Вчора уряд України розглянув програму співпраці з країнами Митного союзу до 2020 року. Водночас прем'єр-міністр Микола Азаров доручив міжвідомчій робочій групі під керівництвом віце-прем'єра Юрія Бойко у двомісячний термін підготувати позицію України для переговорів з ЄС за умовами імплементації угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі (ЗВТ).
У Києві сперечаються, який з документів стане декларацією і який інтеграційний напрямок обере влада, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Робота над програмою співпраці з МС почалася ще до взяття Україною паузи в процесі євроінтеграції, а торгово-економічні війни з Росією були в розпалі. Тому, за словами чиновників, в документі немає ні пунктів, що суперечать положенням проекту угоди з ЄС; ні будь-яких згадок про перспективу членства в МС. Програма складається з перерахування давніх торгово-економічних проблем у відносинах України і країн-членів МС; визначення семи загальних напрямів вирішення цих проблем, а також переліку конкретних заходів. Але, як зазначають чиновники в Києві, положення документа багато в чому декларативні, а конкретика не цілком відповідає тим новим реаліям, які склалися після зустрічі президентів Віктора Януковича і Володимира Путіна 17 грудня.
Віце-президент Інституту Горшеніна Олексій Лещенко сказав НГ, що затвердження урядом довгострокової програми співпраці з МС є, ймовірно, логічним продовженням тих домовленостей, які були досягнуті Путіним і Януковичем. «Але багато факторів, подій, дій і заяв української влади дозволяють говорити, що домовленості були не стільки стратегічними, скільки ситуативними. Ще потрібно з'ясувати, чи був такий характер зустрічі побажанням української чи російської сторони. Адже ситуативність може бути вигідна і тій, й іншій. Зокрема, Україна отримала поле для маневру», - зазначив експерт.
Затвердження урядом довгострокової програми співпраці з МС є, ймовірно, логічним продовженням тих домовленостей, які були досягнуті Путіним і Януковичем
Лещенко вважає, що ситуація схожа на спробу української влади продовжити зовнішньополітичні маневри. «Про реальний вступ до МС не йдеться. Програма співпраці до 2020 року - це швидше жест в бік Росії. Взагалі, як показує 22-річна історія України, всі президенти дотримуються зовнішньополітичного курсу, зміст якого Леонід Кучма сформулював як «багатовекторність». Що б не проголошував кожен новий склад влади, але насправді Київ не відмовляється від цієї формули», - сказав він, зазначивши, що багатовекторність означає складні дипломатичні торги з усіма партнерами.
Підтвердженням можна вважати намір Києва продовжити переговори з МВФ про новий 15-мільярдний кредит, хоча таку ж суму погодилася надати Україні Росія. Олексій Лещенко звернув увагу, що «Газпром» знизив на третину ціну на газ для України. Проте вчора міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький оголосив про підписану із Словаччиною угоду про реверсивні поставки газу з Європи, що дратує російську сторону. Нарешті, обговорюючи плани активізації співпраці з МС, глава уряду Азаров вчора відзначив важливість узгодження з ЄС умов імплементації угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі. Ці умови, за словами глави уряду, надзвичайно важливі для України, оскільки питання наповнення бюджету та економічного розвитку країни безпосередньо пов'язані із забезпеченням українських економічних інтересів на європейському напрямку.
Економіст Центру політичних досліджень і конфліктології Олександр Кошик вважає, що ніякого протиріччя немає. «Програма співробітництва з Митним союзом - аж ніяк не декларація, а відображення серйозного настрою уряду на реалізацію конкретних галузевих проектів співробітництва. Росія висловила готовність інвестувати кошти в ці проекти. Наприклад, в українське суднобудування - до 4 мільярдів доларів, в атомну енергетику - близько 6 мільярдів. З боку Заходу аналогічних пропозицій очікувати не доводиться», - сказав він НГ.
Експерт вважає декларативними заяви про швидке підписання угоди про асоціацію та зону вільної торгівлі з ЄС. Він пояснив: «Українська сторона чітко заявила, що в тому вигляді, в якому документ був підготовлений і парафований, вкрай невигідний Україні і не може бути підписаний. А керівництво ЄС, у свою чергу, заявило, що не має наміру йти на перегляд умов. Це зрозуміло: якщо внести в документ поправки в інтересах України, то для Європи він втратить сенс». За словами Кошика, ЄС орієнтувався на те, щоб перетворити Україну на аграрну країну, остаточно знищивши промисловість: «Вузька спеціалізація - це дуже небезпечно, як показує досвід Греції. Багато українських експертів давно попереджали, що ЗВТ з ЄС обернеться величезними втратами для українського бюджету. Микола Азаров визнав, що, підписавши цю угоду, ми відразу ж перебували б у кризі».
Якщо надійдуть інвестиції і будуть зняті торговельні бар'єри, то, думаю, заяви про асоціацію з ЄС залишаться декларацією та буде взято курс на євразійську інтеграцію
Співпраця з Росією і з Митним союзом дозволяє залучити інвестиції для розвитку високотехнологічних галузей, зазначив економіст. «Якщо надійдуть інвестиції і будуть зняті торговельні бар'єри, то, думаю, заяви про асоціацію з ЄС залишаться декларацією та буде взято курс на євразійську інтеграцію», - припустив Олександр Кошик.
Радник президента РФ Сергій Глазьєв сказав агентству УНІАН, що Росія готова реалізувати з Україною спільні проекти на 50 млрд дол «Якщо поцікавитися думкою людей, які реально визначають економічний потенціал України, виробників у всіх сферах економіки - всі вони за Митний союз», - впевнений Глазьєв. Він зазначив, що противниками ТЗ в Україну є люди, які дуже далекі від економіки. Багато хто з них керується політичними міфами, а деякі відпрацьовують гроші спонсорів. Громадська думка, за словами радника російського президента, зміниться, щойно почнеться реалізація українсько-російських програм співробітництва та Україна повернеться до євразійської інтеграції. Це дасть можливість отримувати додатково близько 12 млрд дол на рік чистих доходів для бюджету, дозволить позбутися дефіциту платіжного балансу, отримати додаткові доходи від економічного зростання і збільшити податкову базу, вважає Глазьєв.
Експерти в Києві сперечаються як про політичну ціну можливого розвороту в бік МС, так і про економічні перспективи. Зокрема, відкритим залишається питання про структурні економічні реформи. У нинішніх умовах будь-які зовнішні вливання в українську економіку зазнають ризику, вважають економісти.
Директор представництва Світового банку в Білорусі, Молдові та Україні Чімяо Фан заявив на цьому тижні: «Україна, і це нас не дивує, показала менше економічне зростання, ніж сусідні країни. Але що більш важливо - Україна показала менше економічне зростання, ніж дозволяє її потенціал». Він зазначив, що причинами проблем є олігархічна структура економіки, корупція та невиконання законів. «Криза демонструє глибину структурних проблем в Україні», - сказав глава представництва СБ. За даними організації Heritage Foundation, Україна показала найгірші в Європі економічні результати за минулий рік. За рік до президентських виборів влада не ризикує починати радикальні реформи, але змушена продовжити торги із зовнішньополітичними партнерами.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.