RU
 

НГ: Київ може витурити Чорноморський флот з Криму

2 жовтня 2013, 08:32
0
115
Україна-Росія - ЧФ у Криму - ЄС - НГ: Київ може витурити Чорноморський флот з Криму
Фото: Reuters
Ні в ЄС, ані в Україні не обговорюється питання про базування флоту

Заради членства в ЄС Україна поверне відносини з Росією на рівень 1997 року, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой  Газете.

Україна, можливо, зажадає виведення Чорноморського флоту з Криму заради перспективи повноправного членства в Євросоюзі. Питання актуалізується після президентських виборів 2015 року. Цю тему обговорюють у Києві з подачі керівника Громадянського комітету національного порятунку Павла Нусса. Він заявив, що перебування ЧФ РФ на території України суперечить пунктам угоди про асоціацію з ЄС, що готується до підписання. На його думку, в разі підписання документа в листопаді Україні доведеться подумати про те, щоб її "територіально-водний ресурс міг перейти в користування вітчизняного флоту і європейських миротворчих місій ООН і НАТО".

Як відомо, українсько-російський договір про тимчасове базування ЧФ був підписаний в 1997 році терміном дії на 20 років. Передбачалося, що в 2017 році Росія виведе флот з Криму. Для цього створювалася Новоросійська військово-морська база ЧФ, яка, як нещодавно повідомив головнокомандувач ВМС РФ адмірал Віктор Чирков, буде повністю готова до прийому нових кораблів і підводних човнів в 2014 році. Але головною базою Чорноморського флоту, як і раніше, залишиться Севастополь, уточнив Чирков.

Перебування ЧФ РФ на території України суперечить пунктам угоди про асоціацію з ЄС

Можливість залишитися в Криму надовго у російських моряків з'явилася в квітні 2010 року, коли президенти України та Росії підписали так звані Харківські угоди. Київ дав добро на продовження на 25 років, починаючи з 2017 року терміну базування російського флоту. Причому передбачена можливість автоматичного продовження дії цього договору і після 2042 року. Москва у відповідь погодилася надати знижку в ціні на газ - по 100 дол на кожній тисячі кубометрів. Пізніше в Києві визнали умови нерівноцінними, оскільки навіть з урахуванням знижки газ для України, за словами місцевих чиновників, коштує значно дорожче, ніж для європейських партнерів Газпрому.

Російська сторона не бачить можливості підписати нові газові контракти, а Україна, в свою чергу, не дає згоди на модернізацію техніки і озброєнь ЧФ. У такій хиткій рівновазі ситуація зберігається останні роки. Правда, на початку літа 2012-го Конституційний суд України своїм рішенням скерував тривожний сигнал російській стороні. Відповідаючи на запит депутатів, суд постановив, що Верховна Рада має право денонсувати міжнародні договори. Опозиція тут же вхопилася за цю можливість, щоб скасувати Харківські угоди. Хоча за минулі майже півтора року кілька разів планувалося внести питання до порядку денного, однак партія влади не допускала його розгляду.

Раніше експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава пояснив НГ причини обережності: "Ми оперуємо поняттям 100-доларової знижки на 1 тисячу кубометрів газу, але слово "знижка" у документах не фігурує. Це не знижка, а зниження експортного мита, на яке Росія погодилася в обмін на пролонгацію базування флоту в Криму. І при цьому в документах передбачено, що якщо українська сторона спробує розірвати угоди, то повинна буде сплатити Росії упущену вигоду від зниження експортного мита за всі 25 років. Вийде понад 40 мільярдів доларів".

Російська сторона не бачить можливості підписати нові газові контракти, а Україна, в свою чергу, не дає згоди на модернізацію техніки і озброєнь ЧФ

Керівник Центру військово-політичних досліджень Дмитро Тимчук теж говорить: "Віктор Янукович в 2010 році змушений був ситуативно вирішувати газову проблему, а тому погодився на те, щоб пов'язати питання про знижку в ціні на газ і про базування флоту в Криму. Пізніше стало зрозуміло, що Харківські угоди були помилкою і що розірвати їх практично неможливо". Експерт сказав НГ, що Київ не піде далі використання питання як важеля тиску на російську сторону. "Взагалі пролонгація базування флоту суперечить духу української Конституції. У 1997 році було прийнято вимушене рішення про тимчасове базування, адже було зрозуміло, що в одну секунду флот з Криму нікуди не дінеться. Російській стороні дали час, щоб ґрунтовно підготуватися, створити свою базу і вивести флот. Продовження цього терміну може викликати запитання. Але в Європі цю тему озвучують маловідомі політики. Чиновники ЄС взагалі не торкаються питання базування російського флоту в Криму", - сказав Тимчук.

Раніше урядовий уповноважений України з питань євроінтеграції Валерій П'ятницький підтвердив, що ЄС не висуває Україні жодних вимог щодо флоту: "У проекті договору жодного слова не сказано ні про розміщення флоту в Севастополі, ні про якісь інші військові бази і ні про інші напрямки співробітництва у військовій сфері".

