НГ: Україна наважилася на газовий шантаж

Київ не сподівається на допомогу Брюсселя в енергетичних переговорах з Москвою, - пишуть Тетяна Івженко та Ігор Куликов у російській Независимой газете.

Компанія Нафтогаз, що припинила купівлі російського газу з 9 листопада, не збирається відновлювати їх до нового року. Про це вчора повідомили українські ЗМІ з посиланням на джерела в компанії. Офіційно українська та російська сторони досі не прокоментували ситуацію. У неофіційних бесідах українські чиновники пояснюють, що причин відмови від покупки російського газу три: брак коштів для оплати, плутанина з жовтневими постачаннями й очікування результатів саміту ЄС у Вільнюсі.

Керівник Газпрому Олексій Міллер 29 жовтня повідомив, що Нафтогаз не розрахувався за постачання газу в серпні. Сума боргу склала 882 млн дол. Як з'ясувалося, влітку російська компанія пішла на поступки українській, продовживши термін оплати до 1 жовтня, а потім - до кінця місяця. У Києві спочатку визнали заяву Міллера ще одним проявом політичного тиску Росії на Україну через євроінтеграційний курс Києва. І пообіцяли розплатитися за пару днів. Проте пізніше стало відомо, що борг за серпень українська сторона зможе виплатити тільки до середини грудня.

У той момент прем'єр-міністр РФ Дмитро Медведєв в інтерв'ю агентству Reuters спростував будь-який зв'язок між зовнішньополітичним вибором України і борговими вимогами Росії: "Платити потрібно. Незалежно від того, де знаходиться яка країна, чи відноситься вона до Митного союзу чи до Євросоюзу, входить вона до блоку НАТО чи не входить. Платити належить". Він нагадав, що російська сторона йшла назустріч партнерам: "Ми розуміємо, що у них економічні складності, але платити все одно треба. Тим більше, що ми за останній час і кредити їм давали, і профінансували транзит, тобто плату за транзит на досить тривалий період, заплативши їм мільярди доларів. Вони хоча б взяли щось звідти і заплатили за споживаний газ".

Через тиждень ситуація знову ускладнилася: 7 листопада представник Газпрому Сергій Купріянов заявив, що до кінця дня українська сторона повинна заплатити 1,355 млрд дол. за газ, поставлений у жовтні. Днями міністр енергетики та вугільної промисловості України Едуард Ставицький запевнив, що Нафтогаз оплатив жовтневі поставки. Однак джерела НГ стверджують, що проблема не вирішена і що вона послужила причиною відмови від російських поставок.

Керівник Фонду енергетичних стратегій Дмитро Марунич сказав НГ, що у вересні-жовтні Нафтогаз купував незначні обсяги російського газу: за 15-20 млн куб. м на добу - це майже в 10 разів менше звичайного обсягу добових поставок. Але в цей час російський газ в Україну надходив на адресу корпорації Ostchem Дмитра Фірташа. Як повідомили ЗМІ, у жовтні приватна структура закачала в підземні сховища близько 4 млрд куб. м газу, а державна компанія Нафтогаз підняла зі сховищ приблизно 2 млрд куб. м.

При цьому українські чиновники заявили, що при збереженні жорсткої та непоступливої позиції Газпрому Україна може перестати закачувати газ у сховища для забезпечення безперебійного транзиту до Європи взимку, а буде використовувати запаси для своїх потреб.

Як відомо, з 2005 року Газпром перестав зберігати газ в українських сховищах, а тому Нафтогаз закуповував додаткові обсяги, які традиційно використовувалися в періоди зимових холодів, коли споживання газу різко збільшувалося.

"Думаю, в Газпромі занепокоїлися, дізнавшись, що Нафтогаз став відбирати газ зі сховищ у жовтні: запасів може не вистачити для безперебійних постачань до Європи до кінця зими", - зазначив Дмитро Марунич. Він припустив, що рахунок на 1,55 млрд дол за жовтень був адресований не Нафтогазу, а Ostchem Дмитра Фірташа. "Наскільки я розумію, коли міністр Ставицький звітував про те, що жовтневі постачання повністю оплачені, він говорив тільки про платежі Нафтогазу. Чи розрахувалася компанія Фірташа - невідомо", - сказав Марунич.

Експерт з енергетичних питань Валентин Землянський висловив упевненість, що у Ostchem не могло виникнути проблем з оплатою. Адже корпорація забезпечує газом великих і платоспроможних промислових споживачів. «Можу лише припустити, що з якихось причин у жовтні виникла проблема з оформленням поставок газу. Повідомлялося, що в Україну надійшло більше 3 мільярдів кубометрів російського газу. Нафтогаз закупив менше мільярда кубометрів. А хто отримав і повинен сплатити решту - мабуть, виникли якісь непорозуміння. Але вони, я впевнений, скоро вирішаться. А на час з'ясування Нафтогаз тимчасово припинив купівлю газу в Газпрому, - вважає експерт.

У Києві зазначають, що відразу після оголошення про припинення поставок газу акції Газпрому на Московській біржі впали на 1,1%. І що рішення стало хорошим засобом тиску на російську сторону в переговорах про підписання нових контрактів. Раніше прем'єр -міністр України Микола Азаров заявив, що через несправедливі умови контрактів, підписаних урядом Юлії Тимошенко, Україна переплатила Газпрому понад 20 млрд дол. і тому змушена економити  шукати альтернативні джерела поставок, розвивати проекти з видобутку сланцевого газу і т.п.
  

