"Я переконаний , що перемогу би здобув нинішній президент" , - заявив колишній президент Польщі Лех Валенса.
Ситуація в Україні складніша, ніж малює її горезвісний поділ на проросійську і прозахідну сторони, пишуть ЗМІ. Ще з "арабської весни" американці і європейці навіть звичайні вуличні багаття демонстрантів приймають за "факели свободи", але не враховують, що противники режиму - розрізнені і часто агресивні групи, об'єднані "невиразною тугою за вестернізацією" і не мають загального лідера.
В Україні настав вирішальний момент: усім сторонам час задуматися, якими втратами їм загрожує продовження конфлікту, пише The International NewYork Times в редакційній статті.
Янукович, мабуть, усвідомлює, що його влада стрімко слабшає. Отже, опозиція повинна продовжувати боротьбу? Газета вважає, що це небезпечний шлях: по-перше, економіка країни валиться, по-друге, "опозицію об'єднує в основному відраза до корупції та авторитаризму Януковича і його політичної еліти і незрозуміла туга за вестернізацією та прозорістю", в іншому вона різко роз'єднана.
Янукович обраний демократичним шляхом, і "його усунення допомогою вуличних протестів, без зв'язкового плану і єдиного керівництва - рецепт продовження смути", пише видання, закликаючи Захід всерйоз задуматися про термінову допомогу Україні і активно бути посередником.
Президент Янукович стоїть на чолі країни, розореної його власним колом клептократів, олігархами і наполегливим втручанням путінської Росії, йдеться в редакційній статті The Guardian.
Цей тиждень був відзначений значним ослабленням позицій Януковича. "Є у Януковича місце для маневру чи ні, перед Україною та її сусідами постає важке питання: чи існує політичний процес, який може дозволити українцям зробити вільний вибір щодо уряду і напрямку, в якому піде країна ?"
Внутрішньополітична ситуація в Україні складніша, ніж передбачає горезвісний поділ на проросійську і прозахідну сторону, пише видання. Повинен бути знайдений шлях до дострокових виборів. І не тільки Росія, але і ЄС мають залишатися відкритими до потреб України, вважає The Guardian.
"Я переконаний, що перемогу би здобув нинішній президент", - заявив Валенса.
Колишній глава польської держави, засновник Солідарності Лех Валенса відповів на запитання про Україну журналіста в La Repubblica.
Валенса радить опозиції і уряду в Україні: "Якщо у них є сумніви, найкращим способом може стати референдум. Якби я був президентом, то організував би референдум і дострокові вибори". "Я переконаний, що перемогу би здобув нинішній президент", - заявив Валенса. "Українці близькі до громадянської війни. Якщо не організувати вибори, знову проллється кров", - застеріг нобелівський лауреат.
"Нинішня ситуація - не тільки провал ЄС, а фіаско всього людства. У Європи немає ідей, як діяти щодо України", - шкодує Валенса.
Засновник Солідарності дав оцінку ролі Росії Володимира Путіна: "Якби він був зацікавлений у розвитку України, він робив би спроби, спрямовані на досягнення змін. Але поки він дивиться через призму власних національних інтересів".
Порівнюючи події в Польщі в 1989 році із ситуацією в Україні, Валенса сказав: "В Україні ситуація набагато простіша: те, що там станеться, залежить значною мірою від українців. Ми повинні пам'ятати, що вибори в Україні були демократичними, і президента не можна змінювати на площі. Площа може висловити невдоволення, може кричати, але врешті-решт вона повинна висловити свою позицію демократичним шляхом. Іншими словами, необхідні референдум і вибори".
Зрозуміло, є кілька причин не любити Януковича, пише Жак Шустер, оглядач німецького Die Welt: " його уряд складається з купки моральних кретинів і усміхнених рабів, на чолі яких стоїть володар з незворушним обличчям, як у професійного гравця в покер". Саме при Януковичі небувалих висот досягли кумівство, хабарництво, розпуста і жорстокість, яка легко переходить в насильство проти будь-яких інакодумців. При ньому Україна посіла 144-е місце з 178 в рейтингу корумпованості країн, і саме цей президент відповідальний за те, що спочатку мирний протест на Майдані переріс у вуличні бої.
Складається враження, що маси мітингувальників готові покинути барикади та вулиці, тільки якщо Янукович і його Партія регіонів зникнуть раз і назавжди. Європа і США ставляться до цих бажань з благоволінням. Ще з "арабської весни" американці і європейці навіть звичайні вуличні багаття, біля яких гріються демонстранти, сприймають за "факели свободи". При цьому, звертає увагу Шустер, нікого від Берліна до Вашингтона не цікавить, що противники чинної влади в Україні - не єдиний однорідний рух, а численні, у тому числі агресивно налаштовані групи.
Також Шустер зазначає, що відповідальність за нинішні події почасти несе і опозиція, оскільки колишній президент Віктор Ющенко і його прем'єр Юлія Тимошенко нічого не робили, щоб запобігти занепаду України. Мало що свідчить про те, що їхні наступники кращі, але якби вони й виграли вибори, їм, щоб запобігти банкрутству країни, довелося б кардинально змінювати курс і проводити болісні реформи, а українцям - довго "йти долиною сліз". Чи залишиться у них бажання інтегруватися до Європи і вони знову вийдуть на Майдан? - розмірковує автор.
Недавнє зіткнення між активістами біля будівлі міністерства агрополітики в Києві висвічує "характер опозиції, часом складний, а також непросту дилему, що стоїть перед основними лідерами протестів", зауважує Financial Times.
За даними видання, серед протестувальників в Україні мало екстремістів, але останні іноді грають помітну роль. Основні лідери опозиції засудили насильство, але воно підкріпило думку багатьох демонстрантів, що потрібно діяти енергійніше. Це переконання підтвердила "хвиля викрадень і побиттів мітингувальників" - справа рук "бійців поліцейського спецназу і ймовірних найманих проурядових сил", йдеться у статті.
Автори зауважують: для опозиції радикальні угруповання небезпечні - їх важко контролювати, вони можуть дискредитувати імідж більшості демонстрантів.
Недавні бої загострили увагу на строкатому збіговиську маргінальних угруповань. Хоча деякі фліртують з расизмом і антисемітизмом, експерт Антон Шеховцов зазначає: "Головний ворог українського націоналізму - Росія".
Найвідоміше угруповання - Правий сектор, що об'єднав кілька організацій, в тому числі Тризуб, який також називає себе на честь Степана Бандери, або Білий молот, раніше відомий атаками на казино. У статті згадується також Спільна справа, дається характеристика партії Свобода на чолі з Тягнибоком.
Експерт Андреас Умланд вважає, що радикальні угруповання не мають шансів на перетворення в парламентські партії або прихід до влади навіть у разі, якщо протестувальники змістять Януковича, передає видання.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст цих матеріалів.