У Брюсселі та європейських столицях поставилися до України як до жертви великодержавного шантажу, а жертву прийнято жаліти, - пише Олександр Мінєєв у російській Новой газете.
Притихли голоси
політиків, які вважають, що Україна не готова асоціюватися з Європою, не
виконала всіх політичних і економічних умов. Надихнулися ті, хто хоче, нехай і
у віддаленій перспективі, бачити Україну членом ЄС.
Олії до вогню
підлив Сергій Глазьєв, який побив рекорди цитування в європейській пресі: він
визнав, що тижнева митна війна покликана була продемонструвати Україні
"самогубність" її курсу на інтеграцію з ЄС.
Офіційний
Брюссель, який зазвичай намагається лавірувати між неоднаковими позиціями 28
країн союзу і відсторонено спостерігати за суперечками Росії з пострадянськими
партнерами, цього разу реагував досить жорстко. Представник Європейської
комісії Джон Кленсі заявив 20 серпня, що "будь-яка економічна загроза з
боку Росії, спрямована проти України та пов'язана з можливим підписанням Угоди
про асоціацію з ЄС, неприйнятна" .
Притихли голоси
політиків, які вважають, що Україна не готова асоціюватися з Європою, не
виконала всіх політичних і економічних умов
Європейська
комісія (як і личить офіційній структурі) не стала коментувати повідомлення
преси про те, що у Росії нібито є стратегія щодо втягування України до Митного
союзу. Документ, що потрапив до рук журналістів, називається Про пакет заходів,
спрямованих на залучення України до Євразійського інтеграційного процесу .
Об'єктивна необхідність і суб'єктивні фактори. У ньому говориться, що
прокремлівські організації в Україні повинні домогтися вступу країни до МС у
2015 році.
"Я не думаю,
що нам треба коментувати російський внутрішній документ. Ми будемо вести діалог
із торгівельних питань, як зазвичай" , - сказав Кленсі, відповідаючи на
запитання журналістів.
Уряд Німеччини,
яка обережно й із недовірою дивиться на перспективу європейської інтеграції
України, також відреагував. Його представник зазначив, що Берлін підтримує
подальше зближення України з ЄС і сподівається на підписання Угоди про
асоціацію в листопаді. Зрозуміло, якщо Україна виконає умови, поставлені
Європейським союзом.
За задумом,
підписання угоди на саміті у Вільнюсі не гарантоване. Умови, поставлені Києву,
включають доводження судової системи у відповідність з європейськими
стандартами, в тому числі припинення кримінального переслідування політичних
опонентів. На практиці - це звільнення Юлії Тимошенко. Європейці не вважають,
що Україна добре виконує й інші умови. Це прискорення реформ економіки та
державних інститутів, викорінення корупції, верховенство права, свобода ЗМІ.
Віктора Януковича звинувачують у тому, що з його приходом до влади країна пішла
назад, віддаляється від ЄС і згортає демократичні досягнення попередніх років.
Берлін підтримує
подальше зближення України з ЄС і сподівається на підписання Угоди про
асоціацію в листопаді
Навесні були
серйозні сумніви в тому, що Угода про асоціацію може бути підписана в
листопаді. Очікувалося, що Брюссель констатує відхід Януковича від
демократичного курсу й перенесе підписання на невизначений термін. Це років на
п'ять або десять відкинуло б назад процес європейської інтеграції України,
залишило б її в "сірій зоні", з якої вона могла б повернутися до
Росії.
Сьогодні мало
сумнівів, що угода між ЄС і Україною буде підписана за планом. Торгова війна
схилила чашу терезів.
"Це не
торгівельна суперечка, а дуже серйозний політичний конфлікт з геополітичної
таємниці " , - вважає представник найбільшої фракції Європарламенту.
У середу
міжнародний комітет провів перші в новому сезоні слухання, і поруч із Єгиптом і
Сирією в їхньому порядку денному була митна війна Росії проти України. У них
брали участь два лідера української опозиції (Яценюк і Кличко), а також
представник офіційного Києва - посол України при ЄС . За даною темою між ними
не було суттєвих розбіжностей.
Це не торгівельна
суперечка, а дуже серйозний політичний конфлікт з геополітичної таємниці
Депутати вважають
абсолютно очевидним прагнення Росії перешкодити зближенню України з ЄС. Угода
про асоціацію, на їхню думку, посилить позиції України перед тиском Москви.
