RU
 

Ъ-Деньги: Майданно-грошові стосунки

Коммерсантъ Деньги,  10 грудня 2013, 11:31
1
583
Ъ-Деньги: Майданно-грошові стосунки
Фото: Reuters
Янукович не планував засмучувати виборців

Подивіться на Україну і переконайтеся: демократія шкідлива для економіки, якщо під демократією розуміти боротьбу еліт з використанням виборних механізмів.

Проте Віктор Янукович, який своїми руками штовхає Україну в кризу, такого завдання перед собою не ставить. Йому потрібно зовсім інше - влада і гроші, - пише Надія Петрова в російському журналі Ъ-Деньги.

Все в ім'я людини

Президент України Віктор Янукович не планував засмучувати виборців, у нього з ними були пов'язані деякі плани. Непогано було б, наприклад, за їхньої участі переобратися 2015 року на другий термін: і собі заняття, і родині достаток. Остаточне рішення балотуватися поки не прийнято, але ж і час для цього ще не прийшов - Янукович збирався дізнатися думку виборців на цей рахунок, коли виконає свій план на поточну п'ятирічку. Він сам пояснив це в інтерв'ю українським телеканалам напередодні саміту у Вільнюсі, де не було підписано угоду про асоціацію з ЄС.

Угода, яка готувалася кілька років і була парафована Україною навесні 2012 року, офіційно перестала відповідати її інтересам буквально за пару тижнів до саміту. І звичайно, прихильників євроінтеграції, не виключаючи навіть видних українських металургів на зразок Ріната Ахметова або, наприклад, кондитера Петра Порошенка, такий поворот подій міг дещо засмутив. Але глава держави повинен піклуватися про інтереси всіх виборців - їм за нього ще голосувати.

Мабуть, цим та іще, якщо завгодно, дипломатичним талантом Володимира Путіна (у даному контексті це одне і те ж) і пояснюється доля угоди. "Янукович кілька разів зустрічався з Путіним і, я думаю, отримав інформацію, що його ризики будуть набагато вищими, якщо він піде від Росії, - вважає президент Центру економічного розвитку Олександр Пасхавер. - Що було йому сказано про ризики, які Росія сама створить, ми не знаємо. Але інакше його неможливо зрозуміти".

Єдиний новий ризик, про який Росія в останні місяці заявила офіційно, - це обіцянка виключити з режиму вільної торгівлі всі товари, на які Україна обнулить мита у разі угоди з ЄС. Але і він давно був прорахований. "Створення глибокої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі з ЄС (сценарій нульових ввізних мит і деяке зниження нетарифних бар'єрів) веде до зростання добробуту населення на 11,8% в довгостроковій перспективі. Відмова від зони вільної торгівлі з СНД веде до падіння добробуту на 0,7%. Таким чином, підписання угоди про асоціацію з ЄС повністю перекривала б втрати" , - стверджує директор з наукової роботи київського Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.

Янукович кілька разів зустрічався з Путіним і, я думаю, отримав інформацію, що його ризики будуть набагато вищими, якщо він піде від Росії

Однак, очевидно, підвищенням мит справа могла не обмежитися: Росія добре освоїла мистецтво нетарифних обмежень аж до повного блокування імпорту і за рік продемонструвала його вже неодноразово. І та частина української промисловості, яка орієнтована на російський ринок, як,  наприклад, машинобудування, такого повороту подій просто не переживе. Оскільки мова йде про продукцію з високою доданою вартістю, це звучить особливо прикро, але в ЄС вона нікому не потрібна. Іноді з історичних причин (навряд чи можна знайти в Європі попит на ширококолійні тепловози), іноді з політичних (продукція ВПК), а іноді просто тому, що вона не відповідає європейським стандартам.

Враховуючи, що машинобудування, 75% експорту якого припадає на російський ринок, забезпечує робочими місцями 585 тис. чоловік (дані Укрстату на 2012 рік), легко собі уявити, як передбачуваний колапс галузі призвів би до появи декількох сотень тисяч нових безробітних, причому всього за кілька місяців. Для передвиборної кампанії це був би не дуже вдалий збіг обставин. У будь-якому разі креативний і відносно інтелігентний Євромайдан сьогодні приємніший, ніж абсолютно пролетарський Майдан завтра. А гроші, які можна отримати сьогодні, завжди приємніші від завтрашніх.

