Новые Известия: Два в одному

Український президент визначається, куди вступати його країні - в Митний союз чи в ЄС, - пишуть Костянтин Ніколаєв та Яна Сергєєва в російському виданні Новые Известия.

Вчора президент Росії Володимир Путін провів неформальні переговори зі своїм українським колегою Віктором Януковичем. Як повідомляє прес-служба українського лідера, під час зустрічі президенти продовжили обговорення питань, порушених під час засідання Ради глав держав СНД у Мінську 24-25 жовтня. Зустріч в білоруській столиці не тільки ознаменувалася провалом спроб умовити Україну не підписувати угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС і приєднатися до Митного союзу (МС), але і появою серйозної тріщини всередині МС.

У Мінську президент Росії дав зрозуміти: угода про асоціацію закриє Україні дорогу в МС. Янукович у свою чергу відстоював можливість одночасного співробітництва в тій чи іншій формі з двома інтеграційними структурами. І МС, і угоду про зону вільної торгівлі в ЄС офіційний Київ трактує як чисто економічні кроки, що не змушують Україну брати на себе будь-які політичні зобов'язання. Тим часом засідання в Мінську несподівано показало, що цю позицію Януковича не поділяють навіть самі члени МС.

 Зустріч в білоруській столиці не тільки ознаменувалася провалом спроб умовити Україну не підписувати угоду про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС і приєднатися до Митного союзу (МС), але і появою серйозної тріщини всередині МС

На мінському саміті єдиним фронтом несподівано виступили президент Білорусі Олександр Лукашенко і глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв, що не без підстав вважається ідеологом євразійської інтеграції. Казахський лідер обрушився на роботу очолюваною Росією Євразійської економічної комісії (виконавчий орган Митного союзу), в чиїй діяльності, на його думку, "спостерігається очевидна політизація роботи та розпорошення коштів і зусиль на поглиблення інтеграційних процесів, незважаючи на наявність невирішених питань у рамках формування Митного союзу". Як "переклав" його слова голова Міжнародного інституту політичної експертизи Євген Мінченко, Назарбаєв хотів, по-перше, звернути увагу на те, що його не влаштовує, що низка питань у роботі МС вирішується не на користь його країни. Яскравий приклад: відмова Казахстану під тиском Росії і Білорусі (або фактично "пивного лобі" цих країн, як запевняють у казахських ЗМІ) від введення у всіх трьох країнах заборони на використання пластикової упаковки для розливу алкоголю. А по-друге, Назарбаєв, підтриманий Лукашенком, виступили із попередженням, що інтеграція в МС їх влаштує до певної межі. "Він виступив проти створення політичного союзу, - зауважив пан Мінченко в бесіді з НИ. - Назарбаєв давно повторює, як мантру, фразу, що Митний союз - суто економічний проект. Тепер він нагадує, що так і має залишатися". 

Янукович у свою чергу відстоював можливість одночасного співробітництва в тій чи іншій формі з двома інтеграційними структурами

Разом з тим, як тепер з'ясовується, залишатися в чисто політичних рамках цього інтеграційного проекту буде важко. У всякому разі, нові потенційні члени МС, як видно, йдуть туди не тільки заради економічних вигод. Яскравий приклад - Вірменія. Ще в квітні президент Серж Саргсян говорив, що його країна орієнтована на асоціацію з ЄС. Але буквально через півроку він оголосив про готовність Вірменії приєднатися до Митного союзу. За навряд чи випадковим збігом, ця зміна геополітичної орієнтації, м'яко кажучи, здивувала багатьох вірменських експертів, припала на посилення дипломатичної активності Азербайджану в західному напрямку. Різко посилилося не лише торгівельна, але й військова співпраця між цією країною та Туреччиною. Справжнім громом серед ясного неба для Вірменії прозвучали слова члена комітету з оборони турецького парламенту Західа Оруджова про можливість створення в майбутньому єдиного турецько-азербайджанського військового угруповання. Намір вступити до МС для Вірменії виглядає як демонстрація лояльності союзнику і сподівання, що у важку годину він її не кине. 

На мінському саміті єдиним фронтом несподівано виступили президент Білорусі Олександр Лукашенко і глава Казахстану Нурсултан Назарбаєв, що не без підстав вважається ідеологом євразійської інтеграції

Політичні вимоги до Митного союзу, як виявилося, є навіть у найзацікавленішої (в силу слабкості економіки та обмеженості ринку) в інтеграції з північними сусідами країни - Киргизії. Президент Алмазбек Атамбаєв відмовився приїхати до Мінська, приславши замість себе першого віце-прем'єра Джоомарта Оторбаєва. Причина не озвучувалася, але вона очевидна: присутність в столиці Білорусі поваленого киргизького президента Курманбека Бакієва, якому протегує Лукашенко.

У цих умовах зближення або тим більше входження України в МС представляється і зовсім малоймовірним. Адже Януковичу теж доводиться рахуватися з політикою, насамперед, у своїй власній країні, особливо враховуючи, що наступний рік для України - передвиборчий (президента там будуть вибирати в січні 2015 року). А згідно з результатами недавнього дослідження, проведеного соціологічною групою "Рейтинг", на думку 47% українців, підписання угоди про зону вільної торгівлі з Євросоюзом для України вигідніше, ніж вступ до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану (протилежної думки дотримуються 34%). При цьому, як зауважив у розмові з "НИ" директор соціологічної групи "Рейтинг" Олексій Антипович, респонденти, обґрунтовуючи свої відповіді, зовсім не мислять економічними категоріями, і вигоди чи економічні невдачі країни від інтеграції з Росією більшості з них байдужі. "Українці вибирають Євросоюз, тому що жити хочеться краще, - сказав пан Антипович. - Хочеться більше демократії, хочеться більше свободи. Саме ці цінності превалюють над радянським поняттям дружби народів". Додамо, що приблизно таке ж співвідношення українських респондентів (близько 50% проти 35-40%) зазвичай висловлюються проти надання російській мові статусу другої державної.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.