Якість гри та її результат у п'ятничному відбірковому матчі чемпіонату світу з футболу збірної України зі збірною Франції затьмарив пропажу президента України Віктора Януковича, що трапилася на початку тижня. Президент, зрозуміло, знайшовся, проте його таємничий візит до президента Російської Федерації Володимира Путіна залишив багато питань. Не знаємо, чи зустрічав Віктора Януковича в Росії фотограф аеропорту, але про успішність його візиту та предмет переговорів зберігається горде мовчання
Жуляни зустрічав фотограф аеропорту. А серед уболівальників є прикмета, що це обіцяє поразку. Так воно і сталося.
Для української ж збірної і вболівальників інша прикмета виявилася щасливою. Перед матчем гімн України виконав львівський секстет - вокальна формація Піккардійська терція. Вболівальники давно визнали цей колектив фартовим, адже після виконання ними гімну України збірна вигравала у матчах зі збірними Польщі, Білорусі, Вірменії, Сан-Марино. Хоч бери і вези Піккардійську терцію до Парижа на матч-відповідь!
Незважаючи на ейфорію вболівальників, тренер і команда намагаються бути холоднокровними, розуміючи, що затиснута в кут французькою пресою збірна Франції буде у вівторок битися, як поранений звір. Тренер збірної України Михайло Фоменко дякує гравцям за витримку, вболівальникам за підтримку, і жартує, відповідаючи на запитання агентства УНІАН, чи є у нього рецепт на матч-відповідь: "Хто ж ходить в аптеку без рецепту? У мене є три дні, щоб вигадати новий рецепт". На пряме запитання, чи поїде збірна України до Бразилії на чемпіонат світу, Михайло Фоменко не менш прямо відповідає: "Хотілося б. Зачекайте трошки".
Треба віддати належне президенту Януковичу: після матчу він зайшов у роздягальню до українських футболістів, щоб особисто привітати команду з яскравою перемогою. Швидше за все, він говорив по-людськи, а не тою квазідержавною канцелярською, яку нам запропонувала його прес-служба , передаючи його слова: "У напруженій боротьбі ви продемонстрували високий професіоналізм, довели свою майстерність і виправдали надії мільйонів уболівальників".
Традиційним для українського футболу стає відвідування ключових матчів збірної з футболу чинним та колишніми президентами України. Цього разу на трибунах були Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Янукович. Віктор Ющенко, зрадивши соратницю з помаранчевої революції - Юлію Тимошенко, завдяки чиїм зусиллям він став президентом, був відсутній. Напевно, з побоювання, що якщо в Донецьку на стадіоні Донбас Арена його поява на трибунах не викликала жодної реакції, то в Києві могли б і обсвистати.
А ось матч Європейський Союз - Україна на саміті Східного партнерства може бути програний. Причому причиною програшу буде не показна турбота панівної в державі Партії регіонів про благо народу, а зоологічна ненависть до політичного супротивника - опозиції. І, зокрема, до її лідерки - Юлії Тимошенко. Особиста ненависть до неї якраз і не дає регіоналам тверезо зважити створену ними ситуацію. Сьогодні ми чуємо від них, що не можна ставити майбутнє країни в залежність від долі однієї людини (мається на увазі, звичайно ж, Юлія Тимошенко). Але ж точно так само ми не можемо ставити долю українського народу в залежність від фобій президента України Віктора Януковича.
Тому всі тяжчим стає відчуття, що у керованій ним Партії регіонів громадян України тримають, за дурнів. Ми вже не раз зверталися до аналізу висловлювань одного з глашатаїв регіоналів народного депутата Володимира Олійника. У групі спікерів, наділених довірою партії, він повинен був силою розуму й імпозантністю фігури забивати регіональні цвяхи у свідомість електорату. Але щоразу, коли він береться за справу, видно, що, ні логіку взагалі, ні прикладну логіку для юристів, ні він, ні його соратники не вивчали.