Гроші люблять рахунок

Гроші Україні потрібні відчайдушно, і не у вигляді довгострокового економічного виграшу, а живцем і просто зараз. Але, як не шкода їй було це виявити, бажання ЄС підписати угоду про асоціацію зовсім не означало бажання вирішувати українські фінансові проблеми, такі як дефіцит бюджету в 5,75-6% ВВП. Спроби переконати європейців заплатити Україні за підписання договору зустріли швидше осуд, ніж розуміння. ЄС, за словами прем'єра Миколи Азарова, пообіцяв всього €1 млрд протягом семи років: "Це, можна сказати, допомога жебракові на паперті. Не потрібні нам такі подачки в обмін на те, що ми практично поховаємо свою економіку" (цитата за "Інтерфаксом").

За словами Азарова, ЄС також відмовився сприяти Україні і в переговорах про кредит з МВФ, який зажадав підвищити тарифи на газ і опалення для населення на 40%, заморозити заробітні плати та суттєво скоротити бюджетні витрати, а в обмін запропонував кредит на суму існуючого боргу перед фондом. Загалом, електорат був би засмучений, а живих грошей все одно ніхто б не побачив.

Треба, судячи з останніх заяв української влади, хоча б €10 млрд, а їх ніхто не дає. Деякий час, щоправда, обговорювалася, викликаючи загальне здивування, ідея попросити у ЄС відразу $165 млрд на модернізацію промисловості, але, якщо вірити прем'єру, такі вимоги нікому не пред'являлися, що говорить про наявність в української влади здорового глузду.

Не отримавши грошей на Заході, уряд України змушений був шукати їх на Сході, але знайти їх у Росії буде теж непросто. Правда, за запевненнями Януковича, в газових переговорах в України з'явився "проблиск надії", і можна припустити, що ціна проблиску - це $2 млрд боргу, за яким Нафтогаз України хотів би отримати відстрочку, але, судячи зі спростування Газпрому, навіть розворот України в сторону РФ переговори прискорив не радикально.

Не отримавши грошей на Заході, уряд України змушений був шукати їх на Сході, але знайти їх у Росії буде теж непросто

Протести, хоча і пішли на спад до кінця тижня, можуть зробити економічну ситуацію ще гірше. Не тільки тому, що тисячі людей, замість того щоб, припустимо, піднімати ВВП, у робочий час гуляють Майданом і прикрашають тамтешню новорічну ялинку (точніше, те, що від неї залишилося після 1 грудня, коли на вулиці Києва вийшли, за різними оцінками, від 500 тис. до 1 млн осіб) плакатами і жовто-блакитними прапорами. Але ще тому, що у потенційних кредиторів можуть виникнути сумніви як у стійкості Януковича і його уряду, так і в тому, чи можна йому довіряти. Навряд чи можна вважати надійними партнерами тих, хто здатний, як це сталося з угодою про асоціацію з ЄС, разом перекреслити всі домовленості.

"Я думаю, що інвестиційні плани багатьох підприємств базувалися на припущенні про підписання угоди і чіткому плані відкриття ринків, гармонізації законодавства, т. п. Зараз ці інвестиційні плани рухнули. Існуюча невизначеність погіршує також можливості держави залучати фінансові ресурси", - каже Вероніка Мовчан. А Андерс Аслунд з Інституту економіки Петерсона припускає, що врешті-решт витягувати Україну з кризи доведеться ЄС і МВФ, але це буде мати сенс тоді, коли легітимність уряду України не викликатиме сумнівів.

І цілком очевидно, що, поки влада в Україні влаштована так, як зараз, будь-які витрачені на неї гроші будуть викинуті на вітер. Адже демократія насправді може бути шкідлива для економіки - про це свідчить досвід усіх країн, де еліти не підкоряються закону і намагаються ділити апарати насильства. Саме тому відкладена в довгий ящик угода з ЄС викликало акцію протесту, що стала, за словами президента Київської школи економіки Павло Шеремета, "наймасовішою за останні дев'ять років". Українці, що вийшли 1 грудня на Майдан, голосують не стільки за угоду з ЄС, скільки проти "демократичної " системи влади, якій начхати на людей. І яка вже пішла шляхом нічим не обґрунтованого насильства - в Києві це, здається, не прощають.

Андерс Аслунд, старший науковий співробітник Інституту міжнародної економіки Петерсона, старший консультант ради директорів Київської школи економіки:

- Шведський міністр закордонних справ Карл Більдт вже всім про це сказав: "Україна рухається не на захід і не на схід, а вниз". У президента Януковича було три причини сказати "ні" Євросоюзу. Перша - російські економічні санкції і загроза ще більш серйозних санкцій. Друга - його бажання уникнути політичної конкуренції, продовжуючи тримати колишнього прем'єр-міністра Юлію Тимошенко в ув'язненні без будь-яких законних підстав. І вирішальна причина - його бажання, щоб продовжився перехід активів держави і великих українських бізнесменів у його руки і в руки його сім'ї. Оскільки режим Януковича глибоко кримінальний, найгірше, що з ним може трапитися, - це зіткнення з європейською законністю. Природно, він не може вибрати і Митний союз, бо тоді інші кандидати заволодіють активами, які жадає здобути він сам і його сім'я.

