Якщо Україна у листопаді отримає статус країни, асоційованої з ЄС, Митний союз введе нові жорсткі правила поставок на свій ринок української продукції тваринництва, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Намагаючись запобігти введенню торгових бар'єрів,
Київ пропонує Москві підписати меморандум про взаємне визнання технічних
регламентів і стандартів. І про всяк випадок просить ЄС про допомогу, яка
дозволить пом'якшити удар для економіки. Інакше країні загрожує соціальний
вибух: українці обурені тим, що влада не розповіла про можливі наслідки створення
зони вільної торгівлі (ЗВТ) з ЄС і не порадилася з ними щодо напряму інтеграції.
Учора
Президент і прем'єр-міністр України
зустрічалися в Києві з єврокомісаром з питань торгівлі Карлом де Гухтом.
Україна повинна вирішити питання, які цікавлять
наших партнерів, але і Євросоюз повинен здійснити кроки, які усунуть дискомфорт
для української зовнішньої торгівлі
Потім глава уряду Микола Азаров повідомив міністрам,
що поставив
європейському гостю питання про надання Україні фінансово-технічної допомоги
для імплементації положень договору про асоціацію. Він зазначив, що набуття
статусу країни, асоційованої з ЄС, обіцяє Україні і вигоди, і проблеми.
"Тому Україна повинна вирішити питання, які цікавлять наших партнерів, але
і Євросоюз повинен здійснити кроки, які усунуть дискомфорт для української
зовнішньої торгівлі", - пояснив Азаров.
Раніше експерти повідомили, що підготовлювана до підписання в листопаді угода про асоціацію, що включає розділ про
створення ЗВТ, не передбачає компенсаційних механізмів. Експерт Київського
центру політичних досліджень і конфліктології Антон Фінько вчора сказав НГ:
"Україна поки не має навіть перспективи повноправного членства в ЄС,
а тому Брюссель не бере на себе зобов'язань, що фінансуються за рахунок європейських
фондів вирівнювання". Він нагадав, що перший етап інтеграції став
економічним випробуванням навіть для тих країн, які, ставши членами ЄС, отримали
допомогу: "У Болгарії чи Румунії економічні проблеми призвели до різких
антиурядових
виступів.
Україна у
складній ситуації. Багато експертів в Україні сходяться на думці, що на першому
етапі, в короткостроковій перспективі,
ЗВТ більшою мірою відповідає інтересам європейського бізнесу, ніж української
економіки". Фінько завагався з прогнозом щодо того, чи можливий в Україні
соціальний вибух. На його думку, багато чого буде залежати від того, чи домовиться влада про отримання допомоги
від ЄС. Але обіцяні Росією торгові бар'єри, а також висока ціна на газ стануть
додатковим випробуванням для української економіки.
Україна поки не має навіть перспективи повноправного
членства в ЄС, а тому Брюссель не бере на себе зобов'язань, що фінансуються за
рахунок європейських фондів вирівнювання
Про те, що російська сторона готується до нового
етапу співпраці з Україною, розповів керівник Федеральної служби РФ з
ветеринарного і фітосанітарного нагляду (Россільгоспнагляд) Сергій Данкверт.
"Ми будемо змушені практично повністю переглянути умови доступу
української продукції тваринництва на російський ринок через майбутнє підписання Україною та ЄС угоди про
асоціацію", - процитували його інформагентства. Чиновник пояснив, що
російські контролювальні
органи вже стикалися з випадками перемаркування продукції тих підприємств, яким закритий доступ на
ринок РФ. "Це зайвий раз підтверджує, що в ЄС відсутній належний контроль
за якістю експортованої продукції", - заявив Данкверт, припустивши, що
нелегальні постачальники, яким буде відкрито вільний доступ на український
ринок, спробують перенаправляти свою продукцію в країни Митного союзу.
Декількома днями раніше директор Департаменту
розвитку інтеграції Євразійської економічної комісії Віктор Спаський заявив, що
Митний союз змушений буде посилити перевірку українських товарів. Він
запропонував забути про журналістський
термін "торгова війна", зауваживши, що дії МС - це "робота за
правилами". Спаський пояснив: "Велика спокуса у Європи прогнати свою
продукцію через Україну (до Митного союзу. - "НГ") з нульовим митом".
Чиновник навів як приклад поставки курятини: українська продукція в Росію зараз
поставляється з нульовим митом, а щодо європейських поставок діє 20-відсоткове
імпортне мито. Тому деякі європейські підприємці можуть спробувати поставляти в
Росію свою продукцію під виглядом української. Ситуація вимагає введення
загороджувальних заходів.
