Фото: АР
За зрив поставок буде відповідальний Газпром, - упевнений експерт
Київ знімає з себе відповідальність за зимову енергетичну кризу в Європі, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Наприкінці
серпня Україна різко наростила обсяги
закачування газу в підземні сховища.
Якщо в липні щодобовий імпорт з Росії
не дотягував до 50 млн. куб. м, то в серпні
потік збільшився до 123,5 млн. куб. м на
добу. Однак фахівці сумніваються, що
навіть такі темпи дозволять накопичити
до 15 жовтня в сховищах запаси, що
дозволяють забезпечити безперебійні
поставки до Європи взимку. У Києві не
відкидають, що можлива газова криза
актуалізує давно забуту тему про
радикальну зміну умов транзиту газу по
українській території.
Як відомо,
Газпром з весни висловлює стурбованість
у зв'язку із запасами газу в українських
підземних сховищах. Керівництво
російської компанії раніше повідомило,
що для безперебійних постачань до Європи
в період пікових зимових навантажень
потрібно накопичити не менш як 19 млрд.
куб. м газу. Представники українського
Міненерго заявляли, що вистачить і 14
млрд. куб. м. Але, враховуючи, що за перше
півріччя українська сторона на третину
скоротила обсяги купівлі газу в Росії,
в Газпромі побоювалися, що запаси можуть
бути значно меншими. Галузеві експерти
прогнозують, що в сховищах до початку
опалювального сезону буде не більш ніж
10-12 млрд. куб. м. І пояснюють, що у Нафтогазу
немає коштів для створення запасів.
Авторитетний український експерт з
енергетичних питань Олександр Нарбут
пояснив НГ, що відповідальність за
можливу кризу з поставками до Європи
ляже на Газпром. "В України на сьогодні
немає юридичних договірних зобов'язань
створювати в сховищах запаси газу для
підтримки безперервного російського
транзиту в Європу. За зрив поставок буде
відповідальний Газпром, і ніхто більше.
Все інше - це інформаційні спекуляції",
- сказав він.
У Києві не відкидають,
що можлива газова криза актуалізує
давно забуту тему про радикальну зміну
умов транзиту газу по українській
території
"Газпром" відмовився
зберігати газ на території України з
2005 року. Два місяці тому керівник компанії
Олексій Міллер підтвердив, що і в
майбутньому нічого не зміниться: "У
"Газпрому" є досвід закачування
газу в підземні сховища України. Досвід
суто негативний. Ми прийняли дуже жорстке
рішення: ніколи і ні за яких умов не
закачувати газ в українські ПСГ". Він
також зазначив, що російська сторона
має намір відмовитися від колишньої
практики авансових платежів за транзит
газу по українській території. Раніше
ці кошти дозволяли "Нафтогазу"
створювати запаси до зими. "Ми видали
останній аванс в мільярд доларів. Цього
вистачить до 1 січня 2015 року. І більше
ми авансувати транзит не будемо", -
наголосив Міллер.
Відразу після
цієї заяви агентство Fitch висловило
стурбованість забезпеченням європейських
країн газом у зимовий період: "Рішення
російського Газпрому про призупинення
авансових платежів за транзит природного
газу Нафтогазу України може призвести
до перебоїв у поставках газу в
Південно-Східну Європу цієї зими -
внаслідок низького рівня запасів газу
в українських сховищах". Як показали
подальші події, занепокоєння не було
марним.
У липні російський прем'єр
Дмитро Медведєв обговорив проблему з
українським колегою Миколою Азаровим.
" З російського боку було звернуто
увагу на темпи закачування газу в
підземні сховища, які розташовані на
території України, що необхідно для
того, щоб Україна забезпечувала нормальний
транзит газу до Європи в період зимового
максимуму. Наші українські колеги
сказали, що будуть найуважнішим чином
розбиратися з цією ситуацією, а ми
повідомили, що будемо уважно відслідковувати,
що відбувається, для того щоб не
повторювати проблем, які колись у нас
були", - розповів Медведєв.
В
України на сьогодні немає юридичних
договірних зобов'язань створювати в
сховищах запаси газу для підтримки
безперервного російського транзиту в
Європу. За зрив поставок буде відповідальний
Газпром, і ніхто більше. Все інше - це
інформаційні спекуляції
Днями в
українські ЗМІ потрапила інформація
про те, що Київ нібито ініціював переговори
про надання Росією Україні кредиту для
закупівлі запасів газу. Нібито йдеться
про 2 млрд. дол, які на пільгових умовах
міг би видати "Нафтогазу" Газпромбанк.
