Росія видасть Україні кредит на 15 мільярдів доларів і зробить величезну знижку на газ - такі основні підсумки переговорів президентів двох країн Володимира Путіна і Віктора Януковича в Москві.
Щоб утримати Україну в орбіті своїх інтересів, Москва залізла в нафтові резерви: гроші Києву будуть виділені з Фонду національного добробуту, «глечики» уряду на випадок кризи, - пише Олександр Поливанов у російському виданні Lenta.Ru.
За останні півтора місяці Віктор Янукович їздив до Росії з лякаючою для його політичних супротивників регулярністю. Президенти двох країн зустрічалися і до саміту у Вільнюсі, на якому Київ мав підписати угоду про євроінтеграцію, і після нього, коли розгнівані провалом саміту українці вийшли на Майдан Незалежності, поставивши під загрозу роботу уряду. У всіх випадках сторони дуже скупо коментували підсумки зустрічей, підкреслюючи лише, що євроінтеграцію та Митний союз Путін з Януковичем не обговорювали.
За запевненнями помічника президента Росії Юрія Ушакова, не обговорювали сторони торговельні та політичні альянси і 17 грудня, однак повірити в це непросто: навряд чи Володимир Путін вирішив допомогти Україні, нічого не виторгувавши натомість. Швидше за все, Київ взяв на себе якісь зобов'язання перед Москвою, але про них президенти двох країн не розповіли, і не факт, що подробиці переговорів двох президентів колись стануть надбанням громадськості.
Швидше за все, Київ взяв на себе якісь зобов'язання перед Москвою, але про них президенти двох країн не розповіли, і не факт, що подробиці переговорів двох президентів колись стануть надбанням громадськості
Все, що відомо до вечора 17 грудня, - це те, що газ із 1 січня 2014 року Україна буде отримувати не по 400 з копійками доларів за тисячу кубометрів, а за 268,5 долара. Ще до Нового року - в останні тижні 2013-го - Москва почне купувати українські єврооблігації на кошти Фонду національного добробуту, на що протягом декількох кварталів витратить 15 мільярдів доларів.
Скільки саме протримаються вказані ціни на газ, на яку дохідність за єврооблігаціями можна розраховувати і на який термін Росія дає Україні кредит - ні про що це президенти не розповіли. Це зайвий раз підкреслює, що домовленості Путіна та Януковича є виключно політичними, економічну доцільність російських подарунків Україні ще ніхто не прораховував.
Все заради Києва
Нові домовленості з Києвом суперечать усій попередній російській економічній політиці. Протягом останніх кількох років «Газпром» послідовно душив Україну високими цінами на газ, відмовляючись навіть вступати в переговори про зміну 10-річного контракту, підписаного з українським «Нафтогазом» 2009 року. На всі боязкі прохання про знижки «Газпром» погрожував Києву судом.
Єдина поступка, яку Газпром зробив Україні - 40-відсоткова знижка на газ для закачування в підземні сховища. Покупцем цього газу виступив не державний Нафтогаз, а компанія Ostchem Дмитра Фірташа - того самого, який володів часткою в RosUkrEnergo, посереднику в газових переговорах Росії та України в середині 2000-х років. Іншими словами, знижка була демонстративно видана не державі, а приватному бізнесу - ні на які послаблення у відносинах з Києвом Москва йти не хотіла.
Настільки ж дивним у контексті економічної політики Росії виглядає і видача Україні коштів з Фонду національного добробуту. Досі Росія вкрай консервативно підходила до витрат нафтогазових резервів, підкреслюючи, що ці гроші знадобляться країні у разі обвалу світових цін на енергоресурси.
Настільки ж дивним у контексті економічної політики Росії виглядає і видача Україні коштів з Фонду національного добробуту
У середині 2013 року, втім, частина ФНБ - для початку 450 мільярдів рублів - уряд вирішив витратити на масштабні інфраструктурні проекти: модернізацію Транссибу і БАМу, автомобільну кільцеву дорогу в Підмосков'ї та інші. Тут же знайшлися охочі поділити щепівтрильйона рублів, але Мінфін відразу ж постарався охолодити запал бізнесменів, заявивши, що кошти виділяються тільки на зворотній основі і на умовах забезпечення прибутковості вкладень.