Деякі європейські підприємці можуть спробувати
поставляти в Росію свою продукцію під виглядом української
Керівник українського галузевого консалтингового
агентства "ААА" Сергій Налівка
зазначив, що зараз ще невідомо, як будуть виглядати нововведення: "У Росії
є зобов'язання перед СОТ, які не дозволяють підвищувати тарифи на ввезення
продукції. Хоча, як показує практика, це не завжди приймається в розрахунок.
М'ясо-молочні, сирні, шоколадні та багато інших торговельних воєн
починалися із
суто політичних причин і прикривалися претензіями до якості продукції. І на майбутнє щось придумають".
Експерт сказав "НГ", що через торгові війни
всі великі українські підприємства давно почали готуватися до переходу на європейські
стандарти: "Є десятки підприємств, які вже пройшли сертифікацію. З 1 січня
вони зможуть постачати свою продукцію до
ЄС. Наскільки мені відомо, з ініціативи Єврокомісії створюється спеціальна
структура, яка буде допомагати українським підприємствам перейти на
євростандарти і отримати відповідні сертифікати".
Президент Американської торгової палати в Україні
Хорхе Зукоскі в інтерв'ю телеканалу БТБ заявив, що в результаті українські
товари будуть вільно надходити на європейські ринки: "Це чудова можливість для України реально
просунутися вперед, зайняти належне їй місце у світовій економіці. Це відчує
кожен українець, кожен отримає вигоду".
М'ясо-молочні, сирні, шоколадні та багато інших
торговельних
воєн починалися із суто політичних причин і прикривалися
претензіями до якості продукції. І на майбутнє щось придумають
Питання тільки в тому, скільки часу буде потрібно
країні, щоб все це стало реальністю. Раніше прем'єр-міністр Микола Азаров
нагадав, що перехідний період триватиме 10 років. Тільки гармонізація технічних
стандартів і регламентів у харчовій промисловості між Україною та ЄС займе до
півтора року,
повідомив днями міністр аграрної політики і продовольства України Микола
Присяжнюк. За його словами, донині
узгоджена
приблизно п'ята частина норм, 320 техрегламентів з наявних близько 1,5 тис. Міністр сказав
також, що українська сторона готує лист членам Митного союзу з пропозицією про
взаємне визнання технічних регламентів і стандартів. Але, судячи із заяв з Москви, МС не налаштований на подібний компроміс.
Це означає, що, втративши вільний доступ на ринки
Митного союзу, українські виробники не скоро отримають зелене світло на ринках
ЄС. Експерти в Києві зазначають, що перший етап інтеграції буде дуже важким для
економіки, що позначиться на рівні життя пересічних громадян. І може призвести
до соціального вибуху, оскільки, як з'ясувалося, українці очікували, що влада
поцікавиться їхньою думкою щодо направлення зовнішньополітичної інтеграції.
Оскільки країна не вступає в ЄС на правах повноправного члена, то проведення
всенародного референдуму де-юре не потрібно. Але більше 60% громадян
сподівалися, що їхньою
думкою щодо асоціації та зони вільної торгівлі з ЄС поцікавляться. Про це
свідчать результати соціологічного опитування, проведеного у вересні Київським
міжнародним інститутом соціології (КМІС). Тільки 12% громадян погодилися, що
таке рішення має право прийняти Президент
України, 11,5 % назвали це прерогативою Верховної Ради, а 13,7 % вагалися з
відповіддю.
З ініціативи Єврокомісії створюється спеціальна структура,
яка буде допомагати українським підприємствам перейти на євростандарти і
отримати відповідні сертифікати
Керівник КМІС Володимир Паніотто у коментарі "НГ"
зазначив, що українці соціально активні, а тому хотіли б впливати на
стратегічні рішення, від яких залежить майбутнє країни. "Але проведення
референдуму сьогодні було б політичною спекуляцією, адже в новому законі про
референдум нічого не сказано про те, як повинні бути сформульовані питання. А
вибір українців між ЄС і МС залежить саме від формулювань. Ми запитуємо, чи
хочуть громадяни інтеграції з ЄС, і отримуємо більше половини позитивних відповідей. Запитуємо
про інтеграцію в МС - така ж картина. Але якщо поставити питання в рамках
"або- або", то розподіл відповідей залежить від поточної ситуації: ще
в травні більше половини громадян схилялися до зближення з Росією і Митним союзом, а у вересні, після
чергового етапу торгових воєн, більше половини виступають за євроінтеграцію",
- розповів Паніотто. Експерт не відкидає,
що в разі погіршення економічної ситуації українці покладуть на владу
відповідальність за неправильний вибір.
Президент Віктор Янукович переконаний, що цього не
станеться. Минулого тижня, виступаючи в Нью-Йорку, він зазначив: "Твердо
вірю, що підписання в листопаді цього року угоди про асоціацію між Україною та
ЄС, включаючи створення всеохопної
та поглибленої зони вільної торгівлі, стане важливим інструментом підвищення
добробуту громадян України".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про
Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за
зміст цих матеріалів.