Lenta.Ru: Примхливе дитинство

3 вересня починається осінньо-зимова сесія Верховної Ради України. Депутатам потрібно прийняти пакет законів, покликаних закріпити курс країни на співпрацю з Європою, - пише Ганна Козирєва в російському виданні Lenta.Ru.

Головні дискусії, на думку спостерігачів, будуть відбуватися всередині парламентської більшості, де є як прибічники, так і противники євроінтеграції. У цілому ж серйозних змін у роботі парламенту, який вже встиг відзначитися і бійками, і блокуванням трибуни, очікувати не варто. Дещо загострить ситуацію наближення президентської виборчої кампанії, яка фактично перетворить Верховну Раду в рупор кандидатів на вищий державний пост.

Ще з минулої сесії за депутатами залишився борг - вони не встигли прийняти повний пакет документів, необхідних для підписання договору про асоціацію з ЄС. Угоду, яка визначить вектор української політики на найближчі кілька років, планують укласти на саміті у Вільнюсі в листопаді цього року. Євросоюз раніше визначив 11 критеріїв, від виконання яких залежить доля євроінтеграції України.

Cерйозних змін у роботі парламенту, який вже встиг відзначитися і бійками, і блокуванням трибуни, очікувати не варто

До початку вересня перелік негласно скоротився (формально він залишився колишнім, однак у Брюсселі погодилися на компроміс з більшості пунктів). Це підтвердив лідер опозиційної фракції Батьківщина Арсеній Яценюк після переговорів з комісаром ЄС Штефаном Фюле. "Сьогодні нам залишилося виконати три ключові критерії. Перший - звільнення Юлії Тимошенко, другий - прийняття закону про прокуратуру, третій - вирішення виборчих питань", - цитує його слова КоммерсантЪ- Украина. Про те, що законопроекти, що стосуються реформи наглядового відомства та виборчого права Рада розгляне відразу після канікул, днями заявив спікер українського парламенту Володимир Рибак.

Новий проект закону про прокуратуру ще не оприлюднений офіційно, однак на початку серпня текст документа з ідентичною назвою з'явився в українських ЗМІ. Один з членів робочої групи, яка готувала законопроект, підтвердив , що оприлюднений текст відповідає тому, який на початку серпня направили на погодження до Венеціанської комісії(консультативний орган з конституційного права при Раді Європи). Цей документ ліквідує деякі підрозділи відомства, зокрема, транспортну і екологічну прокуратуру.

Крім того, прокуратура позбавляється загального нагляду за виконанням законів, а також повноважень проводити слідство з кримінальних справ. Особливо важливі і корупційні справи, згідно з проектом закону, передадуть новій структурі - національному бюро розслідувань, про створення якого в червні обмовився Президент Віктор Янукович. "У документі прибрано все, що не пов'язано з функціями прокуратури в кримінальному процесі або з представництвом в суді. Не буде ні приписів, ні уявлень, ні протестів прокурора. Прокурори позбавляються тієї безмежної влади, яка була у них донині" , - прокоментував законодавчу ініціативу радник президента Андрій Портнов.

Прокуратура позбавляється загального нагляду за виконанням законів, а також повноважень проводити слідство з кримінальних справ.

Що стосується виборчих питань, про які згадав Яценюк, то для ЄС вони навряд чи будуть мати принципове значення. Безумовно, в Європі хотіли б бачити виборче законодавство України десь поблизу від своїх стандартів. Особливо сильним це бажання було після парламентських виборів восени минулого року, що супроводжувалися серією скандалів і взаємних звинувачень у фальсифікаціях. Європарламент тоді запропонував українській владі прийняти єдиний Виборчий кодекс, щоб уникнути подібного в майбутньому. Але в Києві вирішили з ним зачекати, а в ЄС погодилися задовольнятися малим - на найближчих засіданнях депутати української Ради обговорять лише рекомендації Венеціанської комісії, що стосуються виборів. Серед іншого члени комісії рекомендували дозволити висунення як кандидатів осіб з непогашеною судимістю, проте ця поправка навряд чи знайде підтримку правлячої більшості у світлі президентських амбіцій колишнього прем'єра Юлії Тимошенко, яка відбуває термін за перевищення повноважень.