Олександр Пасхаверпрезидент Центру економічного розвитку (Україна):

- Короткострокові ризики для економіки були відомі заздалегідь, але Янукович прийняв рішення, виходячи не з цих оцінок. Звичайно, ЄС не милостиню просить. Він укладає угоду, щоб відкрити наш ринок, і це означає різке збільшення конкуренції для українського бізнесу. Але це і шанс для тих, хто готовий стати більш конкурентоспроможним. Шанс, хоча і ризикований. А те, що пропонує Росія, - це просто тихе, спокійне падіння на дно. Припустимо, президент Путін скаже: "Я вам ще грошей дам. Ви будете падати ще м'якше, ще повільніше". Розумієте? Ці два варіанти, вони дуже різні. Але це, звичайно, не ризиковано - падати на дно.

Олег Устенко, виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера:

- За великим рахунком не було особливої ​​альтернативи, ситуація патова. Подивіться на український торговельний баланс: у нас 25% експорту йде в ЄС і 25%, трохи більше, в РФ, тобто для нас важливі обидва напрямки абсолютно точно. Але при цьому в російському експорті на частку України припадає близько 7%, а в експорті з ЄС і того менше, близько 2%. Тобто сказати, що ми настільки ж важливі хоча б для одного з цих двох напрямків, - це означає покривити душею. Ну так, важливі. Теоретично.

Ні в кого не було сумнівів, що при підписанні угоди з ЄС короткострокові ризики будуть колосальними. Але разом із тим може бути значний довгостроковий позитивний ефект, пов'язаний із політичними, інституційними змінами. Ці зміни повинні були стимулювати поліпшення інвестиційного клімату в країні, сприяти залученню додаткового припливу прямих іноземних інвестицій, а це означало можливості довгострокового сталого економічного розвитку. Але ніхто не відміняв дисконтування грошових потоків: $100, які ти зараз можеш мати, виявляються нерівнозначні навіть $200, які ти будеш мати через сім-десять років. І політики більше думають про, скажімо так, середньострокові перспективи.

Михайло Маргелов, голова комітету Ради федерації з міжнародних справ:

- Вихід, як відомо, завжди є. І Янукович для себе його знайшов. Для будь-якого політика внутрішньополітичний порядок денний домінує над зовнішньополітичним, і, мабуть, Янукович вирішив, що його електорат вибір на користь Брюсселя не підтримає. Іншої логіки в його діях я не бачу. На пострадянському просторі народ як і раніше обирає серцем. І, напевно, за оцінкою людей з, умовно кажучи, штабу Януковича, для його ядерного електорату економічні причини вторинні, а первинні такі неекономічні категорії, як історична єдність з Росією, загальна територія і т. д.

Олексій Пушков, голова комітету Держдуми з міжнародних справ:

- Враховуючи вкрай важке фінансове становище України, Янукович не міг зробити інший вибір. Однак те, що асоціація в короткостроковій перспективі могла тільки погіршити економічне становище в Україні, можна було прорахувати заздалегідь. Вільний ринок з ЄС завдав би дуже сильний удар по неконкурентоспроможним українським підприємствам і призвів би до різкого загострення соціальної обстановки. Це було ясно задовго до вільнюського саміту. Януковичу слід було відмовитися від ідеї асоціацію з ЄС набагато раніше, а не за кілька днів до наміченого підписання угоди. І в цьому випадку в опозиції не було би приводу для організації масових протестів і заворушень в Києві.

Леонід Слуцький, голова комітету Держдуми у справах СНД, євразійської інтеграції і зв'язків зі співвітчизниками:

- Думаю, що президент і кабінет міністрів України перебували в коливаннях під сильним тиском Заходу, оскільки, з погляду наших стратегічних друзів у лапках, ампутація України від євразійського проекту не дозволить євразійському проекту успішно розвиватися. Але, безумовно, це не так. А от для самої України вибір подальшого шляху розвитку - це момент істини. Втрата автономії у прийнятті рішень для національної економіки України, по суті, введення "зовнішнього управління" з Брюсселя, напевно, справа не настільки позитивна для цієї країни. Більше того, введення європейських техрегламентів на роки залишить без роботи тисячі й тисячі співробітників суттєвих промислових підприємств України.

***

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.

 

СПЕЦТЕМА: Переговори про асоціацію між Україною та ЄС
ТЕГИ: ЯнуковичВВП
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі