Прем'єр України Микола Азаров закликав учора російський уряд детально обговорити, що саме не влаштовує Москву у прагненні України зблизитися з Європою, - пише Анастасія Башкатова в російській Независимой газете.
У Києві прогнозують, що якщо в листопаді буде
підписано угоду про асоціацію між Україною та ЄС, то вже навесні 2014 року документ ратифікує парламент.
Москва раніше поставила перед Києвом жорсткий вибір між Євросоюзом та Митним
союзом Росії, Білорусії і Казахстану. Україні пропонувалося вибрати щось одне. Однак
тепер, схоже, Москва сама опинилася перед складним вибором: чи варто виконувати погрози Києву і завдавати удару власній економіці, чи краще зберегти хоча б частину
економічних зв'язків. Світовий банк визнав учора, що РФ практично нічого не
втратить від охолодження торговельних відносин з Україною.
Москва сама опинилася перед складним вибором: чи
варто виконувати
погрози Києву і завдавати удару власній економіці, чи краще зберегти хоча б частину
економічних зв'язків
Україна не полишає
надій створити для
себе комфортні умови торгівлі і з Європою, і з Росією. Українське керівництво дедалі наполегливіше говорить про те, що
прагнення країни стати асоційованим членом Євросоюзу і одночасно учасником
Митного союзу, який очолює РФ, цілком може бути реалізоване і не приховує в собі ніяких протиріч. Йдеться
не про повноцінне,
а про попереднє, ознайомче
членство України в Євросоюзі - про так звану асоціацію держав. Суть у тому, що Україна зможе отримати від
Європи деякі економічні вигоди і торгові послаблення, Євросоюз може вимагати від України проведення якихось
реформ - політичних або економічних, проте в цілому це лише перший крок на
шляху до
більш глибокої інтеграції країн. Українське МЗС прогнозує, що якщо угода про
асоціацію між Україною та ЄС буде підписана в листопаді на Вільнюському саміті,
то вже навесні 2014 року документ
ратифікують.
На цьому тлі Київ намагається переконати Москву, що
його зближення з європейцями зовсім не перешкода для точно такого ж зближення і
з Митним союзом Росії, Білорусі і Казахстану. Прем'єр України Микола Азаров під
час переговорів в Астані запропонував вчора прем'єру РФ Дмитру Медведєву
перейти з теоретичної площини в практичну і обговорити буквально за пунктами, що саме не подобається Москві в
інтеграції України з Євросоюзом. "Я пропоную перейти від загальних
міркувань - що заважає, а що не заважає - до практичного розгляду положень, які
викликають суперечливі оцінки або стурбованість наших партнерів. Я за те, щоб
знаходити спільну мову і реагувати на реальні загрози, коли вони є, а не на
гіпотетичні ", - передав слова Азарова прес-секретар українського прем'єра
Віталій Лук'яненко.
Київ намагається переконати Москву, що його
зближення з європейцями зовсім не перешкода для точно такого ж зближення і з
Митним союзом
Уряд України проаналізував документи, в яких описано, як
функціонує Митний союз Росії, Білорусі і Казахстану. І Київ дійшов висновку, що Україна може
приєднатися до 70 з них. Про це ж повідомив і Президент України Віктор Янукович в
інтерв'ю агентству Bloomberg. Він сподівається, що підписання Україною угоди з
Євросоюзом не завадить подальшій співпраці країни з Митним союзом. За його
словами, для Москви немає сенсу розв'язувати з Києвом торгову війну на цьому ґрунті.
Російське керівництво євроінтеграційні плани України
не підтримує. На початку вересня перший віце-прем'єр Ігор Шувалов, посилаючись
на проведений юристами аналіз, повідомив, що норми Євросоюзу та Митного союзу
несумісні. "У разі якщо угода між Україною та ЄС буде підписана і набуде
чинності, то низка
зобов'язань, які є ключовими і основоположними для Митного союзу, Україна на
себе прийняти не зможе", - пояснював Шувалов. Дмитро Медведєв тоді зазначив, що Києву потрібно зробити, по суті, ключовий політичний вибір: "При підписанні
відповідного документа з державами Євросоюзу, договору про асоційоване членство,
практично для наших українських партнерів вхід до Митного союзу буде закрито".