Елмар Брок повідомив журналістам, що за підсумками слухань до найближчої
пленарної сесії Європарламенту, можливо, буде підготовлена резолюція на підтримку
України і з осудом Росії, а керівникам Ради ЄС та Єврокомісії, як і главам
держав і урядів країн ЄС, буде рекомендовано підняти питання на майбутньому
засіданні "двадцятки" в Санкт-Петербурзі.
Експорт до Росії
становить чверть загальної вартості експорту України. А експорт до країн ЄС -
більше третини. Україна користується пільговими тарифами для ввезення в ЄС низки
товарів, наприклад , продукції машинобудування. Зона вільної торгівлі відкриє
шлях на ринок ЄС, дозволить включити Україну в європейську економічну систему,
а Угода про асоціацію допоможе їй європеїзуватися політично. Судячи з усього , Янукович
вибір зробив...
Усе це вписується
в логіку останніх 10-15 років, логіку формування нового політико-економічного
вододілу в Європі.
У 90-і роки на
руїнах Радянського Союзу було очевидне прагнення до європейських цінностей,
успішної європейської моделі розвитку. Пострадянські країни укладають з ЄС
типові угоди про партнерство й співробітництво, в яких декларують ці цінності:
ринкову економіку, демократію, верховенство права, незалежність судів, поважання
прав людини, свободу й плюралізм засобів масової інформації... Далі декларацій
справа йде туго.
Україні дано обирати
між Європою і Росією. Та ж логіка подій підказує вибір, незалежно від того, хто
в Києві при владі - Ющенко чи Янукович, і де сидить Тимошенко - в кріслі
прем'єра чи у в'язниці
Потім починається
прийом до ЄС країн Центральної та Східної Європи на основі
"копенгагенських критеріїв" - тих же європейських цінностей. У 2003
році, напередодні "біг-банга" ЄС, коли в нього вступили без малого
всі європейські члени колишнього соцтабору, в тому числі республіки Прибалтики,
Євросоюз робить нову пропозицію сусідам, яких він в осяжній перспективі не збирається
приймати до своїх лав. Їм пропонується Європейська політика сусідства (ЄПС), усебічне
зближення з ЄС на основі тих же цінностей. Росія не хоче брати участь у ЄПС і обґрунтовує
відмову своїми винятковими розмірами й особливою роллю у світовій політиці.
Вона не може стояти в одному ряду з Вірменією і Тунісом. Резонно. ЄС і Росія
домовляються про зближення на основі "чотирьох спільних просторів ".
Переговори по кожному з них виявляють різні погляди на загальні цінності...
У 2009 році, з
ініціативи Польщі та Швеції, народжується ідея виділити з широкого кола
європейського сусідства пострадянські країни, давши їм ясніші перспективи
зближення з ЄС. У Східне партнерство запрошені Вірменія, Азербайджан,
Білорусія, Грузія, Молдова, Україна. Росія до того часу вже "встала з
колін" і погодилася брати участь тільки в окремих проектах Східного
партнерства. А країнам "шістки" було запропоновано підписати угоди
про асоціацію та поглиблену всеосяжну зону вільної торгівлі. Щоб заслужити це,
вони повинні виконати програму реформ, яка наближає їх до норм ЄС.
Тим часом між ЄС
і Росією почалися переговори про нову базову угоду, яка стала б правовою основою
відносин замість застарілої угоди 1994 року. Тієї самої, підписаної на хвилі
європейських ілюзій. Переговори спочатку затягнулися в очікуванні вступу Росії
до СОТ, потім зовсім завмерли. Через різне тлумачення цінностей і початку
виконання Росією власного інтеграційного проекту - євразійського. Як
підтвердилося на останній зустрічі Медведєва з українським прем'єром Азаровим,
два цих проекти вже несумісні. У них різні не тільки цінності, але й технічні
норми, стандарти й процедури. Україні дано обирати між Європою і Росією. Та ж
логіка подій підказує вибір, незалежно від того, хто в Києві при владі - Ющенко
чи Янукович, і де сидить Тимошенко - в кріслі прем'єра чи у в'язниці.
***
У рубриці Огляд
преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін.
Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.