Новая газета: Сусідів не вибирають. Вибирають партнерів

Назвати документи, що регламентують російсько-українські відносини, більш вагомими, ніж папір, на якому вони надруковані, язик не повертається, - пише Ольга Мусафірова в російській Новой газете.

Так було з моменту створення суверенних держав і до останнього часу: непрозорість прийнятих рішень списували на витрати братства, порушення договорів, вже в годину підписання приречених на провал, виправдовували об'єктивним характером взаємних причин.

Так, конфлікти перманентно виникали. Ускладнювалися інформаційними перестрілками, шантажем, погрозами, як у територіальній суперечці навколо коси Тузла в 2003-му, щодо статусу Чорноморського флоту та Криму або в ситуації з поставками газу в Україну у 2009-му, передвиборному році.

Чергові протоколи, скріплені підписами і рукостисканнями, чи усні заяви президентів і прем'єрів виглядали димовою завісою

Вирішували ж протиріччя переважно незрозумілим, непублічним чином. Чергові протоколи, скріплені підписами і рукостисканнями, чи усні заяви президентів і прем'єрів виглядали димовою завісою. Суть - хто, чому, за скільки поступився, чим поступка обернеться завтра - залишалася за нею. Зате тема створення Митного та Євразійського союзів, немислимих без України, звучала навіть (або звучала особливо наполегливо?) під акомпанемент газових труб. Однак варто було Україні показати, що вона має намір виконувати власні закони, зокрема, Про основи внутрішньої і зовнішньої політики і Про основи національної безпеки, а також Указ президента Януковича Про затвердження стратегії інтеграції в Європейський союз, як тональність змінилася. "Тобто ви серйозно? - перепитали у Києва в Москві. - А наслідки не лякають?"

Терміновий і швидкоплинний візит прем'єра Миколи Азарова і представницької делегації (віце-прем'єр Юрій Бойко, міністр юстиції Олена Лукаш, посол України в РФ Володимир Єльченко, представники МЗС, Мінпромполітики та Міністерства доходів і зборів) в Горки-9 до Дмитра Медведєва нічого не дав. Тому що різними виявилися повістки. Після серпневої митної війни, яка тепер виглядала лише прелюдією, Азаров хотів обговорити взаємоприйнятні варіанти відновлення і нарощування двостороннього товарообігу. Зрештою, адже ніхто не анулював ні Великий договір про дружбу, співпрацю і партнерство, підписаний в 1997 році, ані Будапештський меморандум 1994 року Про гарантії безпеки у зв'язку з приєднанням України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, за яким країни-гаранти, у тому числі Росія, зобов'язалися утримуватися від економічного тиску на Україну, ні десятки інших документів, укладених у рамках СНД.

Але Медведєва, як випливає з прес-релізу, цікавили тільки юридичні, організаційні та економічні наслідки підписання угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Восени поточного року РФ може припинити постачання газу до України через недобір палива в 2012 році і, відповідно, несплату рахунку в 7 мільярдів доларів

Офіційний Київ досі утримується від коментарів щодо робочої зустрічі. Не хоче скандалу і битих горщиків - на відміну від Москви. Пам'ятає про досвід країн Балтії та Грузії. Та й географічних сусідів не вибирають (на відміну від стратегічних партнерів).

Зате фразу першого віце-прем'єра РФ Ігоря Шувалова про подальшу безглуздість переговорів щодо інтеграції України "на два фронти" можна вважати ключовою: мовляв, нема чого робити вигляд, що надалі почуємо одне одного ... А його ж роз'яснення щодо неможливості застосовувати до українських товарів єдиний митний тариф завершило висновок: "По суті це означає, що ніякого Митного союзу не буде".

Якщо вірити радникові президента РФ Сергію Глазьєву (його пророкують на посаду посла в Україні замість Михайла Зурабова), покарання підуть суворі: "Підписавши угоду про асоціацію з ЄС, Україна перестане бути для нас стратегічним партнером, зникне як суб'єкт міжнародного права". Мабуть, передумав без п'яти хвилин посол їхати в Київ, який "добровільно віддає свій суверенітет у Брюссель".

Директор економічних програм Центру економічних і політичних досліджень імені Разумкова Василь Юрчишин вважає, що вже восени поточного року РФ може припинити постачання газу до України через недобір палива в 2012 році і, відповідно, несплату рахунку в 7 мільярдів доларів. Це викличе всередині країни масу проблем серед товаровиробників і звичайних громадян, та й Європа не зрадіє - почне мерзнути на загальних підставах. Низка експертів сходяться в думці: якщо досі Київ не наважувався звертатися до Стокгольмського арбітражного суду щодо перегляду газового договору 2009 року, то тепер подібний крок стане неминучим. Зрештою, пора рухатися, а не імітувати рух.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів