НГ: Кримський Меджліс претендує на офіційний статус

ОБСЄ закликала українську і кримську владу визнати офіційно незареєстрований Меджліс кримськотатарського народу, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.

Про це сказано в спеціальній доповіді верховного комісара ОБСЄ у справах національних меншин Кнута Воллебека. У Києві вважають, що реалізувати рекомендацію неможливо: Меджліс відмовляється від статусу громадської організації, а визнати його органом влади - означає породити двовладдя, або зробити крок до міжнаціонального конфлікту.

У доповіді Воллебека сказано: "Незважаючи на те, що у Меджлісу досі немає чіткого правового статусу, він представляє істотну частину кримськотатарського співтовариства".

Меджліс відмовляється від статусу громадської організації, а визнати його органом влади - означає породити двовладдя, або зробити крок до міжнаціонального конфлікту

Автор доповіді вважає, що з цієї причини "Меджлісу має бути забезпечена можливістю ефективної участі в процесі управління". При цьому наголошується, що визначення статусу Меджлісу має стати результатом діалогу української та кримської влади з кримськими татарами і всебічного обговорення цього питання в суспільстві. У такому випадку юридичне визнання Меджлісу дозволить знизити міжнаціональну напруженість у Криму.

Керівник Інституту української політики Костянтин Бондаренко нагадав, що проблеми у відносинах влади з Меджлісом загострились в цьому році. Взимку в Криму були звільнені два десятки чиновників - кримських татар, яких колись висував на займані посади Меджліс. Керівники організації поскаржилися в Генпрокуратуру України на дії кримського прем'єра Анатолія Могильова, якого звинуватили в упередженому ставленні до кримських татар. Він, у свою чергу, заявив, що призначення та звільнення проводилися не за національною ознакою: в органах влади працює значна кількість кримських татар, хоча вони і не мають відношення до Меджлісу. "Виходить, якщо рекомендовані Меджлісом, - це люди хороші, а не рекомендовані - погані? Я впевнений в тому, що людину на її посаду треба призначати за професіоналізм, порядність і відсутність зловживання з її боку", - зазначив Могильов на прес-конференції. Він нагадав, що Меджліс не має офіційного статусу, а тому не може претендувати на особливу роль у прийнятті рішень.

Визначення статусу Меджлісу має стати результатом діалогу української та кримської влади з кримськими татарами і всебічного обговорення цього питання в суспільстві

У ті дні кримським татарам рекомендували подати документи на реєстрацію Меджлісу у вигляді громадської організації, але вони категорично відмовилися від такого статусу. Заступник глави Меджлісу Рефат Чубаров пояснив "НГ": "Меджліс (парламент. - "НГ") обирається членами Курултаю (народного з'їзду. - "НГ"), а Курултай - всім нашим народом. Отже, Меджліс - повноважний орган кримськотатарського народу, який має право представляти інтереси народу перед органами державної влади. Він може і повинен впливати на рішення, пов'язані з облаштуванням кримських татар на батьківщині, з культурним відродженням і економічним розвитком".

Чубаров послався на прийняту в 2007 році Декларацію ООН про права корінних народів. І зазначив, що у світі є приклади надання корінним народам права створювати самоврядні структури і впливати на рішення органів влади: "Фінляндія, Норвегія і Швеція погодилися з правом розселеного на території цих держав корінного народу Північної Європи - саамів - створювати навіть наддержавні органи" . Ці аргументи пізніше у письмовому вигляді були скеровані в європейські структури.

Костянтин Бондаренко вважає, що рекомендація ОБСЄ українським органам влади стала відповіддю на звернення кримських татар. Але європейці не врахували, що визнання Меджлісу органом влади прямо суперечить українській Конституції. "Не може бути два паралельно чинних парламенти або органи виконавчої влади. І неможливо замінити Верховну Раду Криму Меджлісом. У сучасній системі влади України можна говорити про консультативно-дорадчий статус Меджлісу, не більше" , - сказав Бондаренко. Спроба надати Меджлісу більш високий статус може призвести до протестів з боку росіян, які в Криму складають більшість населення. "Кримські татари на сьогодні - це максимум 15% жителів півострова", - нагадав політолог.

Меджліс не має офіційного статусу, а тому не може претендувати на особливу роль у прийнятті рішень

Рефат Чубаров у коментарі НГ зауважив, що росіяни мають історичну батьківщину за межами України, а кримські татари - ні: "Інтереси росіян, де б вони не проживали, захищає сильна держава Росія" . Саме тому українська влада зобов'язана піклуватися про інтереси корінного народу, у якого немає іншої батьківщини та іншої держави, крім Криму та України.

Але в Києві побоюються, що за першим кроком буде нова вимога: про визнання Криму національно-культурною автономією кримських татар і про надання народу права на самовизначення на своїй історичній батьківщині. У травні, коли відзначалася річниця депортації народу, а конфлікт між кримськими татарами і офіційним Сімферополем був у розпалі, Рефат Чубаров на мітингу заявив: "Кримські татари будуть вважати своїми братами всіх тих політиків в Україні, які підтверджують право кримськотатарського народу на самовизначення на своїй землі, які підтримують Крим у статусі національно-територіальної автономії" . Тоді підтримку народу обіцяли надавати представники праворадикальної партії "Свобода", яка восени минулого року вперше пройшла до Верховної Ради України.

Керівник аналітичного центру "Пента", член Конституційної асамблеї України Володимир Фесенко вважає, що спроба змінити статус Криму призведе до дестабілізації ситуації: "Крим багатонаціональний: є російська етнічна більшість, є українці, кримські татари, низка інших національних груп. Якщо одна з громад буде домінувати, нав'язувати всім свою модель розвитку Криму, це призведе до протистояння".

Кримський політолог Андрій Мальгін запевнив НГ, що зараз суспільство не схильне до впливу політичних ігор, рівень конфліктності мінімальний і не дозволяє говорити про загрозу міжнаціонального протистояння. "Меджліс вимагає офіційного визнання, але це вулиця з двостороннім рухом: поступки потрібні з двох сторін. З боку керівництва Меджлісу я поки не бачу готовності до компромісу" , - сказав Мальгін, зазначивши, що ситуація навряд чи зміниться після запланованих на жовтень виборів нового керівника Меджлісу. Аналітик зазначив, що українська влада не зобов'язана виконувати рекомендації ОБСЄ, що по суті своїй є порадою.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.