Українці не можуть пов'язати спрощення візового режиму з правами сексменшин, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Завтра завершить триденну роботу
в Києві експертна місія Євросоюзу. Їй доведеться зробити висновок про те, чи
готова Україна до наступного етапу лібералізації візового режиму. Передбачалося,
що перший етап завершиться минулої зими. Однак європейська сторона загальмувала
процес, оскільки Україна не прийняла закон про протидію дискримінації
сексуальних меншин. Верховна Рада не проголосувала за нього досі. Але в Києві
очікують, що цього разу ЄС пом'якшить позицію.
Цього року Україна та ЄС зуміли
домовитися про пом'якшення візового режиму для окремих категорій громадян,
переважно для тих, хто виїжджає до Європи у службових справах. Питання про
спрощення отримання віз для всіх залишається відкритим. Українські чиновники
зазначають, що Західна Європа побоюється неконтрольованого напливу мігрантів, а
тому гальмує процес лібералізації, чіпляючись за найменший привід. Польща, яка свого
часу пережила подібне негативне ставлення партнерів, зараз виступає на захист
українців.
Цього року Україна та ЄС зуміли
домовитися про пом'якшення візового режиму для окремих категорій громадян,
переважно для тих, хто виїжджає до Європи у службових справах
Днями міністр закордонних справ
Польщі Радослав Сікорський закликав західних лідерів скасувати візи для країн
Східного партнерства: "Ми прагнемо до того, щоб охопити громадян Грузії,
України і Молдови, а також Росії безвізовим рухом". Депутати
Європарламенту від Польщі лобіюють прийняття рішення про якнайшвидше скасування
віз для студентів. Українські експерти роблять акцент на тому, що відкриті
кордони дозволили б країні швидше і ефективніше інтегруватися в європейське
співтовариство. Вони зазначають, що на сьогодні тільки приблизно 15%
українських громадян побували в далекому зарубіжжі, а тому люди не уявляють
собі європейське життя і не можуть зробити свідомий вибір.
Керівник Інституту української
політики Костянтин Бондаренко сказав НГ, що з кожним роком все більше
українських абітурієнтів вступають у ВНЗ Східної Європи. Найбільш популярним
напрямком стала Польща, де навчання якісніше і дешевше, ніж в Україні.
"Де-факто Польща вже максимально лібералізувала візовий режим для
українців, кількість відмов у візах наближається до нуля. Тому Варшаві
доводиться регулярно звітувати перед Брюсселем. Адже, будучи частиною
Шенгенської зони, Польща не може приймати самостійні рішення - наприклад,
скасувати візовий режим, вона зобов'язана діяти солідарно з партнерами", -
пояснив експерт.
Представники Західної Європи
вимагають від України виконання низки зобов'язань, серед яких - прийняття
спеціального закону про протидію дискримінації ЛГБТ-спільнот. Очікувалося, що
документ буде внесений на розгляд Верховної Ради на початку вересня, однак
цього не сталося. Депутати пояснили, що в парламенті немає необхідної кількості
голосів для прийняття документа. Проти прийняття закону в Україні виступають і
представники партії влади, і опозиція, і багато громадських організацій, і
Церква, і до 90% пересічних громадян. У таких умовах було прийнято рішення
пояснити структурам ЄС, що права всіх меншин, в тому числі і сексуальних, в
Україні в достатній мірі захищені чинним законодавством.
Відкриті кордони дозволили б
країні швидше і ефективніше інтегруватися в європейське співтовариство
Експерт Інституту Горшеніна
Володимир Застава сказав НГ, що у вересні депутати від партії влади і від
опозиції донесли цю тезу європейським колегам. І пояснили, що виділення однієї
з груп прийняттям спеціального закону спонукає багато інших груп теж домагатися
прийняття десятків або сотень окремих законів, що забороняють дискримінацію
кожної меншини окремо. Він висловив упевненість, що відсутність закону про
протидію дискримінації на даному етапі не стане каменем спотикання на шляху
євроінтеграції України. Застава зазначив, що на сьогодні ЄС з різних причин
зацікавлений у підписанні угоди про асоціацію. А після цього в процесі
ратифікації документа європейці сподіваються вплинути на українську владу, щоб
домогтися прийняття всіх необхідних рішень.
