Янукович прийшов, щоб погрожувати своїм соратникам розпуском парламенту, - НГ
Верховна Рада України не змогла врегулювати кризу в країні, а тільки відклала гостре протистояння на два тижні.
Рішення було прийнято під тиском президента, який у середу пізно ввечері прибув до парламенту і провів бесіду з фракцією партії влади. Учора Віктор Янукович взяв лікарняний.
У Києві не виключають, що, повернувшись на роботу, глава держави спробує реалізувати силовий сценарій і розпустити Верховну Раду. Криза може загостритися до середини лютого, - пише Тетяна Івженко в російській Независимой газете.
Закон про амністію, через який депутати ламали списи дві доби, був прийнятий в ніч на четвер. Але всупереч очікуванням, він не став свідченням компромісу.
Опозиція не голосувала за законопроект, чиїм автором є представник президента в парламенті Юрій Мірошниченко. Згідно з документом, влада випустить на свободу активістів, заарештованих в ході акцій протесту і силового протистояння. Але амністія не торкнеться тих, кого звинувачують у тяжких злочинах. Про адекватність висунутих звинувачень можна судити, наприклад, по тому, що 72-річного Миколу Пасічника, нездорову і беззбройну людину, підозрюють у побитті бійців спецназу. Такі ж звинувачення були висунуті проти лікаря Олексія Тутова, якого затримали, побили і відправили до СІЗО, не сповістивши родичів, в момент, коли він надавав першу допомогу постраждалим на вулиці Грушевського.
Про адекватність висунутих звинувачень можна судити, наприклад, по тому, що 72-річного Миколу Пасічника, нездорову і беззбройну людину, підозрюють у побитті бійців спецназу
Один з лідерів опозиції Олег Тягнибок заявив, що протестний рух не виконуватиме новий закон, оскільки влада продовжує діяти силовими методами. Як відомо, опозиція запропонувала законопроект, згідно з яким передбачалося спочатку вивести спецназ з центру Києва, звільнити всіх затриманих активістів і розпочати конституційну реформу, що дозволяє урізати повноваження президента, а потім звільнити будівлі та площі. «Замість компромісу влада проголосувала за закон про заручників. Вони фактично визнали, що беруть заручників!» - обурився Тягнибок.
Увечері в середу на майдані було оголошено про формування Національної гвардії, до складу якої увійшли загони самооборони майдану, козацькі сотні й радикально налаштована організація «Правий сектор». Вчора МВС України офіційно заявив про незаконність нового формування та про кримінальну відповідальність його командирів і бійців.
У центрі Києва нічого не змінилося. Люди, незважаючи на 20-градусний мороз, продовжували чергувати на барикадах. Кількість бійців в оточенні урядового кварталу зменшилася. Жодна сторона не робила активних дій, але й не покидала зайняті позиції.
Віце-президент Інституту Горшеніна Олексій Лещенко сказав НГ, що рішення, прийняте Верховною Радою, не дало можливості врегулювати кризу, але фактично оголосило двотижневу паузу в бойових діях. «Стало очевидно, що влада не йде на поступки, а намагається перегрупувати сили», - зазначив він. Експерт вважає важливим моментом голосування жорстку розмову президента з фракцією партії влади: «Янукович прийшов щоб пригрозити своїм соратникам розпуском парламенту, якщо вони не проголосують за закон Мірошниченка. Це показало, що немає більше монолітності в пропрезидентській більшості, у фракції Партії регіонів почався якщо не бунт, то розбрід, бродіння . А комуністи, що виступають союзниками партії влади, вже відкрито торгуються, висувають свої вимоги. Пропрезидентська більшість може розсипатися».
Раніше парламентські джерела НГ повідомили, що більше третини депутатів з пропрезидентської фракції були налаштовані на пошук справжнього компромісу з опозицією і учасниками акцій протесту. «Це депутати, що представляють в парламенті інтереси великих олігархів, зокрема, Ріната Ахметова. Найбагатшим людям країни не потрібна війна, вони не вважають за потрібне зберігати владу Януковича за будь-яку ціну. А тому намагаються знайти мирний вихід з кризи», - сказало джерело НГ. Один з лідерів цієї групи Сергій Тігіпко, йдучи з Верховної Ради після нічного голосування, сказав журналістам, що такий склад парламенту потрібно розпустити. І не виключив, що питання про дострокові вибори буде внесено до політичного порядку денного України.
Люди, незважаючи на 20-градусний мороз, продовжували чергувати на барикадах. Кількість бійців в оточенні урядового кварталу зменшилася
Олексій Лещенко підтвердив, що «яструби» в оточенні Віктора Януковича можуть штовхнути президента на такий крок. «Але це різко загострить кризу і погіршить становище самого Януковича», - вважає експерт. Він додав, що рішення і дії, які загрожують санкціями з боку Заходу, можуть згуртувати представників української бізнес-еліти проти тієї групи оточення Януковича, яку в Україні називають «сім'я». За словами Лещенка, в Києві все частіше звучить пропозиція про вихід з кризи шляхом дострокових президентських виборів. «Про це вже говорять і європейські політики. Думаю, і Росія особливо заперечувати не буде. Москва не робить ставку особисто на Януковича. Російські політичні кола зацікавлені не в конкретній особистості, а в конфігурації, при якій будь-який результат українських виборів буде вигідний або зручний Росії. Тому у них налагоджена комунікація з деякими представниками української опозиції, чиї погляди і переконання не можна назвати неприйнятними для Москви», - зазначив експерт.
Як відомо, цього тижня Росія взяла паузу в реалізації великих інвестиційних проектів і у виконанні кредитних угод як мінімум до з'ясування ситуації з формуванням нового українського уряду. При цьому Держдума і Рада Федерації РФ закликали Захід не втручатися у внутрішні справи України. Водночас Брюссель і Вашингтон виступили на підтримку громадянського суспільства, попередивши команду Януковича про санкції у разі силового сценарію. Вчора Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію, закликавши всі сторони українського конфлікту утриматися від застосування сили і знайти вихід за столом переговорів.
Європейські депутати, побувавши в ці дні в Києві, переконалися, що влада не налаштована на компроміс. Зокрема, у Верховній Раді знову зареєстровані деякі законопроекти про обмеження прав і свобод громадян, а також про посилення контролю за недержавними організаціями, які Верховній Раді довелося скасувати у вівторок, щоб почати діалог влади і опозиції. Закони, прийняті 16 січня, привели до силового протистояння на вулиці Грушевського починаючи з 19 січня. Спроба знову затвердити тільки що скасовані закони виллється в нові вуличні війни, застерігають експерти.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.