підпише в листопаді угоду про асоціацію з ЄС, то Росія буде змушена
посилювати митне адміністрування, щоб уникнути реімпорту європейських товарів
через українську територію
Останній варіант передбачає, що все залишиться,
як є. "Будемо реалізовувати намічені раніше програми у різних секторах,
зближувати наші системи контролю на кордоні, технічні системи, будемо гармонізувати
наше законодавство, зокрема зовнішньоторговельні операції, і розвивати
секторальне співробітництво", - сказав Глазьєв.
У Києві відзначають, що Росія вже
продемонструвала, як буде виглядати ситуація в першому випадку. Торгові та митні
суперечки, які в Києві визнали економічною війною з боку Росії, тільки
зміцнюють європейський вибір команди влади. "Метод батога не діє.
Президент України не сприймає тиск у такій формі", - вважає політолог
Володимир Фесенко.
Однак оточення Януковича не забуває про
наближення президентських виборів і намагається зберегти свій традиційний
електорат на сході та півдні країни, де люди більшою мірою орієнтовані на
зближення з Росією. Тому у внутрішній політиці і ведуться ігри, спрямовані на
те, щоб створити у виборців ілюзію серйозних роздумів влади, вважають
політологи.
Соціологи відзначають, що українське
суспільство справді не зробило однозначного вибору на користь одного або іншого
напряму зовнішньої політики. Розподіл думок залежить навіть від того, як
формулюються питання: при жорсткому протиставленні напрямків інтеграції
виходить одна картина, при відповідях, які передбачають поєднання співпраці з
ЄС і МС, - зовсім інша.
Метод батога не діє. Президент України не сприймає тиск у такій формі
Навесні було проведено кілька відповідних
соціологічних досліджень. За даними Київського міжнародного інституту
соціології, 39,8% українців підтримали вступ країни до Митного союзу, 36% -
євроінтеграцію, а 22% не визначилися. Група "Рейтинг" оприлюднила
свої результати: 41% - за зближення з ЄС, 38% - за МС. Ще 25% підтримали ідею
підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС за умови одночасного
налагодження більш тісних відносин з Росією та Митним союзом.
Що визначає вибір пересічних громадян,
спробували з'ясувати аналітики Інституту Горшеніна, який провів власне
опитування громадської думки. Як виявилося, орієнтуючись на євроінтеграцію,
українці очікують культурного обміну (71,3%), безвізового режиму (70,3%), єдиного
митного простору (50,2%), спільної з Європою зовнішньополітичної стратегії
(25,1%). Але тільки 5,8% підтримали ідею спільної з ЄС армії, 8,2% - спільного
законодавства, 4,2% - єдиних органів влади.
Що стосується зближення з Росією, то 75,3%
виступають за безвізовий режим, 68,4% - за культурний обмін, 58,3% - за єдиний
митний простір, 34,2% - за спільну зовнішню політику. Ще 12,3% населення - за спільну
валюту, 10,1% - за спільне законодавство, 8,2% - за спільну армію, 5,6% - за
єдині органи влади.
Якщо ми хочемо жити, як живемо зараз, - тоді нам шлях до Митного союзу
Перший президент України Леонід Кравчук
вважає, що громадяни країни роблять ціннісний вибір. "У ЄС кращі закони,
моральність, відповідальність, моральні якості, захист від посягань. У нас
сьогодні племінник прокурора - начальник міліції, прокурор - кум, у Верховній
Раді - батько, брат, кум і так далі. Це не можливо в цивілізованій країні. Якщо
ми хочемо жити, як живемо зараз, - тоді нам шлях до Митного союзу", -
сказав він в інтерв'ю газеті Сегодня.
Ще однією непрямою відповіддю на питання про
зовнішньополітичні орієнтації українців
може стати вибір другої іноземної мови. З 1 вересня в усіх середніх школах з
п'ятого класу вводиться обов'язкове вивчення цього предмета (з першого класу обов'язкове
вивчення англійської). Навесні, коли Міністерство освіти оголосило про
нововведення, передбачалося, що переважна більшість батьків і педколективи
виберуть російську мову. До кінця літа міністр Дмитро Табачник констатував:
"На сьогодні ми маємо таку статистику: більшість українських
п'ятикласників вибрали як другу іноземну мову німецьку - майже 52%, російську
вибрали трохи більше 23%, французьку - 14%, польську - 1,6% і іспанську - 1,2%".
Вчителі відзначають, що вибір заснований на
перспективах майбутнього навчання у вузах країн ЄС, де, на відміну від Росії,
немає квот і обмежень для українців, а платна вища освіта коштує дешевше. А
також на поширеному стереотипі про можливості працевлаштування: у Європі
потрібні освічені українські фахівці, що володіють іноземними мовами. У Росію ж
їдуть в основному гастарбайтери на низькооплачувані роботи, які на побутовому
рівні, як всі українці, володіють російською, а грамотно писати і знати літературу
від них не потрібно.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних
ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.