Радісно відреагувавши на те, що президент Польщі Броніслав Коморовський "позитивно оцінив можливість" паузи "в європейській інтеграції, коли для цього з'являться сприятливіші економічні передумови", Володимир Олійник з такою несамовитістю доводить, що "європейська інтеграція залишається для України стратегічним вибором", ніби це заслуга саме Партії регіонів. У поширеному в суботу прес-службою Партії регіонів повідомленні наводиться таке твердження Володимира Олійника: "Протягом всього періоду незалежності йшла напружена робота з незворотністю інтеграції України в європейський і світовий економічний і політичний простір. За цей час було прийнято цілу низку законів, які сьогодні діють в Україні і чітко визначають її євроінтеграційний курс. Зокрема, це закони України Про національну безпеку України та Про основи внутрішньої і зовнішньої політики. А також постанови Верховної Ради, де зафіксовано пріоритет євроінтеграції, які приймалися конституційною більшістю голосів", - говорить депутат.
Може, на Володимира Олійника напала туга за втраченими можливостями? Адже в червні 2003 року, коли при президенті Леоніді Кучмі та прем'єр-міністрі Вікторі Януковичі приймався закон Про основи національної безпеки, фракція Партії регіонів дійсно мало не одноголосно проголосувала За. Схваливши при цьому і статтю 8, де говорилося, що "основними напрямами державної політики з питань національної безпеки" є "набуття Україною членства в Європейському Союзі та Організації Північноатлантичного договору (НАТО)". Але за десять років можна було б якось інтенсивніше зближуватися з Європейським Союзом! Особливо в останні три роки, коли Партія регіонів володіє тотальною владою в державі.
Але, виявляється, в цій партії з євроінтеграцією не все так рівно, як намагається представити Володимир Олійник.
На початку серпня цього року, колега Олійника за фракцією Партії регіонів народний депутат Олег Царьов заявив в інтерв'ю журналу Forbes: "У мене є висновок юридичної компанії про те, що шість пунктів угоди про асоціацію суперечать Конституції України. Якщо група народних депутатів від ПР зробить звернення до Конституційного суду, він винесе рішення про неконституційність угоди з ЄС. Комуністи таке поводження із задоволенням підпишуть. Це не означає, що Україна не зможе підписати угоду - зможе, але тільки після внесення змін до Конституції, а це нешвидка процедура", - говорив нардеп Царьов. Саме до Дня незалежності України, член фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко, подав спеціальний законопроект, яким пропонував вичистити згадані Олійником закони, вилучивши з них пункт про "набуття членства в Європейському Союзі", а також скасувати Указ Президента України Про затвердження Стратегії інтеграції України до Європейського союзу і деякі євроінтеграційні розпорядження Кабміну.
Не дивні в зв'язку із цим і спроби показних регіоналів-промисловців переконати президента Януковича вже напередодні саміту «Східного партнерства» відкласти хоча б на рік підписання Угоди про асоціацію. Під час цьоготижневої зустрічі Президента України Віктора Януковича з лідерами профспілок та керівниками великих промислових підприємств нардеп-регіонал Валентин Ландик, чия сім'я якого контролює завод «Норд» з виробництва холодильників, заявив: «У нас сьогодні величезні проблеми з Росією, Казахстаном, куди ми відвантажуємо більше 50% продукції. Якщо це можливо, давайте підписання на один рік поки перенесемо. Ще дайте нам можливість підготуватися, дайте можливість закупити обладнання. Це велике прохання не тільки моє, це велике прохання всіх промисловців», - повідомив Ландік думку донецьких промислових «баронів».
Ось тут і заспівав свою арію про євроінтеграційну "паузу" депутат фракції Партії регіонів Володимир Олійник: "...ми не можемо допустити різкого скорочення доходів бюджету. Нам потрібне розуміння, з яких джерел ми можемо розраховувати на компенсації втрат від відкриття ринку для європейських товарів і скорочення торговельно-економічних відносин із Росією. Без цього рішення про "паузу" в європейській інтеграції виглядає неминучим. Тому ми покладаємо надію на мудрість і відповідальність європейських політиків, які з розумінням поставляться до нашої позиції. Іншого вибору ми поки не маємо. Європейська інтеграція залишається для нас стратегічним вибором. Але цей вибір ми не можемо зробити будь-якою ціною", - заявив нардеп-регіонал Олійник.
