Російський бізнес не бачить особливих ризиків, про які неодноразово заявляли Кремль та Білий дім, від можливого приєднання України до зони вільної торгівлі Євросоюзу.
У розпорядженні РБК daily опинилося дослідження РСПП, згідно з яким лише третина респондентів (28,1%) вважають, що євроінтеграція могла б якось вплинути на діяльність їхніх компаній. А ось більша частина опитаних (62,5%) упевнені, що український відхід “наліво”вони переживуть спокійно, - пише Юлія Синяєва у російському виданні РБК Daily.
Поки що Київ протягом листопада змінював свої рішення щодо інтеграції із зоною вільної торгівлі ЄС, експерти Російського союзу промисловців і підприємців (РСПП) провели опитування російського бізнесу про ризики можливого приєднання сусіда до Євросоюзу. Офіційна Москва неодноразово говорила про те, що у випадку, якщо Київ зробить свій вибір на користь Старого Світу, російський бізнес може значно постраждати - зокрема, через високі ризики реекспорту європейських товарів та витіснення української продукції на ринок країн Митного союзу. Опитування близько ста російських компаній показало, що, крім чиновників, ніхто в ці прогнози не вірить.
Про те, що гучне приєднання якось може вплинути на діяльність компаній, заявили лише 28,1% респондентів. Більша частина (62,5%) все-таки впевнена у протилежному, ще 9,4% не змогли дати відповідь. Аналогічні результати показало і питання про те, чи зможе інтеграція з ЄС якось вплинути на сектор економіки, у якому працює компанія (28,1% дали позитивну відповідь, 64,1% не побачили жодних наслідків, 7,8% не визначилися з відповіддю).
Йдуть врозріз із побоюваннями російського керівництва і дані за ризиками для компаній. Так, ризик витіснення українських товарів на ринок МС є мінімальним на думку 63,6% респондентів. Високо оцінили цей ризик лише 18,2% опитаних компаній (5,5% вказали, що ризик незначний, 7,3% - середній).
Мало чим відрізняються і оцінки російського бізнесу за ризиками реекспорту товарів із країн - учасниць зони вільної торгівлі з ЄС до країн МС. Сильно побоюються реекспорту лише 5,5% учасників опитування, 65,5% практично не беруть його до уваги (див. графік). Також малоймовірний і ризик товарного демпінгу внаслідок можливого обнулення імпортних мит на європейські товари (64,8% вважають ризик мінімальним).
Про те, що гучне приєднання якось може вплинути на діяльність компаній, заявили лише 28,1% респондентів. Більша частина (62,5%) усе-таки впевнені у протилежному, ще 9,4% не змогли дати відповідь.
Додаткові ризики, як випливає з опитування, можливі в окремих галузях. Наприклад, одна з металургійних компаній зазначила, що у випадку інтеграції з високою часткою імовірності можливий розрив коопераційних зв'язків між російськими та українськими компаніями. У випадку підписання угоди між Україною та ЄС, імовірно, імпортні мита збільшаться до ставки “найбільшого сприяння”(зараз ці мита не стягуються пу випадку взаємних поставок між Росією та Україною). І якщо Київ введе відповідні заходи щодо імпорту, то відбудеться дестабілізація практики продажів. А зростання імпортних мит призведе до подорожчання закупівельних програм і планових інвестицій, до перегляду основних показників проектів розвитку, зазначили в металургійній компанії.
Окремо для себе, як раніше вже писала РБК daily, про ризики заявляють підприємства, задіяні на ринку автомобільних перевезень (кажуть про часткове витіснення російських перевізників через можливе зростання несанкціонованих обсягів перевезень українськими компаніями з ЄС), виробництва харчових продуктів (побоюються можливого різкого збільшення обсягів експорту м'яса та м'ясопродуктів через чинні вигідні для України умови), трубної галузі (кажуть про витіснення українських труб європейськими, збиток оцінюється у 19 млрд руб.), металургії (заявляють про можливе зростання імпорту продукції українського і європейського виробництва).
У тому випадку, якщо Київ через півроку (а саме такий термін визначив український прем'єр-міністр Микола Азаров) все-таки зробить вибір на користь ЄС, найпопулярнішим захисним заходом для російського ринку, на думку більшості респондентів (86,5%), стало б підвищення або введення імпортних мит на “чутливі”групитоварів (товари першої необхідності, товари зі списку продуктового кошика, замково-залізні вироби, запчастини для автомобілів, мінеральні добрива, кондитерські вироби, продукція машинобудування, товари народного споживання).
Нездійснені прогнози російського керівництва з приводу ризиків для бізнесу експерти пов'язують виключно з політичними іграми. “Стандартна річ, яка використовується під часпідготовки угод у галузі торгівлі. Або бізнес починає лякати, або уряд. Тут у чистому вигляді політика. Влада лякає, а бізнес прагматичний”, - говорить професор РЕШ Наталя Волчкова. У даному випадку відносини вигідніше зберегти навіть не Росії, а Україні. За даними Державної служби статистики України за 2012 рік, на частку Росії припадає більше 29% усього зовнішньоторговельного обігу сусідньої країни (експорт з України до Росії у 2012 році склав 23 млрд дол.) А на частку України - лише 4% російського зовнішньоторговельного обігу. “Досить маленька частка російських компаній, особливо великих, стикається з українськими конкурентами”, - додає пані Волчкова.
Більшtтого, російський бізнес від можливої євроінтеграції міг би навіть і виграти, говорить професор ВШЕ Олексій Портанський. Зараз у російського бізнесу досить міцні позиції на українському ринку. А в угоді Україна - ЄС є пункти, які дають пільги українським компаніям аж до створення бізнесу в зоні Євросоюзу, і російські організації могли б скористатися цими можливостями і отримати вихід на ті ринки, на які зараз виходу немає, пояснює пан Портанський.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр та змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.