НГ: Москва дорікає Брюсселю, а Київ свариться з Вашингтоном

Українська опозиція скликає проєвропейський Майдан

Міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров учора жорстко відреагував на заяви, що прозвучали в останні дні на Заході, про те, що Росія нібито протидіє процесу євроінтеграції України, - пише Татьяна Івженко в російській Независимой газете.

"Ми просто по-товариськи, по-дружньому попереджаємо про те, що вибір на користь зміни, лібералізації економічних зв'язків з Євросоюзом спричинить якісь наслідки для нашої торгівлі, тому що ми хочемо захистити свій ринок, свою промисловість, своє сільське господарство в тих рамках, в яких ми погодили своє приєднання до СОТ", - пояснив міністр.

Лавров додав: "Якщо вже порівнювати нашу, по-моєму, чесну і товариську позицію з тим, що роблять деякі представники Європейського союзу, то, напевно, з того боку чиниться якраз достатньо безпардонний тиск. Робляться заяви на кшталт: ви повинні обирати - або назад в темне минуле, або з нами у світле майбутнє. Ніхто ніколи з Євросоюзу не вимовив тієї фрази, з якою ми починаємо виклад своєї позиції щодо Східного партнерства: це суверенний вибір кожної конкретної держави. Жоден єврочиновник такої фрази не вимовив. Вони кажуть: ви повинні зробити вибір, але вибір на користь Євросоюзу".

Учора ж стало відомо, що ЄС наполягає, що угода про асоціацію з Україною може бути підписана тільки на саміті Східного партнерства у Вільнюсі, який відбудеться 28-29 листопада. Про це заявила Майя Косьянчич, співробітник офісу верховного комісара ЄС із закордонних справ і політики безпеки Кетрін Ештон. Вона спростувала повідомлення РИА Новости про можливість підписання документа і поза рамками саміту. Питання виникло тому, що Україна не встигає і, мабуть, не бажає виконувати вимоги ЄС до саміту. Крім проблеми Юлії Тимошенко, яка навряд чи буде вирішена в найближчі дні, між Україною та ЄС виникли нові протиріччя: Київ претендує на економічні преференції і фінансові компенсації, що не передбачалися раніше.

Минулого тижня прем'єр-міністр України Микола Азаров вперше заявив, що перехід на європейські стандарти потребує колосальних фінансових ресурсів - до 160 млрд євро. Через кілька днів президент Віктор Янукович уточнив, що реформи, пов'язані з євроінтеграцією, можуть коштувати Україні 500 млрд дол. Хоча нічого нового не відбулося, українська влада в останню хвилину задумалася про майбутні проблеми.

Прозорий натяк Європі озвучив депутат від правлячої Партії регіонів Олег Царьов, який нагадав, що Польщі в момент вступу в ЄС списали зовнішні борги і надали фінансову допомогу. Україні ж європейці надали список з десятків вимог, більшість з яких були виконані. Залишилося тільки питання зі звільненням Тимошенко. "Але ми не бачимо кроків назустріч від країн ЄС. Україна не може тільки в односторонньому порядку йти назустріч жорстким вимогам і їх виконувати. Це вулиця з двостороннім рухом", - заявив депутат.

Українські експерти зазначають, що умови про компенсації немає в підготовлюваному до підписання проекті угоди з ЄС, текст якого був раніше парафований, тобто остаточно затверджений і прийнятий європейською та українською сторонами. Крім того, Україна на відміну від Польщі не вступає в ЄС, а фінансова підтримка країн, що претендують на асоціацію з ЄС, не передбачена європейським бюджетом. Російський політолог, заступник директора Інституту країн СНД Володимир Жарихін в інтерв'ю виданню Главком зауважив, що українській владі потрібно було раніше думати про умови. "Як казали Ільф і Петров,"від дохлого осла вуха" будуть, а не компенсація. Звичайно, не буде ніякої компенсації. Євросоюз абсолютно на це не налаштований. Просто абсолютно неточно було збудовано сам процес укладення угоди про асоціацію: спочатку Україна публічно оголосила політичне рішення про похід в Європу, а потім почала цікавитися умовами. А якби спочатку був торг, а потім публічні заяви, можна було вимовити такі умови, які не перешкоджали б перебуванню в зоні вільної торгівлі як з Росією, так і з ЄС", - сказав він.

Глава представництва ЄС в Україні Ян Томбінський в інтерв'ю Бі-бі-сі заявив, що Євросоюз не збирався "купувати Україну", але запропонував країні умови, що дозволяють залучити інвестиції, провести реформи і поліпшити економічні показники. Він нагадав, що ЄС багато років виділяє Україні кошти і надає консультативну допомогу для проведення реформ в окремих секторах. Він також чітко заявив, що проблема Тимошенко для ЄС є визначальною для вирішення питання про підписання угоди з Україною. "Це визначає ступінь довіри між партнерами. Українська сторона заявляла, що закон (про лікування ув'язнених за кордоном. - НГ) буде прийнятий до вільнюського саміту і що вся ця проблема (з Тимошенко. - НГ) буде вирішена", - нагадав дипломат.