Крім цього Раді доведеться вирішити "зависле" з минулої осені питання про довибори депутатів у проблемних округах, де через порушення не змогли встановити результати парламентського голосування. У цьому питанні ЄС також проявив слабкість, погодившись закрити очі на проведення повторних виборів після вільнюського саміту. У правлячій Партії регіонів припускають , що вони відбудуться на початку 2014 року. Нарешті, до початку третьої сесії залишилося невирішеним питання про дату виборів мера Києва. Опозиція на хвилі зростання протестних настроїв в українській столиці вимагала провести голосування цього літа, але заручитися підтримкою більшості їй не вдалося. "Регіонали" ініціювали з цього приводу запит до Конституційного суду, який постановив, що вибори повинні відбутися у жовтні 2015 року. На думку заступника гендиректора Центру Разумкова Валерія Чалого, в Європі ситуацію з Києвом розглядають у контексті необхідних змін у виборчому законодавстві, тому відстрочка голосування може створити "відчутні проблеми" українському керівництву.

Члени комісії рекомендували дозволити висунення кандидатами осіб з непогашеною судимістю , проте ця поправка навряд чи знайде підтримку правлячої більшості

Ще один проект закону, який покликаний підкреслити європейські прагнення України і який обговорять найближчим часом депутати, стосується заборони на дискримінацію. Він вводить покарання за порушення прав гомосексуалів при прийомі на роботу. Утім, самі парламентарії до цього закону ставляться скептично. "У нашій фракції була дискусія, і ми категорично ставили питання, адже ми в православній країні, ми не згодні з нашими європейськими колегами щодо цього законопроекту", - заявив в ефірі "5 каналу" "регіонал" Георгій Смітюх. За непідтвердженою інформацією, депутати відмовляться прийняти цей документ, пославшись на чинну Конституцію України, в якій , мовляв, вже міститься заборона на дискримінацію. Не відкидають, що Європейський союз, для якого, як стверджує Штефан Фюле, " вкрай важлива Україна" , погодиться закрити очі і на це.

У цілому розгляд "європейських" законів навряд чи викличе серйозні конфлікти серед українських депутатів. В опозиції вже заявили про намір підтримати їх. Неприємний сюрприз, правда, можуть піднести члени правлячої Партії регіонів, серед яких, як з'ясувалося, є супротивники євроінтеграції. Так "регіонал" Вадим Колесніченко наприкінці минулої сесії зареєстрував у Раді законопроект про зміну зовнішньополітичної стратегії України, запропонувавши провести з цього приводу референдум. Схожі настрої висловлюють і комуністи, які традиційно підтримують правлячу партію в основних питаннях.

Серед інших законодавчих ініціатив, до яких депутати можуть звернутися в ході третьої сесії, варто відзначити документ про реформу міліції (її, як і в Росії, запропоновано перейменувати на поліцію) і "антипіратський" закон, що дозволяє блокувати нелегальний контент в інтернеті на вимогу правовласників (від російського аналога він відрізняється тим, що блокувати пропонується не сайти цілком, а лише нелегально розміщені файли). Депутати також можуть розглянути поправки до закону "Про трубопровідний транспорт", що дозволяють приватизацію газотранспортної системи, що, у свою чергу, відкриє шлях до створення консорціуму з управління українською ГТС. Відповідний документ був внесений у Раду ще навесні, але партія влади зняла проект з обговорення, заявивши, що його необхідно доопрацювати .

Раді доведеться вирішити "зависле" з минулої осені питання про довибори депутатів у проблемних округах, де через порушення не змогли встановити результати парламентського голосування

Чи вдасться депутатам виконати хоча б програму-мінімум , поки прогнозувати складно. Друга сесія Ради, що завершилася 5 липня, наочно продемонструвала малу ефективність українського парламенту. Варто хоча б згадати доведену опозицією до досконалості практику блокування трибуни - так члени Батьківщини, "Свободи" та УДАРу минулої зими майже на три тижні паралізували роботу парламенту, протестуючи проти "кнопкодавства" (голосування депутатами не тільки за себе, але і за своїх колег). Члени партії влади тоді також відзначилися. Скориставшись тим, що їхні опоненти охороняли трибуну, 4 квітня вони організували виїзне засідання на вулиці Банковій. Опозиція пізніше вимагала анулювати результати цього засідання, однак її думку проігнорували.