Виникає питання: а коли влітку 2010 року президент Янукович на хвилі переможної ейфорії підписував зміни до Закону Про основи національної безпеки України, залишаючи незворушним пункт про євроінтеграцію, Партія регіонів про що думала? Що прийде добрий дядечко Євросоюз і принесе на блюдечку з блакитною облямівкою не тільки всі необхідні для євроінтеграції законопроекти, а й способи проведення необхідних в державі реформ? Чи не Європейському Союзу вкупі з Європарламентом доводиться третій рік пробиватися до свідомості регіоналів та їхніх парламентських сателітів - комуністів, переконуючи їх у тому, що українському народу потрібен європейський вибір?
І після всіх умовлянь та щорічної технічної допомоги Євросоюзу Україні на проведення реформ раптом виникає питання про ціну Угоди?! Причому в такій хамській тональності, що у представників Євросоюзу повинно було мова відняти. Вже відомий нам прихильник одіозного медведчуківського Українського вибору народний депутат від Партії регіонів Олег Царьов у серпні ратував за отримання кредиту від Російської Федерації в 15 мільярдів доларів. А цього тижня, як повідомила прес-служба Партії регіонів, «ничтоже сумняшеся» заявив, що Євросоюз повинен фінансово простимулювати євроінтеграцію України: списати борги України і надати їй фінансові дотації. Як приклад він навів Польщу, якій при вступі до Євросоюзу, на думку Царьова, "було списано на той період на десятки мільярдів доларів боргів, які були у державного і недержавного секторів. 21 мільярд був списаний, і така ж сума була у вигляді дотацій за дуже короткий період".
Але ще ганебнішу жадібність продемонстрував парламентський диригент фракції Партії регіонів народний депутат Михайло Чечетов в ефірі телевізійного каналу ТВі. Він запропонував Європі, яка ставить підписання Угоди про асоціацію з Україною в залежність не тільки від структурних реформ, а й від звільнення лідера опозиції Юлії Тимошенко, мало не викупити її. "Добре бути добренькою за чужий рахунок, - каже нардеп. - Але коли в 20 мільярдів доларів обійшлося рішення щодо газу, то, якщо Європа просить так (тобто звільнити Тимошенко - Б.К.), нехай ці гроші поверне нам. Ціна питання - всього лише 20 мільярдів доларів", - заявив нардеп Чечетов. І тут же повторив мантру, мабуть, вигадану політтехнологами Партії регіонів, що підписання Угоди про асоціацію не може залежати від долі одного політика. Причому на відміну від інших виконавців цієї мантри Михайло Чечетов поставив жорстку умову: "Якщо людина вважає себе державним діячем, то, напевно, потрібно відкрити перспективу для держави. Іншими словами, Юлія Тимошенко повинна бути винесена за дужки Вільнюса. І вона буде винесена".
Дряпугам-регіоналам типу Олега Царьова відповів глава представництва Євросоюзу в Україні Ян Томбінський. Нагадавши, що Євросоюз багато років виділяє зі свого бюджету Україні кошти на допомогу у втіленні реформ у різних секторах, він сказав: "Сенс асоціації полягає не в тому, щоб "купити" Україну, а в тому, щоб допомогти їй стати найкращою країною, швидше інвестувати в Україну, бути її партнером, а не "купувати" її». І тут же описав тимчасову та організаційну складову: "Фінансова допомога може надійти тоді, коли в українській економіці будуть відбуватися процеси, які в перспективі зроблять її витривалішою до криз і міцнішою", - сказав Ян Томбінський. Єдине, що в цьому випадку повинна зробити Україна - це самостійно ініціювати реформи.
Таким "торговцям людьми", як народний депутат Михайло Чечетов, в суботу відповів керівник МЗС Німеччини Гідо Вестервелле. Підкресливши, що Німеччина як і раніше готова прийняти лідера української опозиції для проходження лікування, він сказав: "Час для розумного рішення проблеми Юлії Тимошенко поки є, але його залишається все менше".
А таким регіоналам, як народні депутати Володимир Олійник, Михайло Чечетов, Вадим Колесніченко, Олег Царьов та іже з ними, Гідо Вестервелле нагадав: "Ми хотіли б укласти угоду про ефективне партнерство та добросусідство з вільною, самостійною, демократичною та правовою державою Україна".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.