Як відомо, минулого тижня Верховна Рада кілька разів провалила голосування за згаданим законопроектом. Присутні на парламентських засіданнях співголови спеціальної місії Європарламенту Пет Кокс і Олександр Кваснєвський поїхали ні з чим, давши Києву час до 19 листопада. Звіт місії перед євродепутатами, перенесений з середини жовтня на 14 листопада, знову був зірваний. Внаслідок цього Рада міністрів закордонних справ країн-членів ЄС, що зібралася 18 листопада, знову, як і в жовтні, не змогла прийняти остаточного рішення про те, чи підписувати з Україною угоду у Вільнюсі.

Учора Кокс і Кваснєвський знову з'явилися в залі Верховної Ради. До них приєднався екстрено відряджений до Києва єврокомісар з питань розширення та європейської політики сусідства Штефан Фюле. Однак нічого не сталося: депутати відклали законопроект, що дозволяє відправити Тимошенко на лікування за кордон, до четверга. Але представники партії влади висловлювали впевненість, що під час саміту у Вільнюсі Тимошенко сидітиме у в'язниці.

Удень Фюле зустрівся з Віктором Януковичем. Кетрін Ештон висловила сподівання, що розмова з українським президентом багато прояснить. Але джерело, близьке до президентської адміністрації, сказало НГ: "У нас тут ситуація міняється по чотири рази на день. Нічого подібного не пригадую. Ніколи такого не було. Думаю, до 28 або 29 листопада будуть дути різні вітри. Визначеність настане, можливо, тільки після саміту".

Завтра розпочнеться офіційний візит Віктора Януковича до Австрії, де він зустрінеться з федеральним президентом Хайнцем Фішером, президентом Національної ради Барбарою Праммер та віце-канцлером, федеральним міністром з європейських і міжнародних справ Міхаелем Шпіндельеггером. Передбачається, що Відень стане своєрідним посередником в останніх переговорах Києва з Берліном, який грає першу скрипку в питанні підписання угоди між Україною та ЄС. У понеділок канцлер ФРН Ангела Меркель заявила: "Поки не видно, щоб Україна була готова створити передумови для можливого підписання". Вона жорстко зазначила, що "справа Тимошенко" має для ЄС особливо важливе значення, і закликала Київ не грати з часом.

Українська опозиція припускає, що влада навмисне висунула Європі фінансові претензії, щоб мати можливість торгуватися з питання звільнення Тимошенко. Лідер партії Батьківщина Арсеній Яценюк заявив з ​​трибуни Верховної Ради: "Персональний страх Віктора Януковича перед однією людиною - Юлією Тимошенко - може затьмарити європейські перспективи цілої держави".

Ситуація ускладнила відносини між Києвом і Вашингтоном. У понеділок Сенат США прийняв підготовлену ще влітку вкрай жорстку резолюцію щодо України, в якій міститься вимога звільнити Тимошенко, засуджену за політичними мотивами і за принципом вибіркового правосуддя. Сенат також закликав ЄС розглядати звільнення Тимошенко як важливий критерій для підписання угоди про асоціацію з Україною. Вчора глава українського МЗС Леонід Кожара на прохання агентства Інтерфакс-Україна прокоментував ситуацію: "Я думаю, що резолюції не вирішують питання Тимошенко. Адже в принципі це питання внутрішньополітичного життя. Міжнародне співтовариство може тиснути, але не буде результату. Внутрішньодержавні процеси можуть бути вирішені тільки у правовому полі, виходячи з українського законодавства".

Водночас близькі до влади українські аналітики закинули в інформаційне поле тему підготовки до нової кольорової революції в Україні. Телеканали показали сюжети про пікетування якимись громадськими організаціями дипломатичних представництв США в Києві. Українські активісти вимагали від американців не втручатися у внутрішні справи України і припинити фінансування та організацію тренінгів, учасники яких нібито можуть стати ініціаторами заворушень.

Українська опозиція намітила свою акцію: 24 листопада у Києві відбудуться мітинг і ходу прихильників євроінтеграції. Екс-глава МВС Юрій Луценко, заарештований, як і Тимошенко, після зміни влади, але помилуваний в квітні ц.р. президентом Януковичем, написав у своєму блозі, що до неділі стане остаточно зрозуміло, на що орієнтується українська влада. Опозиціонер зазначив, що існує два плани дій: на випадок, якщо мітинг збере понад 100 тис. осіб або якщо учасників буде менше.

Директор політичних програм Євген Курмашов зазначив на круглому столі в Києві: "Ми сьогодні є свідками маневрів глави держави і влади в цілому. Президент вибудовує складну конфігурацію з урахуванням планів на 2015 рік (президентських виборів в Україні . - НГ), яка влаштовувала б і європейських партнерів, і російських. Підписання угоди про асоціацію у Вільнюсі просто неможливе без обліку повідомлень, які надсилає в тому числі російська влада".

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.