Лише за п'ять місяців другої сесії депутати, за даними Forbes.ua , прийняли 82 законопроекти і через блокування трибуни байдикували 13 днів (притому що один день роботи парламенту, за даними видання, коштує бюджету 2,3 мільйона гривень, тобто в 283 тис доларів). Запам'яталася минула сесія також витівками націоналістів, які зривали виступи своїх колег російською мовою, кількома бійками і навіть пияцтвом на робочому місці - у всьому цьому спікер Володимир Рибак побачив ознаки "парламентської незрілості". "Якщо порівняти цикл життя Верховної Ради з життям людини, то другу сесію нового скликання можу оцінити як період примхливого дитинства" , - сказав він, коментуючи результати другої сесії. При цьому Рибак зазначив, що ситуацію можна змінити і що Рада "не безнадійна".

Одні експерти згодні з ним, запевняючи, що парламент наразі намагається повернути собі статус "активної політичної одиниці", тому оцінювати його ефективність за прийнятими законопроектами та кількістю робочих днів невірно. Інші ж зазначають , що Верховна Рада давно вже перетворилася на поле для політичних баталій, а не місце для обговорення та прийняття законодавчих ініціатив та що восени парламент, швидше за все, чекає новий виток протистояння. Це обумовлено кількома факторами.

Чи вдасться депутатам виконати хоча б програму-мінімум, поки прогнозувати складно. Друга сесія Ради, що завершилася 5 липня, наочно продемонструвала малу ефективність українського парламенту

По-перше , якщо угоду про асоціацію з ЄС все ж буде підписано, Європа значно посилить підтримку опозиційних партій (це не торкнеться хіба що "Свободи", яку в Європарламенті відкрито критикують за "расистські, антисемітські та ксенофобські погляди"). Одночасно ослабне підтримка партії влади з боку Росії. У той же час "регіонали" намагатимуться зміцнити своє становище, перетягнувши на свій бік мажоритарників або кількох "тушок". Нову хвилю перебіжчиків, на думку спостерігачів, слід чекати відразу ж після відкриття парламентської сесії.

По-друге, не варто забувати про наближення кампанії з виборів президента, які намічені на 2015 рік. За словами спікера Ради, у парламенті є як мінімум п'ять кандидатів на вищий державний пост, які , "безумовно, будуть виступати і критикувати один одного, а всі разом будуть шукати привід, щоб критикувати владу". Про можливу участь у виборах раніше заявляли лідер УДАРу Віталій Кличко і головний націоналіст України Олег Тягнибок. Не відкидають, що в кампанії візьме участь також лідер Батьківщини Арсеній Яценюк. Комуністів у президентській гонці , швидше за все, представить лідер партії Петро Симоненко. Про якого п'ятого кандидата говорив Рибак, поки неясно. Можливо, він мав на увазі позафракційного депутата, лідера "Радикальної партії" Олега Ляшка, також заявляв про свої президентські амбіції.

Перетворення українського парламенту на майданчик для кандидатів передбачив і Президент Віктор Янукович. "Ставити в основу роботи Верховної Ради амбіції, продиктовані наближенням президентських виборів, - безумовно, це неправильно" , - заявив він днями, пообіцявши використовувати "творчий підхід", щоб не допустити подібного. Глава держави також зазначив, що в жодній країні світу немає такого шуму, як в українському парламенті, і закликав депутатів до співпраці. Чи був почутий цей заклик, стане ясно відразу ж - на відкритті сесії, де, як очікується, виступить Янукович. Спікер Ради вже звернувся до депутатів з проханням проявити толерантність і вислухати Президента.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.