Український бізнесмен вибив з Газпрому небувалу знижку, - пише Олександр Поливанов у статті для російського видання Lenta.Ru.
Коли 2009 року зі схеми поставок газу з Росії в Україну був виключений трейдер RosUkrEnergo, здавалося, що кар'єра Дмитра Фірташа, одного з акціонерів компанії, піде на спад. На кілька років Фірташ дійсно відійшов на другий план, але нещодавно повернувся і у великий бізнес, і у велику політику. Зокрема, бізнесмен знову опинився в центрі газових відносин Росії та України, вибивши з Газпрому 40- відсоткову знижку на газ.
Схема, за якою до 2009 року російський газ постачався до України, була вкрай дивною (як, втім, дивні газові відносини двох країн в цілому): Газпром домовлявся про обсяг поставок і цінах з Нафтогазом України, але продавав паливо швейцарській RosUkrEnergo, яка, у свою чергу, передавала його українській стороні. Не володіючи ні газопроводами, ні іншими активами, компанія, на 50 відсотків належала Газпрому, а на інші 50 - Дмитру Фірташу та Івану Фурсіну (він володів зовсім маленьким пакетом), перевертала десятками мільярдів доларів.
Про наявність у Фірташа таємних покровителів в Росії ділові ЗМІ нічого не повідомляють, тож чому саме його вибрав Газпром для організації постачань газу в Україну, незрозуміло. Журналісти, щоправда, пов'язували Фірташа із Семеном Могилевичем, одним з найрозшукуваніших ЦРУ злочинців, відомим в Росії у справі Арбат Престижу
Перегляд газового договору був проведений з ініціативи Юлії Тимошенко. "Газпром" погодився прибрати зі схеми RosUkrEnergo, але прописав у контракті таку формулу цін на газ, що Україна стала платити за паливо чи не більше за всіх у Європі. Тимошенко газова угода коштувала не тільки прем'єрської посади, а й свободи (суд визнав її винною в перевищенні повноважень на газових переговорах), а RosUkrEnergo позбувся "хлібного" контракту.
Фірташ вийшов з газових відносин з Москвою і Києвом без втрат, якщо не вважати нескінченних судів з Нафтогазом за 12 мільярдів кубометрів спірного газу та позовів Юлії Тимошенко в американських судах, які поки залишилися незадоволеними. Нікуди не зникла і RosUkrEnergo, щоправда, на сайті компанії дізнатися, чим вона займається, не вийде. Через неї йдуть якісь грошові потоки, у всякому разі в Газпромі в середині 2012 року повідомляли, що отримали від RosUkrEnergo дивіденди за 2011 рік.
Фірташ все купив
Поки йшли суди за спірний газ і розгляди з RosUkrEnergo, Дмитро Фірташ не сидів склавши руки. За останні пару років він став чи не найпомітнішим українським бізнесменом, який готовий йти на угоди в різних галузях економіки. До вже наявних хімічних активів (зокрема, компанії Стирол) його Group DF (розшифровується як Group of Dmitry Firtash) купила врятований урядом під час кризи банк Надра та телеканал Інтер. Окремо Фірташ займається сільськогосподарськими об'єктами (фірмою Едем-Ф володіє мати бізнесмена Марія Фірташ), нерухомістю (наприклад, торговим центром Respublika , який повинен відкритися 2014 року в Києві) та багатьма іншими активами.
Компанії, об'єднані під брендом Group DF, генерують більше шести мільярдів доларів виручки на рік, а вся Group DF займає одне з перших місць в Україні за кількістю найнятих співробітників
За різноманітністю бізнесу Фірташ, що займає 14 місце в рейтингу багатих українців за версією Forbes, вже наблизився до найвпливовішим бізнесменів у країні. Віктор Пінчук, Рінат Ахметов, Ігор Коломойський - у всіх у них є і банки, і медіа, і промислові заводи. Для повного джентльменського набору Фірташу не вистачає, мабуть, тільки інвестицій в спорт: Рінат Ахметов пестує і плекає Шахтар, Коломойський донедавна інвестував відразу в кілька українських футбольних клубів і досі очолює Дніпро, а от у Фірташа нічого немає, якщо не вважати рекламного контракту банку Надра з київським Динамо, підписаним минулого літа.
У загальній складності компанії, об'єднані під брендом Group DF, генерують більше шести мільярдів доларів виручки на рік, а вся Group DF займає одне з перших місць в Україні за кількістю найнятих співробітників.
