Усі три сторони геополітичного конфлікту поводилися ірраціонально. Крім тих, хто вийшов на вулиці Києва.
Найцікавіше для мене в Євромайдані - різниця між Україною і Росією, - пише Юлія Латиніна в російській Новой газете.
З'ясувалося, що в 3-мільйонному місті Києві мільйон людей здатний вийти на вулицю, якщо він почувається ображеним рішенням президента. А в чотирнадцятимільйонній Москві кількість протестувальників у найспекотніші грудневі протести вимірювалася, дай бог, 100 тисячами.
У чому причина цієї різниці? Я думаю, в нафті.
У чотирнадцятимільйонній Москві 100% населення так чи інакше живе на доходи від нафти. Ця нафта просочується продуктовими наборами в квартири пенсіонерів, які голосують за Единую Россию, в додаткові виплати поліцейським; вона годує десятки тисяч персональних водіїв, які возять чиновників і переймаються психологією челяді, чиновників, членів їхніх сімей; вона булькає в дорогих ресторанах і навіть у кафе для middle class, де менеджери і сисадміни витрачають гроші, виділені, зрештою, з панського нафтового плеча; і - звичайно, мільйон гастарбайтерів, які працюють замість мільйона москвичів, який натомість живе на халяву, - це теж нафта. Нафта - це pecking order. І нехай вас не бентежать мізерні розміри халяви. Чим менше подачки тим, хто в самому низу, тим більша їхня подяка і спрага ототожнити на виборах з тими, хто ці подачки роздає.
В Україні нафти немає. Три мільйони жителів Києва заробляють те, що заробляють. В результаті у них зникає відчуття вдячної соціальної ієрархії і порядку правильного клювання. Янукович для них - просто одна з причин бардаку, завдяки якому середній киянин б'ється як риба об лід і не може нормально заробити.
Швидше за все, він утримає владу зараз (зрештою, він легітимно обраний президент), але він: а) програє в 2015 році і б) після спроби утримати владу опиниться за ґратами.
У повній відповідності із законами діалектики кількість переходить в якість. Мільйон протестувальників і сто тисяч - це та різниця, яка робить режим з легітимного - нелегітимним. Яка змушує навіть найближчих соратників Януковича подавати у відставку, а депутатів Партії регіонів - залишати партію. Не тому, що вони люблять народ, а тому, що не хочуть служити переможеному. А Янукович, думаю, програв.
Швидше за все, він утримає владу зараз (зрештою, він легітимно обраний президент), але він: а) програє в 2015 році і б) після спроби утримати владу опиниться за ґратами
Я передбачаю, що він програє, на тій простій підставі, що навіть до Євромайдану рейтинги давали йому, при виході у другий тур, 19%, а Кличкові - 36% голосів. Я передбачаю, що він спробує утримати владу, на тій простій підставі, що в рамках неєвропейської парадигми, яку він сам вибрав, президент, який програв вибори, - сідає. Тобто, спробувавши в 2015-му скасувати результати виборів, Янукович нічого не втратить.
В іншому ж історія з євроінтеграцією України примітна тим, що всі три сторони, які в ній брали участь, а саме Євросоюз, Путін і Янукович, демонстрували абсолютно ірраціональну поведінку.
Євросоюз демонстрував ірраціональну поведінку тому, що готовий був асоціювати Україну за всяку ціну і навіть, врешті-решт, зняв вимогу про звільнення Тимошенко. Україна що, маслом намазана? Це країна з напівавторитарним лідером і розореною економікою. Це 46 млн жебраків українців, багато з яких їздять на заробітки до Росії, а при скасуванні віз (що при євроінтеграції рано чи пізно станеться) хлинуть до Європи, як румунські цигани або лівійські біженці. Питання: навіщо Європі потрібна Україна? Відповідь: для того ж, для чого Греція. Чиновникам Євросоюзу, особливо в кризу, важливе розширення за будь-яку ціну.
Путін демонстрував ірраціональну поведінку, тому що він так розуміє геополітику. Росія - корумпована країна з убитою економікою і африканським рівнем злочинності та смертності, але Путіну навіть в голову не приходить це якось регулювати. Він щиро вважає, що головною турботою правителя є зміцнення престижу країни, під яким він розуміє шалені гроші на Олімпіаду, купівлю голосів усіляких Науру при проведенні Експо-2020, а також політичне знищення за будь-яку ціну кожного правителя країн СНД, на якого Путін образився.
Янукович думав тільки про владу (або владу та бабки), а Путін - про геополітику, як він її розуміє
Найскладніше, звичайно, зрозуміти поведінку Януковича. У мене тут тільки дві версії. Одна виходить з того, що на зустрічі Януковича з Путіним Януковичу пообіцяли, припустимо, мільярд, і Янукович подумав: вибори в 15-му році я все одно не виграю, краще взяти мільярд і втекти.
Друга версія полягає в тому, що влада зносить дах, абсолютна влада зносить дах абсолютно, і Янукович щиро вірить, що вибори в 2015-му він може виграти. Тоді йому сказали щось на кшталт: «Чуєш, ширяючи, подивися на Саакашвілі і Ющенка. Всі люди, які йдуть проти Путіна, перетворюються на політичне ніщо. Хочеш?» І оскільки люди, які це говорили, не уявляли собі, що може бути Євромайдан, то Янукович теж не міг собі це уявити.
У будь-якому випадку можна бути впевненими в одному. Жодна з договірних сторін - ні Янукович, ані Путін - жодної секунди не думали про економіку власних країн. Янукович думав тільки про владу (або владу та бабки), а Путін - про геополітику, як він її розуміє.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.