RU
 

РГ: Рада рветься в Європу

3 вересня 2013, 09:43
0
13
Верховна Рада - євроінтеграція - РГ: Рада рветься в Європу
Фото: Корреспондент
Бажання підписати асоціацію з ЄС - єдине, що сьогодні об'єднує більшість українських депутатів

У вівторок розпочинає роботу Верховна Рада України. Парламентарії, які повернулися з відпусток, мають намір у першу чергу приймати закони, які сприятимуть підписанню угоди про асоціацію з Євросоюзом. Сьогодні це єдине, що об'єднує і правлячу Партію регіонів, і опозицію, - пише Павло Дульман у Российской газете.

Про те, що Рада сфокусується в першу чергу на законах, що наближають бажану Києвом євроінтеграцію, напередодні заявив спікер українського парламенту Володимир Рибак. Він вніс до порядку сім законопроектів, прийняття яких вимагає Брюссель. Зокрема йдеться про зміну статусу прокурорів і суддів, закон про адвокатуру та деякі інші. Також парламент має призначити нові вибори у семи виборчих округах, де на останніх парламентських виборах не вдалося визначити переможця і тому сьогодні в парламенті "некомплект". Як не дивно, це питання теж хвилює європейських кураторів України і вважається "євроінтеграційним". На відкриття сесії має намір прийти і президент України Віктор Янукович, який вже майже рік не відвідував будівлю Ради через хамські витівки непримиренної опозиції.

Важливий не зміст законів - революційних змін там немає, - а якийсь ритуал, декларації, звітність, яку слід здати до саміту східно-європейського партнерства у листопаді, показати європейцям серйозність своїх намірів

Треба пояснити, що чітко визначеного списку "євроінтеграційних" законів не існує, як немає і спеціальної групи, що займається їхньою розробкою. Так, під маркою приведення українського законодавства до європейських стандартів приймався раніше і новий кримінально-процесуальний кодекс, закон про захист персональних даних, проект закону про громадське телебачення і створення єдиного загальнодоступного реєстру корупційних злочинів. Саме поняття з'явилося після того, як в лютому Європейська комісія визначила для Києва 11 загальних критеріїв - рекомендацій, за результатами моніторингу яких буде прийматися рішення про підписання асоціації. Крім іншого, у списку: проблема вибіркового правосуддя (під цим пунктом у Європі розуміють ситуацію з Юлією Тимошенко, хоча її прізвище прямо вже не згадується), недосконалість судової та виборчої системи (а саме: в України досі немає виборчого кодексу), боротьба з корупцією і навіть дотримання прав сексуальних меншин. До слова, список критеріїв також має неофіційний характер - non-paper, хоча і оприлюднений в українських ЗМІ.

"Це така політико-бюрократична гра. Європа в обмін на асоціацію висловлює Україні свої загальні побажання, але в ультимативній формі. Наші політики намагаються відповідати цим побажанням: міняють закони, проявляють активність і лояльність. Зараз чи не кожен закон можна прив'язати до євроінтеграції, важливо в преамбулі згадати "європейські стандарти" . Тому що важливий не зміст законів - революційних змін там немає, - а якийсь ритуал, декларації, звітність, яку слід здати до саміту східно-європейського партнерства у листопаді, показати європейцям серйозність своїх намірів" , - пояснив РГ суть процесу, що відбувається, директор Центру політичного маркетингу Василь Стоякін.

У списку: проблема вибіркового правосуддя (під цим пунктом у Європі розуміють ситуацію з Юлією Тимошенко, хоча її прізвище прямо вже не згадується), недосконалість судової та виборчої системи (а саме: в України досі немає виборчого кодексу), боротьба з корупцією та навіть дотримання прав сексуальних меншин

Бажання підписати асоціацію з ЄС - єдине, що сьогодні об'єднує більшість українських депутатів - від Партії регіонів до націоналістів, за винятком нечисленної фракції комуністів, які виступають за зближення з Митним союзом. Тому все, що стосується євроінтеграції, на думку експерта, буде прийматися переважною більшістю.

Втім, ця ідилія хитка - у всьому іншому інтереси влади і опозиції розходяться. Список спірних моментів широкий - від призначення виборів у Києві, до скасування "мовного закону". Тобто, підстав для блокади трибуни в українських парламентаріїв більше, ніж для плідної роботи. За винятком, звичайно, питань євроінтеграції.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.


СПЕЦТЕМА: Переговори про асоціацію між Україною та ЄСПарламентська криза в Україні
ТЕГИ: Верховна РадаЄСопозиціяУкраїна-ЄСУгоди про асоціацію між Україною та ЄС
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі