Фото: AP
Президент прирікає себе на міжнародну ізоляцію, - Newsweek Polska
Санкції або все ж не санкції. Тільки це змогли сказати польські політики від лівого до правого флангу, коли ситуація в Україні загострилася остаточно.
Перевірені методи, перша асоціація: санкції. А потім наукова дискусія на тему ефективності цього методу. Прості рішення, легкі кошти. Нібито йдеться про Сирію, Лівію чи Іран, а не про такого близького і знайомого нам сусіда, - пише Міхал Кацевич у російському журналі Newsweek Polska.
Потім кілька пишномовних висловлювань президента про необхідність збереження каналів для діалогу з президентом Януковичем. Це дуже мудрі слова, тільки вони залишаються в руслі тих розмов, які велися перед самітом у Вільнюсі. До відмови від договору про асоціацію. До першої атаки Беркута на студентський майдан. До спровокованого побоїща і жорстокого побиття демонстрантів на Банківській вулиці 1 грудня. До чергових атак на майдан, стрільби по мітингувальниках, п'яти жертв, викрадення активістів і вивезення їх у ліс, до найманих бандитів і придушення бунту. Нарешті, до диктатури і до прийняття російської пропозиції разом із цілим пакетом авторитарних законів. До цього всього можна було вести мову про рівноправний діалог із владою і опозицією, про спроби зайняти обережну позицію парламентаря.
У 2004 році таку роль прийняв президент Квасьнєвський. І це, дійсно, сприяло домовленостям між «помаранчевими» і владою. Але тоді все було ясно: наше керівництво і всі політики одностайно встали на одну сторону. Одностайні були і поляки. Ми пам'ятаємо помаранчеві стрічки на антенах машин, які виражали солідарність з українською революцією.
Зараз наші політики перебувають у нерішучості, у них немає єдиної думки, і вони не розуміють, що відбувається в Україні. Вони не посилають полякам ясного сигналу, яка наша мета в Україні, яку сторону ми займаємо, чого ми домагаємося. Тому й поляки, співчуваючи жертвам, насправді, мало цікавляться українською темою. Але ж від подій, які розгортаються зараз в Києві, залежить в тому числі (а, можливо, і перш за все) наше майбутнє: геополітична карта нашої частини Європи. Це не якісь далекі краї, від проблем яких можна відмахнутися дискусією про санкції.
Зараз наші політики перебувають у нерішучості, у них немає єдиної думки, і вони не розуміють, що відбувається в Україні
Янукович повинен зрозуміти, що мета переговорів та медіації - не порятунок майдану, а порятунок його шкури, як можна менш хворобливе розставання з владою. У Києві потрібна медіація, але український президент повинен усвідомлювати, що якщо він не відмовиться від прийнятих в останні тижні законів, то прирече себе на міжнародну ізоляцію. Якщо він погодиться на переговори, то, можливо, збереже своє політичне оточення, забезпечить проведення «круглого столу» й уникне подальшої конфронтації та боротьби за виживання. Боротьби за його власне виживання. Ця медіація потрібна не тільки для того, щоб зберегти владу Януковича чи опозицію: ставка зараз - врятувати Україну від розпаду, можливо, громадянської війни, і абсолютно точно - від диктатури .
Переклад: ИноСми
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.