РГ: Син Януковича став найбільш "динамічним" бізнесменом України

Українське видання Forbes склало рейтинг бізнесменів-вихідців з Донецька, земляків президента Віктора Януковича. Перше місце в списку звично зайняла найбагатша людина України і Східної Європи Рінат Ахметов майже з 15 мільярдами доларів. А от на друге місце експерти видання поставили старшого сина Віктора Януковича Олександра, - пише Павло Дульман у Российской газете.

Він, власник корпорації МАКО (Менеджмент ассетс компані) всього за півроку збільшив свій статок зі 187 до 510 мільйонів доларів, тобто майже втричі, ставши найбільш "динамічним" бізнесменом України. До цього він зайняв четверте місце в рейтингу найвпливовіших українців, складеному журналом Корреспондент. Але ще раніше слово Сім'я зажило в українському інформаційному просторі власним життям, уособлюючи близьке коло чинного президента, привілейованих чиновників і бізнесменів, в центрі якого стоїть його старший син.

Успішність у бізнесі 40-річного лікаря-стоматолога Олександра Януковича стала помітна після того, як його батько виграв президентські вибори. Куди більш колоритною і впізнаваною фігурою до цього вважався молодший син Януковича - Віктор Вікторович, депутат Ради і завзятий автогонщик. Олександр Вікторович, навпаки, завжди намагався триматися в інформаційній тіні, з якої, втім, не вийшов досі. Аж до 2011 року його не включали ні в які рейтинги, а зареєстрована ним в 2006 році компанія МАКО на початку була будівельною фірмою середньої руки. Хоча, як згадують донецькі журналісти, ще тоді, при "помаранчевих", користувалася незрозумілою прихильністю міської влади в складних питаннях землевідведення.

Справжній же зліт МАКО розпочався три роки тому, коли компанія реалізувала кілька великих будівельних проектів на Донбасі та в Криму, а потім купила Всеукраїнський банк розвитку (ВБР), який за два роки піднявся зі 157 до 36 позиції в рейтингу фінансових установ. Сама ж МАКО перетворилася на корпорацію з розгалуженою власністю, структура якої не розголошується.

Наївно думати, що тільки девелопментом та банківською діяльністю обмежується сфера інтересів компанії МАКО, яка вже має, до слова, представництва в Женеві і Гаазі. Наприклад, протягом останніх двох років структури, підконтрольні МАКО, стають переможцями більшості тендерних конкурсів в Україні і найпривабливіших приватизаційних аукціонів. Тільки у минулому році фірми, пов'язані з МАКО, отримали від держави замовлень на 10,3 мільярда гривень – більш ніж 1,25 мільярдів доларів, причому Рінат Ахметов опинився в цьому змаганні на другому місці з одним мільярдом. Структури Олександра Януковича також є і "ексклюзивними" постачальниками "Укрзалізниці" - державного транспортного монополіста. Тільки за перші п'ять місяців цього року залізничники виплатили п'яти компаніям з орбіти МАКО більш ніж 390 мільйонів доларів - це третина всіх тендерів Укрзалізниці.

Як зазначають місцеві експерти, навіть тендерний золотий дощ - тільки вершина айсберга, а 510 мільйонів доларів - та мала частина, яку вже неможливо не показати, і насправді Олександр Янукович значно багатший. Українські ЗМІ і опозиційні політики наполягають: Олександр Янукович має серйозний інтерес у вугільному бізнесі, придивляється до транспорту, енергетики та медіа-активів. І значить, враховуючи режим найбільшого сприяння з боку будь-якої з гілок влади, і нерозбірливість у засобах (слово "рейдер" спливає в кожній публікації про витоки добробуту президентського сина), експансія Януковича-середнього продовжиться і посилиться. Вершиною повинен стати 2016 рік, коли закінчиться дія мораторію на продаж землі сільськогосподарського призначення. Саме Сім'я, на загальну думку, зірве цей воістину астрономічний джек-пот.

Втім, батько і син Януковичі не єдині члени Сім'ї. До "сімейних" українські експерти, політики та журналісти схильні зараховувати і бізнесмена з Харкова Сергія Курченка, званого вже "українським Гетсбі". Це найбільший гравець на внутрішньому ринку зрідженого газу і нафтопродуктів, який всього за три роки активної діяльності зумів акумулювати суму, достатню для купівлі Одеського і Лисичанського нафтопереробних заводів. Керована ним група компаній Газ України сьогодні має річний обіг в 10 мільярдів доларів, вона також не розкриває свою структуру, також активно виграє державні тендери (особливо часто - оголошені НАК Нафтогаз), також веде експансіоністську політику розвитку при повному благоволінні влади, особливо митної. До слова, навесні цього року Курченко купив Український медіа-холдинг (UMH), в який, крім інших газет, інформаційних сайтів і радіостанцій входять український Forbes і журнал Корреспондент - ті самі укладачі рейтингів найбагатших і найвпливовіших.

Офіційно, у своєму єдиному інтерв'ю, даному після купівлі журналу Forbes, Курченко відкидає зв'язок з Сім'єю, але інші ЗМІ - стверджують: зв'язок є через першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, якого разом з міністром доходів і зборів Олександром Клименком, а також главою МВС Віталієм Захарченком зараховують до найближчого кола Віктора Януковича. Що стосується Олександра Януковича, то з ним вони знайомі ще з часів, коли його батько керував Донецькою областю.

Коли президента Віктора Януковича на останній підсумковій конференції попросили роз'яснити бізнес-геній його сина, Віктор Янукович ухилився від відповіді, заявивши: "Я знаю, що він звик багато працювати і створив прекрасну команду". Сам Олександр Янукович в одному з нечисленних інтерв'ю також стверджує, що вплив батька тут ні до чого. На жаль, українська соціологія не поспішає проводити опитування населення, щоб з'ясувати, чи вірить воно таким поясненням. Але експертне співтовариство, знаючи деякі подробиці, одностайно не вірить в історію про Іллю-Муромця, який до 37 років приховував настільки потужний менеджерський потенціал.

Так чи інакше, Сім'я - сьогодні основний і наймогутніший гравець в українській економіці, що потіснив навіть Ріната Ахметова (статок якого, до речі, за півроку "полегшав" на півмільярда доларів) і Дмитра Фірташа. Решта олігархів ще "кучмівського призову" - Петро Порошенко, Віктор Пінчук, Ігор Коломойський, Валерій Хорошковський - експансію давно закінчили і чекають підписання угоди про асоціацію з ЄС, щоб зафіксувати право власності на ще наявні активи і отримати охоронну грамоту від Брюсселя. І тут їх інтереси збігаються з інтересами "Сім'ї", яка стрімко приватизує залишки української економіки. І для старих, і для нових українських багатіїв асоціація з ЄС - це гарантія недоторканності вкладів. Власне, тільки задля цього все і затівалося.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.