На початку листопада прес-служба уряду повідомила, що на 5-е число заплановано підписання меморандуму про створення Адріатичного газового коридору, який зв'яже Україну, Угорщину та Хорватію. Едуард Ставицький тоді повідомив: "Ми узгодили всі питання щодо нового маршруту. Я б його назвав Адріатично-угорським коридором з постачань природного газу від LNG-терміналу на півострові Крк у Хорватії через газотранспортні системи Угорщини до наших газових сховищ". Але в призначений день прем'єр-міністр Хорватії Зоран Мілановіч до Києва не приїхав, а підписання угоди було відкладено до кінця місяця, коли відбудеться саміт ЄС у Вільнюсі.

Дмитро Марунич впевнений, що підсумки саміту не вплинуть на рішення про створення газового коридору: "Головне в цьому питанні не політика, а економіка. Йдеться про складний і дорогий проект, щодо якого ясності немає". Адріатичний газопровід може бути зістикований із Трансанатолійський газопроводом. Передбачається, що за цим маршрутом до 10 млрд куб. м каспійського газу буде щорічно поставлятися до Італії з кордону Туреччини, через Албанію і Грецію. "Коридор, про який говорить українська влада, означає відвід від Адріатичного коридору - з Албанії, по території Чорногорії та Хорватії, - до Угорщини, а звідти в Україну. Навіть у випадку, якби проект був реалізований, обсяги поставок газу в Україну були б незначними, а його вартість висока. Економічна доцільність викликає багато сумнівів. Хіба що Україна стане частиною європейського ринку газу, на нашій території буде створено газовий хаб. Але це - дуже віддалена перспектива", - пояснив Марунич.

А найближче майбутнє обіцяє Україні новий рахунок Газпрому за порушення умов чинного контракту. Анонсований українськими чиновниками обсяг купівлі російського газу на рівні 11 млрд куб. м за 2013-й відповідає виконанню зобов'язань на чверть. І означає, що російська компанія в січні може виставити Нафтогазу рахунок на більш ніж 10 млрд дол за недобір газу. У Києві не виключають, що Газпром звернеться до міжнародного суду.

"Не думаю, що Європа втрутиться в цю ситуацію. Їх мало турбує економічне становище України, взаємини з Росією. Вони вступають в переговори тільки в тому випадку, якщо мова йде про енергетичну безпеку Європи. На сьогодні в українських підземних сховищах накопичено більше 19 мільярдів кубометрів газу - цілком достатньо, щоб без проблем пройти періоди зимових пікових навантажень. Інше європейців не турбує", - сказав НГ Валентин Землянський.

Дмитро Марунич зазначив, що європейська сторона, як і МВФ, вимагає від Києва реорганізувати Нафтогаз. "Адже причина всіх проблем - відсутність коштів. Нафтогаз перетворився на планово-збиткову компанію: постачає газ населенню та комунальним підприємствам за заниженими цінами. І не отримує повної оплати, за останні два роки накопичено рекордні за всі роки незалежності борги споживачів. Розраховувати на допомогу держави Нафтогаз не може: цього року почався період пікових виплат Україною зовнішніх боргів, у тому числі МВФ, а тому немає коштів для допомоги Нафтогазу. Відмова від російських поставок - крайній і вимушений захід", - сказав він. Експерт припустив, що сформована ситуація могла обговорюватися в ході засекреченої зустрічі Віктора Януковича і Володимира Путіна: "Можливо, готується план дій на випадок, якщо Україна і ЄС не підпишуть угоди про асоціацію. У такому випадку не виключено, що вже в грудні можуть бути підписані нові контракти з Газпромом. Інакше Україні загрожує нова газова криза".

Співдиректор аналітичного відділу російського агентства Інвесткафе Григорій Бирг зазначає, що Україна не раз заявляла про готовність істотно скоротити закупівлі російського газу і втілювала ці плани в життя, збільшуючи власний видобуток газу, уклавши договір на закупівлю газу з RWE і переводячи ТЕЦ на вугілля. "Можливо, рішення Нафтогазу відмовитися від закупівель російського газу очікували в Газпромі, оскільки компанія надала суттєву знижку на газ приватної української компанії частково для того, щоб у сховищах країни був газ для забезпечення безперебійних постачань до Європи в зимовий період, - продовжує він. - Але складно уявити, що Україна зможе протягом довгого часу не закуповувати російський газ, особливо протягом усього зимового сезону".

Директор аналітичного департаменту російської компанії Альпарі Олександр Разуваєв зазначає, що Україна для Газпрому насамперед важлива як країна транзиту, тоді як сам український ринок другорядний. При цьому залежність Газпрому від України після запуску Північного потоку та покупки Бєлтрансгазу значно знизилася.

У свою чергу, начальник управління інвестиційних операцій Ланта-Банку Олег Поддимніков вважає, що рішення України не можна назвати несподіваним, оскільки ще кілька років тому вона розробила програму зі зниження енергоємності економіки. Крім того, як нагадує експерт, у Росії та України тривала історія газових конфліктів. З 1994 року Росія неодноразово обмежувала постачання газу українській стороні. "Нова газова війна, якщо вона все-таки відбудеться, безумовно, негативно позначиться на бізнесі Газпрому, - вважає він. - Україна - найбільший споживач російського газу серед країн СНД і другий за величиною серед країн далекого зарубіжжя. У 2012 році обсяг експорту в Україна склав 32,9 мільярда кубометрів. Це становить приблизно 16,2% всього експорту Газпрому 2012 року. Для порівняння, поставки до Німеччини - найбільшого іноземного споживача - 2012 року склали 34 мільярди кубометрів, до Туреччини - 27 мільярдів, в Італію - 15,1 мільярда кубометрів". Крім того, для Газпрому підвищується ризик початку перебоїв у транзиті газу європейським споживачам через територію України.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.