Керівник Інституту енергетичних
стратегій Дмитро Марунич вважає, що
йдетьчя тільки про чутки: "Ніхто не
підтвердив цю інформацію". Він визнав,
що ще є час, щоб до зими накопичити в
сховищах 17-18 млрд. куб. м газу, але
підтвердив думку Нарбута, що ця проблема
повинна турбувати в першу чергу
"Газпром".
У Києві припускають,
що російська сторона спробує перекласти
відповідальність за зрив європейських
поставок на Україну, представивши її
як ненадійного партнера. Це дозволило
б "Газпрому" впевнено лобіювати
розвиток обхідних маршрутів транспортування
газу. А також використати ситуацію як
аргумент у переговорах про звільнення
європейських проектів "Газпрому"
від дії енергопакетів, які зв'язують
руки російській компанії, зазначають
експерти в Києві.
Україна теж могла
б скористатися ситуацією. Ще в період
президентства Ющенка була оприлюднена
ініціатива, про яку знову згадали цього
тижня. Йшлося про те, щоб купівля-продаж
російського газу європейським компаніям
здійснювалася не на західному кордоні
України, як зараз, а на українсько-російському
кордоні. Це означало б, що Газпром
перестав би бути власником газу, що
транспортується по території України,
а передав би право власності європейським
покупцям, які платили б українській
стороні за послуги з транзиту газу і
домовлялися б про умови зберігання
запасів в українських сховищах.
Рішення
російського Газпрому про призупинення
авансових платежів за транзит природного
газу Нафтогазу України може призвести
до перебоїв у поставках газу в
Південно-Східну Європу цієї зими -
внаслідок низького рівня запасів газу
в українських сховищах
Олександр
Нарбут зазначив, що це зняло б безліч
проблем як в українсько-російських
відносинах, так і в забезпеченні Європи
газом. Але висловив сумнів, що "Газпром"
погодиться на зміну формату роботи, і
що українська сторона готова до змін.
Адже першим кроком на цьому шляху повинна
була б стати реорганізація компанії
"Нафтогаз", що припускає дроблення
монополіста на окремі прозорі структури
за видами діяльності. "Це дозволило
б налагодити ефективну роботу в сфері
видобутку газу, транспортування і
торгівлі. Ненормально, що збитки структури
- продавця покриваються за рахунок,
наприклад, добувної компанії", -
пояснив він, зазначивши, що Київ давно
анонсував початок реорганізації, але
так і не розпочав реальні дії.
Невизначеність
з реформою обумовлює все більшу
збитковість Нафтогазу, заважає не тільки
по-новому налагодити відносини з
європейськими партнерами, але також
вирішити питання про газотранспортний
консорціум. У Києві звучать припущення,
що скандал може посилити позиції Газпрому
в переговорах про створення двостороннього
консорціуму, в рамках якого російська
компанія могла б гарантувати Європі
безперебійне постачання газу. Проте
Дмитро Марунич сумнівається, що цей
аргумент буде прийнятий: "Європа
традиційно не втручається в
українсько-російські газові відносини
- вирішуйте, мовляв, самі. Їх цікавлять
тільки стабільні поставки газу, а хто
і на яких умовах ці поставки забезпечує,
- не цікавить".
Європа традиційно
не втручається в українсько-російські
газові відносини - вирішуйте, мовляв,
самі. Їх цікавлять тільки стабільні
поставки газу, а хто і на яких умовах ці
поставки забезпечує, - не цікавить
Олександр
Нарбут не вірить, що ситуація, що
складається зараз, стане визначальною
для створення консорціуму: "Росія
вносить в проект умови, які роблять
угоду неможливою. Крім того, на рівні
вищого керівництва України вже є
розуміння, що консорціум у тому вигляді,
в якому його пропонує створити російська
сторона, породить безліч проблем, знизить
економічну незалежність України - за
принципом доміно".
Обидві сторони
поки не йдуть на поступки і при цьому
намагаються прогнозувати ризики можливої
зимової кризи, запобігти якій навряд
чи вдасться.
Учора прес-служба
українського віце-прем'єра Юрія Бойка
повідомила про переговори з Олексієм
Міллером, що відбулися в таємному режимі:
"Сторони врегулювали питання планового
проходження осінньо-зимового періоду
в частині транзиту російського газу
через територію України та забезпечення
газом українських споживачів".
Подробиці домовленостей не розкривалися.
Водночас міністр енергетики та вугільної
промисловості України Едуард Ставицький
сказав журналістам, що Київ має намір
підписати з німецькою компанією RWE новий
контракт, згідно з яким європейці з
вересня 2013 року розпочнуть закачування
газу в українські підземні сховища:
"Перші партії, починаючи з вересня,
підуть".
***
У рубриці Огляд
преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін.
Редакція не несе відповідальності за
зміст даних матеріалів.