Тиждень ознаменувався подіями, які в найближчому майбутньому можуть претендувати на статус доленосних, - каже Борис Клименко на RFI.
В Україні пройшов десятий ювілейний міні-саміт Україна-Європа у формі Ялтинської
стратегічної ініціативи. А в Російській Федерації практично одночасно пройшло
теж ювілейне десяте засідання міжнародного дискусійного клубу Валдай.
Відносини між Росією і Україною останнім часом наблизилися до тієї стадії, коли
одна з них, ображена невірністю іншої, починає вимагати любові. Як відомо, це
ніколи нічим добрим не закінчувалося. Перепалки, влаштовані за допомогою
головного санітарного лікаря Російської Федерації Геннадія Онищенко і помічника
президента Путіна Сергія Глазьєва, призвели тільки до глибшого відчуження
України. Всередині України навіть записні заєдинщики з Партії регіонів після
початого керманичем крутого повороту в бік Європейського Союзу змушені були
стримати свій пропагандистський запал у розписування принад Митного союзу.
Партія сказала треба - комсомол відповів: "Так!"
Відносини між Росією і Україною останнім часом наблизилися до тієї стадії, коли одна з них, ображена невірністю іншої, починає вимагати любові
Заодно менше стали розписуватися в любові до російського народу і не так
активно боротися за надання російській мові в Україні статусу другої державної. Торік непоміченими пройшли деякі пасажі з виступу президента Російської
Федерації Володимира Путіна в Краснодарі на зустрічі з представниками
громадськості з питань патріотичного виховання молоді. Президент Путін тоді дав
старт кампанії з розгортання в російській державі програми відродження патріотизму.
Для нас же значно важливішою мала стати тодішня обґрунтовувальна частина
виступу Путіна.
Почувши нижчевикладене, громадянин будь-якої країни, звичайно ж, погодиться з
розумністю висунутих російським президентом аргументів захисту національної
ідентичності громадян своєї держави та її суверенітету:
"Як показує, в тому числі і наш власний історичний досвід, культурну
самосвідомість, духовні, моральні цінності, ціннісні коди - це сфера жорсткої
конкуренції, часом об'єкт відкритого інформаційного протиборства, не хочеться
говорити агресії, але протиборства - це точно, і вже точно добре зрежисованої
пропагандистської атаки. І це ніякі не фобії, нічого я тут не вигадую, так воно
і є насправді. Це як мінімум одна з форм конкурентної боротьби.
Спроби впливати на світогляд цілих народів, прагнення підпорядкувати їх своїй
волі, нав'язати свою систему цінностей і понять - це абсолютна реальність, так
само як боротьба за мінеральні ресурси, з якою стикаються багато країн, в тому
числі і наша країна.
Таке відчуття, що в пропагандистському апараті Кремля як і раніше панує
комуно-радянське двоєдумання
І ми знаємо, як спотворення національної, історичної, моральної свідомості
призводило до катастрофи цілих держав, до їхнього ослаблення, розпаду зрештою,
позбавлення суверенітету і до братовбивчих війн", - говорив Володимир
Путін у Краснодарі рік тому.
І що ж доноситься до українців сьогодні з Валдаю? Таке відчуття, що в
пропагандистському апараті Кремля як і раніше панує комуно-радянське двоєдумання.
Те, що стосовно Російської Федерації сприймається, як загроза, по відношенню до
сусідніх з нею держав нею ж використовується вже як план дій.
Адже якщо сказане Путіним щодо зовнішніх загроз духовній єдності Росії
справедливо і по відношенню до України, то, перебуваючи у винятково
конкурентному середовищі, як вона повинна сприймати дії російських клерикалів
із насадження ідей " русского мира" або кремлівських економістів із
загону Україні в євразійський економічний співтовариство?
Чим, як не спробою спотворити національну, історичну, моральну свідомість її
народів є настирливі візити в Україну предстоятеля Російської Православної
Церкви патріарха Кирила. А якщо він їде в Україну в супроводі Президента
Путіна?
Виступаючи в кінці тижня на підсумковій пленарній сесії міжнародного дискусійного
клубу Валдай, президент Путін, без будь-якого натяку на жарт, хоча саме на
цьому засіданні він проявив себе як великий жартівник, заявив: "Україна,
без всяких сумнівів, незалежна держава. Так було завгодно історії, так сталося.