Костянтин Бондаренко погодився,
що не в антидискримінаційному законі заковика з українською євроінтеграцією.
"Але якщо Європа буде жорстко наполягати, і президент Віктор Янукович
вирішить, що треба приймати такий закон, то, думаю, Верховна Рада проголосує",
- зазначив політолог.
Раніше ЛГБТ-організації скерували
в Єврокомісію лист, в якому попросили європейців не заплющувати очі на
українські хитрощі. "Захист прав ЛГБТ і боротьба проти гомофобії є
офіційно проголошеною основою внутрішньої та зовнішньої політики ЄС. Пряма і
явна заборона дискримінації за ознакою сексуальної орієнтації у трудових
відносинах є мінімальною, але абсолютно імперативною вимогою законодавства ЄС.
Ми закликаємо Євросоюз не підписувати угоду про лібералізацію візового режиму,
поки українська влада не виконає зобов'язань щодо забезпечення в країні
мінімальних сучасних європейських стандартів прав людини, в тому числі і стосовно
своїх ЛГБТ-громадян", - було сказано в документі.
Представники Західної Європи
вимагають від України виконання низки зобов'язань, серед яких - прийняття
спеціального закону про протидію дискримінації ЛГБТ-спільнот
Сьогодні-завтра стане зрозуміло,
що вирішить ЄС. Експерти в Києві зазначають, що відмова у подальшій
лібералізації візового режиму через відсутність згаданого закону буде негативно
сприйнята українським суспільством. Володимир Застава сказав НГ, що
лібералізація візового режиму з Євросоюзом важлива для значної частини
суспільства: "Європейський вибір українських громадян має емоційний
характер, він обумовлений надіями та очікуваннями. Соціологічні опитування і
дослідження Інституту Горшеніна свідчать, що українці від Європи і від Росії
хочуть, по суті, одного й того ж: свободи пересування та працевлаштування. Якщо
говорити про Росію, з якою у нас безвізовий режим, то громадяни хочуть
спрощення процедури реєстрації, скасування бюрократичних норм, які ускладнюють
процес законного працевлаштування. Від Європи відповідно очікують лібералізації
і в майбутньому скасування візового режиму".
При цьому громадяни не розуміють,
чому Європа пов'язує два таких різних питання. Опозиційний політик Олег Рибачук,
який при президенті Вікторі Ющенку займався питаннями євроінтеграції України,
впевнений, що Росія спекулює на цій гострій темі. Він розповів Газеті
по-українськи, що громадяни, особливо на сході та півдні країни, раптом
занепокоїлися, що асоціація з ЄС призведе до легалізації одностатевих шлюбів і
до реклами сексуальних меншин в Україні. "Згодом зрозумів, що це почалася
спланована кампанія з промивання мізків. Росія почала бити в цю точку: мовляв,
ми - консервативне, православне суспільство зі своїми традиціями, які хочуть
нам зруйнувати ці кляті європейці. Замість НАТО українців почали лякати геями.
Таке враження, ніби Європейський союз тільки цим живе і дихає. Неправда. Але те,
що про це стільки говорять - підготовлена і продумана річ. Як російським
посольством, так і місцевим російським православ'ям", - заявив Рибачук.
Ніхто з українських експертів не
коментує слова політика. Але багато хто визнає, що проблема з прийняттям
антидискримінаційного закону - це відображення глибинних протиріч. Володимир
Застава відзначив важливу деталь, яка в майбутньому може негативно проявитися у
відносинах України з ЄС: православне суспільство прагне до інтеграції з
товариствами західних релігійних культур. "Надзвичайно складна проблема
синхронізації ментальних основ українського та європейського суспільства випала
з публічного обговорення. Мається на увазі, що це і не проблема зовсім, якось
все само по собі владнається. Насправді питання суспільних відносин набагато
глобальніше, ніж питання політики і економіки", - сказав він НГ. На його
думку, лібералізація і в майбутньому скасування візового режиму з ЄС сприяли б
такій синхронізації.
***
У рубриці Огляд преси статті із
закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе
відповідальності за зміст даних матеріалів.