Минуле не забуто
Дивно було б припустити, що після розірвання контракту Нафтогазу з RosUkrEnergo Фірташ зовсім піде з газового бізнесу. "У нас постійно йде розгляд якихось можливостей щодо купівлі або створення спільних підприємств. Зараз у нас в портфелі потенційних M&A [злиття і поглинання - прим. Ленты.ру] - десятки", - говорив в інтерв'ю українському Forbes керівний директор Group DF Борис Краснянський. Повною мірою це стосується і газової галузі, останнім часом Фірташ активно скуповував пакети акцій в облгазах - підприємствах, що займаються доставкою палива кінцевим споживачам.
Крім того, Фірташ знову з'явився в бізнесі, пов'язаному з поставками газу з Росії. У 2012 році через підприємство Ostchem Holding він купив у Газпрому вісім мільярдів кубометрів газу (Нафтогаз купив більше 24 мільярдів кубометрів). У жовтні минулого року Україна скасувала постанову уряду, яка дає право торгувати імпортним газом лише Нафтогазу - тепер це можуть робити також облгази та газові трейдери, що розв'язало руки Фірташу для конкуренції з держкомпанією всередині країни.
У жовтні минулого року Україна скасувала постанову уряду, яка дає право торгувати імпортним газом лише Нафтогазу - тепер це можуть робити також облгази та газові трейдери, що розв'язало руки Фірташу для конкуренції з держкомпанією всередині країни
Згідно з попередніми планами, 2013 року Фірташ мав поставити в Україну ті ж вісім мільярдів кубометрів, але в жовтні з'ясувалося, що бізнесмен зумів перехопити у Нафтогазу ще один контракт. За інформацією місцевих ЗМІ, компанія Ostchem домовилася про закупівлю п'яти мільярдів кубометрів для закачування в підземні сховища в рамках підготовки до зимового опалювального сезону в Європі (газ в ПСГ потрібний як для самої України, так і для її західних сусідів - за рахунок них можна оперативно збільшити обсяги поставок в ЄС).
За день до того, як було оголошено про цей контракт, президент Росії Володимир Путін розповів, що Газпром надав Україні знижку на газ, що закачується в ПСГ. Знижка виявилася дуже істотною: йдеться не про 10 або 15 відсотків, як у випадку зі знижками Газпрому іншим європейським країнам, а відразу майже про сорок. У четвертому кварталі Нафтогаз отримує паливо по 410 доларів за тисячу кубометрів, а в сховища воно закачуватиметься по 260 доларів. Недоотриманий прибуток Газпрому від знижки складе близько 700 мільйонів доларів.
Українські ЗМІ з'ясували, що знижку отримала саме компанія Фірташа. Як бізнесмен зумів зробити те, що вже кілька років не вдається ні Нафтогазу, ні українському уряду, ні президенту Віктору Януковичу, незрозуміло, як незрозуміло і те, заради чого Газпром раптом так розщедрився. Раніше в Росії говорили, що готові знижувати ціни для України тільки в разі її приєднання до Митного союзу, але Київ 2013 року остаточно дав зрозуміти, що вибрав євроінтеграцію, а не ТЗ: у листопаді Україна має намір укласти угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з Євросоюзом.
Як бізнесмен зумів зробити те, що вже кілька років не вдається ні Нафтогазу, ні українському уряду, ні президенту Віктору Януковичу, незрозуміло, як незрозуміло і те, заради чого Газпром раптом так розщедрився
За відсутності офіційної інформації, природно, народжуються різного роду конспірологічні теорії. Найпривабливіша з них полягає в тому, що у Фірташа, а можливо, і в уряду України є якісь домовленості з Газпромом із розділу українського газового ринку.
Для Газпрому найпривабливіший актив на Україні - мережа магістральних трубопроводів, якими паливо йде з Росії до Європи. Віддати трубу Газпрому влада України не наважуються - для значної частини громадян країни це стане фактично синонімом втрати незалежності, а для бюджету - величезною діркою, яка з'явиться, як тільки перестануть надходити платежі за транзит газу.
Це політичне рішення, втім, не означає, що Україна зовсім не хоче бачити Газпром на своїй території - а його в Україні нічого більше не цікавить. Російська монополія напевно була б не проти купити ті самі облгази, частки в яких нещодавно отримав Фірташ. І якщо допустити, що Газпром дійсно надав знижку не задарма, а за якісь зобов'язання, то найлогічнішим виглядає передача йому якоїсь частки в облгазах, які належать Фірташу. Віце-прем'єр України Олег Бойко пропонував віддати облгази Газпрому ще 2006 року, тож ця ідея не те щоб не підтримується місцевою владою. Фірташ в цьому випадку може використовуватися як прикриття: ніхто, мовляв, Газпрому нічого не віддає - просто він тепер інвестує в облгази разом зі своїм давнім українським партнером.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.