Але не будемо забувати, що сьогоднішня російська державність має дніпровське
коріння, як ми говоримо, у нас спільна дніпровська купіль. Київська Русь
почалася як основа майбутньої величезної Російської держави. У нас спільна
традиція, загальна ментальність, спільна історія, загальна культура. У нас дуже
близькі мови. У цьому сенсі, я ще раз хочу повторити, ми один народ", -
сказав Володимир Путін.
Якщо раніше пропаганда будувалася на тезі "ваше, українське, - це наше, російське", то тепер тезу трохи підкоригували: "ви, українці, - це ми, росіяни"
Тобто це треба розуміти так, що, незважаючи на імператив історії - українці сьогодні
живуть в окремій державі! - вони все одно залишаються росіянами!
Підтверджується нещодавно помічений українськими політиками та експертами кремлівський
етнологічний кульбіт: якщо раніше пропаганда будувалася на тезі "ваше,
українське, - це наше, російське", то тепер тезу трохи підкоригували:
"ви, українці, - це ми, росіяни". А щоб ні в кого в цьому не було
сумнівів, Володимир Путін, зазначивши в наступному пункті виступу наявність
якихось "чудових особливостей українського народу, української культури та
української мови", сказав, що "це частина нашого великого російського
світу, російсько-українського".
Більше того, і це не термінологічна недбалість, а зяюча імперська порожнеча:
"Але так долі було завгодно, що сьогодні ця територія є незалежною
державою, і ми ставимося до цього з повагою", - сказав президент
Російської Федерації Володимир Путін. Спробуйте-но в присутності будь-якого
російського чиновника назвати його державу "територією", яка "є
незалежною державою" тільки тому, що "так долі було завгодно!" І
вам не вдасться дожити до вираження своєї до цієї незалежності поваги!
А ось президент Путін у своєму грайливому настрої договорився до того, що
Україна тепер мало не зобов'язана колишньому Радянському Союзу, чиїм
правонаступником є сьогоднішня Російська Федерація. Торкнувшись історії України,
Володимир Путін зробив дивне історичне відкриття: тільки "об'єднавшись в
єдину Русь" Україна посіла в ній мало не "привілейовану"
частину.
Олександр Кваснєвський пожартував, що сподівається на встановлення йому та іншому представникові моніторингової місії Європарламенту в Україні ПЕТу Коксу пам'ятника після підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС
Послухайте: "До речі, Україна до сьогоднішнього свого стану йшла довгим і
важким шляхом. Вона була частиною то однієї держави, то іншої держави, і в
кожному з державних утворень частини України не були привілейованими частинами.
Український народ пройшов дуже важку долю, а от об'єднавшись в єдину Русь, ця
частина країни стала розвиватися швидкими темпами, почала розвиватися
інфраструктура, промисловість", - сказав Путін. Більше того, за словами президента
Російської Федерації, "після другої світової війни на відновлення
конкретних підприємств радянський уряд виділив, по-моєму, 1,5 трильйона рублів.
На найбільші підприємства. Третина з них пішла на Україну, розумієте?", -
вигукує Путін.
Розуміємо, Володимире Володимировичу! Спочатку перед війною Всесоюзна
Комуністична партія (більшовиків) вивозить з України на поселення в жорстоке
Нечорнозем'я найкращу частину її трудового сільськогосподарського потенціалу,
так званих куркулів, і відправляє на знищення до ГУЛАГу цвіт української
гуманітарної, технічної та військової інтелігенції, паралельно з надр України
викачується вся нафта, а заводи і фабрики евакуюються за Урал, радянські
війська, що відступають, підривають Дніпрогес і руйнують вугільні та
залізорудні шахти.
І все це мала відшкодувати жалюгідна третина від півтора трильйонів рублів?! І
з чиїх же це засіків відшкодування відбувалося, чи не єдиної Русі? Тож якщо
президент могутньої держави в питаннях не такого далекого минулого дозволяє
собі, м'яко кажучи, підтасовки й перекручування, то як йому можна вірити в його
"завлєкуху" з приводу світлого майбутнього в Митному союзі?
