Фото: АР
Влада та опозиція, як і раніше, не можуть прийти до згоди
Українська опозиція не змогла урізати повноваження президента Януковича.
У Києві вчора відкрилася четверта сесія Верховної ради, перший день роботи якої розчарував опозицію і посилив політичнукризу країни, - пишуть Павло Тарасенко та Галина Дудіна уросійській газеті КоммерсантЪ.
Противники президента Віктора Януковича спробували поставити на голосування питання про повернення конституції 2004 року, але зустріли відсіч парламентської більшості. Партія регіонів фактично пішла від обговорення цієї теми, запропонувавши створити для підготовки конституційної реформи спеціальну парламентську групу, а поки що прийняти пакет законів з підтримки бізнесу та протидії корупції. Лідерів Майдану такий підхід категорично не влаштував. Вони впевнені: без повернення до парламентсько-президентської форми правління кризуукраїні подолати не вдасться. Розуміючи безвихідність ситуації, вчора про можливе введення санкцій щодо України вперше заявила влада Німеччини.
Лідери української опозиції сподівалися, що вчорашнє засідання Верховної ради стане вирішальним кроком на шляху до обмеження повноважень президента Януковича. Проте їх пропозицію про негайне повернення конституції 2004 року, що припускає парламентсько-президентський устрій правління, до голосування так і не дійшла.
Лідери української опозиції сподівалися, що вчорашнє засідання Верховної ради стане вирішальним кроком на шляху до обмеження повноважень президента Януковича.
Розпочався ж деньзі скандалу: депутати від опозиції зустріли в. о. членів уряду, які вирішили відвідати засідання Ради, вигуками "Вбивці!". Незабаром міністри ретирувалися із зали. Після цього шанс виступити з трибуни отримали представники протиборчих сторін. Лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов закликав прихильників Майдану "забути образи" і "спільними зусиллями напрацювати стратегію виходу із кризи". Опозиція, однак, градус дискусії вирішила не знижувати.
"Люди втомилися жити затотальноїкорупції та без будь-яких перспектив", - заявив лідер партії УДАР Віталій Кличко. Він тайого соратники переконані: виправити ситуацію допоможе конституційна реформа. Цю думку Кличко вчора намагався донести не лишедо депутатів Ради, а й до Віктора Януковича. За словами політика, президент пообіцяв йому "зробити все можливе" для проведення реформи, проте попередив: процес може зайняти до півроку.
Регіонали впевнені, що недоліків у Конституції 2004 року більше, ніж переваг. Вони нагадують: попередня версія основного закону неодноразово критикувалася Венеціанською комісією та Парламентською асамблеєю Ради Європи. Втім, представник президента в Раді Юрій Мірошниченко вчора запевнив: влада готова обговорювати деталі реформи. Робити це вони пропонують урамках спеціальної парламентської комісії, очолити яку може представник опозиції. Члени комісії мають розробити новий текст конституції, а потім винести його на всенародний референдум.
Паралельно з цим процесом "регіонали" пропонують зайнятися іншими нагальними питаннями. За словами заступника голови фракції Олега Царьова, вже підготовані16 законопроектів, "спрямованих на боротьбу з корупцією, зменшення кількості довідок тадозволів, розвиток малого та середнього бізнесу". Пан Царьов стверджує, що прийняття цих норм гальмують опозиціонери.
Противники ж влади говорять про необхідність дещо інших реформ. У програмі, оприлюдненій лідером фракції Батьківщина Арсенієм Яценюком, мова йде про демонополізацію економіки України, розвиток енергетичної галузі з метою зниження її залежності від Росії, зниженняподаткового навантаження та реформубанківського сектора. Щоправда, пан Яценюк завжди наголошував: реалізація цих заходів розпочнеться лишепісля того, як опозиція "візьме на себе всю відповідальність і самостійно сформує кабінет міністрів".
Регіонали впевнені, що недоліків у Конституції 2004 року більше, ніж переваг
Те, що влада України таопозиція,як і раніше,не можуть прийти до згоди, все більше турбує Захід. Голова комітету у закордонних справах Європарламенту Ельмар Брок вчора заявив Ъ: "Багато моїх колег і я сам в останні тижні вели вУкраїні переговори з обома сторонами. Ми не втручаємося, ми робимо пропозиції". За його словами, можливість тиску на оточення президента Януковича за допомогою санкцій як і раніше не виключена. "Ми (Євросоюз. -КомерсантЪ) не хочемо загальних санкцій, які б зашкодили українському народу, але вважаємо можливим обмеження в'їзду до ЄС для тих членів уряду тадержапарату, хто несе відповідальність за насильство проти мирних жителів. До цих заходів може бути доданезамороженняїхніхрахунків за кордоном", - заявивпан Брок.
Тривожним сигналом для керівництва України можна вважати те, що про можливі санкції тепер говорить не лишеЄвропарламент, але йуряд однієї із найвпливовіших країн ЄС - Німеччини. За словами голови німецького МЗС Франка-Вальтера Штайнмаєра, Євросоюз "повинен бути готовий ввести санкції у випадку, якщо прогресу (в українському врегулюванні. -КомерсантЪ) у найближчі дні не буде досягнуто".
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр тазмін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.