У будь-якому разі, ні про які кредити іншим державам мова ніколи не заходила. ФНБ раніше підтримував виключно російську економіку, а Росія, якщо їй треба було виділити гроші іншим країнам, знаходила їх у бюджеті або на балансі державних банків.
На це можна заперечити, що ФНБ, за умовами розміщення його коштів, може зберігатися в рубльових інструментах максимум на 40 відсотків, решта має бути інвестовано в надійні папери, тобто держоблігації найбільших країн світу, в першу чергу США. Здавалося б, облігації США і України цілком можуть ужитися в одному інвестиційному портфелі, однак на ділі вкладення в український борг означають, що грошей своїх Росія, з високою часткою ймовірності, взагалі більше ніколи не побачить. У всякому разі, інвестори на ринку ще кілька днів тому оцінювали прибутковість облігацій України з погашенням в середині 2014 року в 20 відсотків, а ризик дефолту - в 50 відсотків. Зараз, після підписання угоди з Росією, ставки неминуче підуть вниз, але все одно давати в борг Україні на відкритому ринку зважаться або альтруїсти, або трейдери, які полюбляють полоскотати собі нерви ризиковими вкладеннями. Навряд чи чиновників російського Мінфіну, які керують сьогодні засобами ФНБ, можна віднести до одного з цих двох типів.
Нарешті, заради того, щоб видати кредит Києву, Москві доведеться змінювати законодавство: зараз кошти ФНБ можна вкладати тільки в рубльові активи та облігації 13 найбільш розвинених країн світу - України в них, природно, не входить.
Тут перемога, там поразка
На перший погляд, для Януковича домовленості з Путіним подібні політичному самогубству: в той час як на Майдані не розходиться багатотисячний мітинг, а півкраїни обурюється через зрив євроінтеграції, президент України їде до Москви і домовляється про тісний економічний альянс із Росією.
Насправді все не зовсім так. Янукович вперше за кілька місяців наочно продемонстрував, чого коштує дружба Москви. Східний сусід виявився готовий щедро платити за те, щоб Україна формально залишалася у сфері його інтересів, причому платити швидко і живими грошима - ніякі європейські партнери таких коштів запропонувати Києву не могли.
Східний сусід виявився готовий щедро платити за те, щоб Україна формально залишалася у сфері його інтересів, причому платити швидко і живими грошима - ніякі європейські партнери таких коштів запропонувати Києву не могли
Максимум, чого можна було домогтися від Європи - обіцянок про те, що коли-небудь в майбутньому рівень життя в Україні досягне середньоєвропейських показників. Києву ж гроші необхідні саме зараз, коли країна перебуває у глибокій економічній кризі, з якої їй не вибратися самостійно.
ВВП України падає протягом п'яти останніх кварталів поспіль, курс гривні по відношенню до долара поступово знижується, а міжнародні резерви тільки в листопаді скоротилися на дев'ять відсотків і опустилися нижче за позначку в 19 мільярдів доларів. Загальний обсяг зовнішньої торгівлі в Україні зростає, але при цьому з основним торговим партнером - Росією - істотно падає з 2012 року. До всього цього треба додати дефіцит бюджету, відсутність грошей на модернізацію застарілих виробництв і зношену інфраструктуру, і вийде невтішний підсумок: у Києва просто не було іншого варіанту, крім пошуку чергового кредиту.
Янукович, домовившись із Путіним, відстрочив неминучий крах української економіки, але зовсім не факт, що поїздка до Москви збереже йому крісло президента. Прихильників євроінтеграції успіхи президента «на східному фронті» розлютили настільки, що вони готові з новою силою вимагати дострокових виборів у 2014 році. І не тільки виборів: Віталій Кличко, наприклад, зі сцени на Майдані вже заявив, що викликає Януковича на ринг, бо президент, на думку лідера партії УДАР, віддав Путіну стратегічне майно України і навіть, можливо, її газотранспортну систему.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.