У Львові в Національному університеті Львівська політехніка продовжує роботу 10-й Всесвітній конгрес українців, що відкрився вчора, на який з'їхалися представники українських організацій із 33 країн світу, які об'єднують близько 20 мільйонів українців у діаспорі, - каже Борис Клименко на RFI.
Незважаючи на те, що в
українських школах не викладають латину, багато українців саме зі шкільної лави
знають кілька латинських висловів, оскільки вони входять до назви творів
класиків української літератури. У нинішнього ювілейного Світового конгресу
українців як мотто взято слова "Contra spem spero" - українською
"без надії сподіваюсь" - із назви вірша Лесі Українки, сторіччя з дня
смерті якої відзначається цього року.
Конгрес, як звичайно, обговорює
проблеми українців у світі і нинішню політичну ситуацію в Україні
Філологи вважають, що Леся
Українка створила свою назву за моделлю Овідія, який говорив "Dum spiro,
spero" - поки живу, сподіваюся. На відміну від дещо фаталістичного сенсу
вислову Овідія, в її твердженні є підтвердження всієї її життєвої позиції, що
перетворює стоїчну жертву Сізіфа у героїчну:
Я на гору круту крем'яную
Буду камінь важкий
підіймать
І, несучи вагу ту
страшную,
Буду пісню веселу
співать.
Конгрес, як звичайно, обговорює
проблеми українців у світі і нинішню політичну ситуацію в Україні, проте головним
у його роботі є 80-ті роковини найбільшої національної катастрофи - Голодомору
32-33 років минулого століття.
У день відкриття конгресу більш
як тисяча його учасників і городян Львова пройшли від Львівської політехніки до
пам'ятника Тарасу Шевченку та взяли участь у панахиді за жертвами Голодомору.
Учасники ходи несли по п'ять колосків пшениці, перев'язаних чорною стрічкою,
нагадуючи про сталінський закон про "п'ять колосків", згідно з яким
тому, хто забрав зі скошеного поля кілька колосків, загрожувало тюремне
ув'язнення або розстріл.
Відсутність на конгресі
президента, прем'єр-міністра або спікера парламенту викликало цілком очікувану
реакцію
Відсутність на конгресі
президента, прем'єр-міністра або спікера парламенту викликало цілком очікувану
реакцію. Перший заступник президента Світового конгресу українців (СКУ)
Ярослава Хортяні сказала щодо цього: "Президенти і прем'єри приходять і
йдуть. Ми жили і без них. Звичайно, добре було б, якби влада, що називає себе
українською, була присутня на такому зібранні. Не знаю жодної діаспори, де б
влада такий захід проігнорувала. Але ми живемо в українських реаліях", -
зазначила Ярослава Хортяні.
Державну владу представляв один з
наймолодших членів уряду - віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул. На думку
деяких аналітиків, що входять у вищі кола, він - один з претендентів на посаду
прем'єр-міністра. Можливо, саме тому його звернення до делегатів конгресу було
витримано в таких проєвропейських тонах: "У листопаді українці очікують
підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Необхідно створити міжнародну
мережу громадської підтримки євроінтеграції України. І неоціненну послугу в
цьому зможе надати саме українська діаспора".
Відзначивши складність шляху
українців до усвідомлення себе єдиним народом, до створення своєї державності,
Олександр Вілкул не міг не зробити реверанс у бік представників діаспори:
"І, слава Богу, ми живемо вже 22 роки в єдиній соборній незалежній країні.
Україна відбулася як незалежна держава. У тому числі, і зусиллями української
діаспори. Пора відбутися Україні як європейській державі".
Державну владу представляв один з
наймолодших членів уряду - віце-прем'єр-міністр Олександр Вілкул
А ось ці його слова звучать вже
як частина програми кандидата в президенти України: "Ми можемо мати різні
політичні погляди, різні уявлення про ідеальне майбутнє України. Але у нас є
спільне бачення того, яким має бути наступний крок нашої держави - підписання
Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. (...) Потрібні спільні зусилля
українців усього світу для реалізації європейської мети нашого народу".
Він знав, що його слова впадуть
на благодатний ґрунт. Адже давно відомо, що українська діаспора всіх довоєнних,
воєнних та післявоєнних хвиль - проти будь-якого виду авторитаризму і будь-яких
форм міждержавних об'єднань, які загрожують Україні втратою незалежності,
зокрема, таких як Митний союз Росії, Казахстану і Білорусі.
Президент Світового конгресу
українців Євген Чолій недвозначно нагадав владі України: "Головною вимогою
ЄС є те, щоб владні структури України продемонстрували, що повертаються від
авторитарного до демократичного способу правління. Якщо ж владні структури
України упустять цю можливість, вони будуть змушені за це відповісти перед
українським народом", - сказав Євген Чолій.
Навіть якщо б у Москві випускали
автомобілі кращі, ніж у Мюнхені, якби дороги в Пермі були кращі, ніж в Ліоні,
якби надої молока в Саратові були вищі, ніж під Амстердамом, якби пенсії і
зарплати в Рязані були вищі від празьких, все одно досвід переполовинення українського
народу в ході радянського експерименту волає до нас: геть від Москви
У роботі Конгресу взяли участь
лідери всіх провідних опозиційних сил. Особливо порадував своїм виступом
нещодавно помилуваний президентом України Віктором Януковичем під тиском
Європейського Союзу колишній міністр внутрішніх справ України Юрій Луценко,
який сказав у своєму виступі: " Навіть якщо б у Москві випускали
автомобілі кращі, ніж у Мюнхені, якби дороги в Пермі були кращі, ніж в Ліоні,
якби надої молока в Саратові були вищі, ніж під Амстердамом, якби пенсії і
зарплати в Рязані були вищі від празьких, все одно досвід переполовинення українського
народу в ході радянського експерименту волає до нас: геть від Москви!", -
заявив Юрій Луценко.
Оскільки він сам не
балотуватиметься в президенти в 2015-му році, його календарний план цілком може
влаштувати майбутнього єдиного кандидата від опозиції: декомунізація
свідомості, деолігархізація політики та декриміналізація економіки.
Юрій Луценко впевнений:
"Єдиний кандидат - єдина команда - програма євроремонту - це алгоритм
перемоги нової України". І, як завжди, він не зміг не видати бонмо:
"Краще дозволити раз на рік гей-паради, ніж щодня чекати російські танки,
як у Грузії в 2008 році", - сказав Юрій Луценко.
***
У рубриці Огляд преси статті із
закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.