Справа Тимошенко дуже важлива, не йдіть на ризик
На форумі Ялтинської стратегічної ініціативи атмосфера була значно менш
грайливою, ніж на засіданні міжнародного клубу Валдай. Чинним президентам було
не до жартів. А от колишній президент Республіки Польща Олександр Кваснєвський
пожартував, що сподівається на встановлення йому та іншому представникові
моніторингової місії Європарламенту в Україні ПЕТу Коксу пам'ятника після
підписання Україною Угоди про Асоціацію з ЄС.
Незважаючи на нібито грайливість висунутого ним для України гасла "Ні
кроку назад, позаду Москва", Кваснєвський був досить жорстокий у
нагадуванні уроків, ще не вивчених Україною: "судова реформа, питання
вибіркового правосуддя і Тимошенко". "Ці умови, які були описані
Європейським Союзом, мають бути виконані. Тут немає жодного сумніву. Не
очікуйте, що там якісь вибори будуть в Німеччині і щось зміниться", -
сказав Олександр Кваснєвський, додавши для більшої переконливості, що Європа -
"дуже серйозна і прагматична структура, якщо ми сказали, якщо ми записали
всі речі - це значить, що їх потрібно зробити".
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський також підтримав свого
співвітчизника, порадивши представниками української влади, яка, на його думку
"недооцінює роль особистості в історії": "Це тест на довіру.
Справа Тимошенко дуже важлива, не йдіть на ризик", - сказав Радослав
Сікорський.
Так само категоричний у суботу був Елмар Брок, голова комітету з питань
закордонних справ Європейського парламенту: "Ми сказали з самого початку -
ми повинні до підписання виконати всі вимоги. Одне питання - вибіркове
судочинство у випадку з Юлією Тимошенко. Якщо пан Кокс і пан Кваснєвський не
зможуть позитивно відзвітувати 15 жовтня в Європарламенті, тоді буде у нас
проблема", - сказав Елмар Брок.
Президент України Віктор Янукович показав у Ялті, що він, незважаючи на настільки грізні попередження, все ще не знайшов у собі мужності самостійно
вирішити створену ним же проблему з Юлією Тимошенко
Президент України Віктор Янукович показав у Ялті, що він, незважаючи на
настільки грізні попередження, все ще не знайшов у собі мужності самостійно
вирішити створену ним же проблему з Юлією Тимошенко. Подякувавши місії
Кокса-Кваснєвського, він вкотре повторив заїжджену мантру про те, що "
відповідь має бути в площині, яка дозволила б нам у законодавчому полі знайти
рішення". Це говориться так, ніби в Україні немає жодного осудного юриста.
Але насправді, як виявилося, комуно-радянське двоєдумання, в якому виросли
нинішні лідери Партії регіонів, не дає їм переступити через всотаний з молоком
матері-НКВД принцип: перед розстрілом ти повинен ще й покаятися перед ВКП(б),
що страчує тебе. Нібито плутані слова Президента України Віктора Януковича до цинізму
відверті. Похваливши себе за те, що в Україні "немає більш зацікавленої
людини, щоб ми це питання вирішили", Віктор Янукович сказав: "Але є
перешкоди. Треба дати відповідь на ті справи, які знаходяться в судах. Чи добровільне
рішення Тимошенко. І відповідь знаходиться у площині знаходження компромісу за
участю Тимошенко. Суд і Тимошенко можуть дуже швидко дати відповідь на це
питання", - повідомив Віктор Янукович.
Все це нагадує старий анекдот про те, звідки у чоловіків взявся звичай пропускати
даму вперед: у первісні часи перед входом в нову печеру в неї першу пускали
жінку.
Незграбна спроба Віктора Януковича вивернутися з-під жорстокого питання Віталія
Кличка про те, чи піде він у відставку, якщо Угоду про Асоціацію не буде
підписано, не зняла це питання з порядку денного. Перемир'я, на яке пішла опозиція
заради підписання Угоди, може бути припинено відразу ж після закінчення
Вільнюського саміту Східного партнерства у разі, якщо воно не буде підписано.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну
публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних
матеріалів.