Київ не піде далі використання питання як важеля тиску на російську сторону

Павло Нусс, який виступив ініціатором нової хвилі обговорення цього питання, вважає, що розміщення іноземної військової бази в Криму суперечить тим пунктам угоди про асоціацію, які стосуються питань безпеки та досягнення миру на Європейському континенті. "Сирійський конфлікт і російська активність дали нам чітко зрозуміти: дії РФ не завжди можуть співпадати з інтересами Європи і безпосередньо України в інших можливих конфліктах. Тому подальше перебування ЧФ РФ на території України неможливе", - сказав він агентству УНН. Громадський активіст погодився, що до президентських виборів 2015 року Віктор Янукович не стане актуалізувати це питання: "А вже після виборів президент матиме можливість відкрито діяти. Враховуючи енергетичні перспективи після підписання угоди про асоціацію з ЄС, Україна спокійно денонсує Харківську угоду, яка не відповідає національним інтересам".

Дмитро Тимчук вважає, що Нусс займається політичними спекуляціями: "Україна і зараз активно взаємодіє з НАТО, як і Росія, до речі. І Чорноморський флот в Криму не заважає розвивати цю співпрацю. Що стосується асоціацію з ЄС, то важливо відзначити, що Україна не стає повноправним членом Євросоюзу і не бере на себе зобов'язання увійти у військовий союз. Ми збираємося брати участь в оборонних і миротворчих проектах, ініційованих ЄС, що реалізовуються під егідою ООН. Але це не вимагає офіційних зобов'язань звільнити українську територію від тимчасово розміщеної російської військової бази".

Втім, деякі експерти в Києві нагадують, що ще в минулому році українська сторона прагнула вписати в текст угоди про асоціацію пункт про перспективу повноправного членства. У результаті сторони зійшлися на тому, що вирішуватимуть проблеми поступово і поетапно. Якщо угода про асоціацію та зону вільної торгівлі буде підписана в листопаді, то через кілька років у разі успішної реалізації цього документа може постати питання про заявку на членство. Експерт Інституту євроатлантичного співробітництва Володимир Горбач зазначив, що сьогодні рано міркувати про перспективу навіть найближчих двох-трьох років: невідомо, як складуться відносини України в новому статусі з ЄС і Росією. "Можна припустити, що до 2017 року в Києві знову згадають про необхідність виведення ЧФ, згідно з попереднім планом. Але на сьогодні про це нічого не свідчить і гадати немає сенсу", - зазначив він. Горбач наголосив, що зараз ні в Євросоюзі, ні в Україні не обговорюється питання про базування флоту.

Можна припустити, що до 2017 року в Києві знову згадають про необхідність виведення ЧФ, згідно з попереднім планом. Але на сьогодні про це нічого не свідчить і гадати немає сенсу
Один з лідерів Партії регіонів, депутат Михайло Чечетов запевнив НГ, що українська влада не збирається і в майбутньому вносити питання про виведення флоту до порядку денного. "У нас є зараз проблеми і непорозуміння у відносинах з Росією, ніхто не говорить, що ситуація безхмарна. Але ми вирішимо всі питання за столом переговорів. Це як погода: буває, несподівано похолодає, але сонячні дні все одно настануть", - сказав він. Представник партії влади впевнений, що питання про виведення флоту закинула в інформаційний простір опозиція: "Є у нас політики, які, живлячи марні надії на президентські вибори 2015 року, готові повністю зруйнувати відносини з Росією. Хочуть спекуляціями накопичити політичний капітал. Але це їм не вдасться".

Влітку члени опозиційних партій, представлених у Верховній Раді, сказали "НГ", що мають намір зробити нову спробу денонсації Харківських угод - відразу після Вільнюського саміту ЄС. У той час представники партії влади, спростовуючи можливість постановки питання про виведення російського флоту з Криму, зазначали, що може виникнути питання про нові умови базування. Зокрема, йшлося про інвентаризацію орендованих земель і майна, а також нову ціну оренди після 2017 року.

Заступник директора Російського інституту стратегічних досліджень Тамара Гузенкова в оприлюдненому вчора інтерв'ю агентству ГолосUA застерегла українських політиків від необдуманих заяв і дій. "Угода щодо Чорноморського флоту - це не породження харківських ініціатив, як багато хто думає, а пакетна угода, яка нерозривно пов'язана з так званим Великим договором між Росією і Україною, який був підписаний і ратифікований в 97-98 роках. Тому якщо хтось із радикально налаштованих українських політиків почне намагатися відрізати на щит тему виведення Чорноморського флоту в практичному сенсі, то тоді вже Росії доведеться піднімати такі страшні пласти російсько-українських відносин, які якраз і були більш-менш вирішені за допомогою Великого договору. І тоді вже буде йтися про повернення до питання про територіальні межі. Чи захоче Україна, йдучи в бік Європи на хитких ногах, отримати ще й цей головний біль? Я думаю, що ні", - вважає Гузенкова.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

СПЕЦТЕМА: Російський флот в КримуПереговори про асоціацію між Україною та ЄС
ТЕГИ: ЧФ РФЄСУкраїна-ЄСУкраїна-Росія
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
powered by lun.ua
Читати коментарі