Ще більш різку заяву про прагнення України стати асоційованим членом ЄС зробив
раніше радник президента РФ Сергій Глазьєв. "Ми вже ходили одного разу цим
шляхом
- це був шлях Мазепи, який привів до відомого кінця, якого хотілося б уникнути,
тим більше в XXI столітті", - цитує радника Интерфакс. Причому, на думку Глазьєва,
Україна не отримає ніяких вигод від зближення з Європою.
Ми вже ходили одного разу цим шляхом - це був шлях Мазепи, який привів до
відомого кінця, якого хотілося б уникнути, тим більше в XXI столітті
Тим часом Москва, яка раніше вимагала від Києва
зробити доленосний вибір, тепер і сама опинилася перед дилемою: розірвати торгові
відносини з Києвом чи піти
йому назустріч. За офіційними даними, цього року рівень двостороннього
товарообігу між РФ і Україною скоротився майже на 20%. Як пояснив Азаров, таке
скорочення товарообігу пов'язано насамперед з відмовою України від надмірних
закупівель дорогого російського газу. Здавалося б, цей сценарій для російської
економіки малопривабливий. Однак є й інший варіант розвитку подій. При розриві
торгових відносин з Україною російський виробник цілком міг би зайняти
звільнені ніші на внутрішньому ринку. Правда, за умови, що цей виробник в
країні є.
Думки експертів про своєрідне протистояння Москви і Києва розділилися. Сергій
Ковжаров, що
керує активами фінансової компанії AForex, вважає, що перед
країнами стоїть саме політичний вибір. "Москва не хоче відпускати Київ із
зони свого впливу. Адже наступний для України крок після угоди з ЄС - це вступ
до ЄС, що
може відбутися в горизонті п'яти років. У цьому випадку Україна буде змушена
перебудовувати законодавчу базу за європейським зразком", - зауважує
експерт. При цьому він упевнений, що зближення України з ЄС не зашкодить
російській економіці.
Росія могла б легко замістити велику частину
українського експорту, за винятком ядерних реакторів, товарами з інших країн.
Іншої думки аналітик компанії Альпарі Ганна Кокорєва: "Позиція Москви є цілком обґрунтованою. Потік європейських товарів
хлине в Україну, а звідти - до
країн Митного союзу. Відповідно Росія почне втрачати на митах. Втрати можуть
скласти до 10 мільярдів доларів на рік. У такій ситуації Росія з великою
часткою ймовірності відмовиться від продукції, що надходить з української
території". Виходить, що інтеграція України з Євросоюзом завдасть
російській економіці навіть більший збиток, ніж повний розрив торгових відносин
з Києвом. "Замінити українську продукцію буде неважко. Аналогічні товари
можна постачати з Білорусі, - пояснює Кокорєва. - Частка товарів, що продаються
Україні, у структурі російського експорту займає близько 8%. Тому ми втратимо
8%, але збережемо набагато більше".
"Економіка РФ перебуває в стадії стагнації, і
для подолання цих явищ нашому керівництву слід відстоювати інтереси власних
виробників. Незважаючи на те що Україна активно експортує свої товари в Росію,
наша промисловість зможе забезпечити наповнюваність вітчизняного ринку у разі
повного припинення товарообігу між двома країнами", - упевнений перший
віце-президент Російського союзу інженерів Іван Андрієвський.
Схожого
висновку дійшли
і у Світовому банку: "Росія могла б легко замістити велику частину
українського експорту, за винятком ядерних реакторів, товарами з інших країн.
Безпосередні наслідки для російської економіки від погіршення торгових відносин
з Україною оцінюються як дуже обмежені". Цілком можливо, що російське
керівництво, відстоюючи свої геополітичні інтереси, прислухається до таких
оцінок.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.