Українська економіка наприкінці 2013 року була близька до катастрофи: ВВП країни не зростав, доходи в бюджет не збиралися, соціальні зобов'язання тиснули на уряд все більше й більше, а утримання стабільного курсу гривні вимагало вливань із золотовалютних резервів.
Тоді Україну врятувало зниження цін на газ і кредит від Росії, але якщо політична криза в країні затягнеться, то дуже скоро кредит буде вичерпано і скарбниця знову спорожніє. російське видання Lenta.Ru представляє чотири варіанти розвитку економіки країни в залежності від того, як завершиться протистояння влади і Майдану.
Зазвичай масові протести в країні, багатомісячна (і часто вимушена) бездіяльність законодавчої та виконавчої гілок влади, як на регіональному, так і на загальнодержавному рівні, призводять до різкого зниження економічної активності, обвалу на валютному і фондовому ринках, скорочення інвестицій з-за кордону. Все це і відбувається останнім часом в Україні, хоча економічна криза поки відчувається у меншій мірі, ніж політична: так, фондові індекси і гривня дешевшають, але все ж обвальним падінням це не назвеш.
Млява реакція українського ринку на поточні політичні потрясіння пояснюється тим, що на ньому залишилися виключно ті інвестори, які жити не можуть без ризику. Всі інші давно вже розпродали свої українські активи. Тому навіть зниження кредитного рейтингу України, про який агентство Standard & Poor's оголосило 28 січня, не викликавши паніку на ринку. Рейтинг країни і до цього перебував на кілька щаблів нижче інвестиційного, державні облігації України (незважаючи на локальні зниження прибутковості, пов'язані, в тому числі, із допомогою з боку Росії) торгуються на «сміттєвому» рівні. У сенсі економічних перспектив, як їх розуміють інвестори на ринку, Україна тепер - країна третього світу.
У сенсі економічних перспектив, як їх розуміють інвестори на ринку, Україна тепер - країна третього світу
Це означає, що в якомусь сенсі економічна криза в Україні, нехай вона і менш помітна, гостріша політичної: чим би не закінчилося протистояння Віктора Януковича та Євромайдану, владі країни доведеться в терміновому порядку рятувати економіку. Методи порятунку залежатимуть як від того, хто переможе у політичній боротьбі, так і від того, як на це відреагують сусіди України.
Варіант номер один: Янукович залишається при владі, Росія продовжує допомагати Україні
Росія для підтримки «братньої країни» продовжить продавати їй газ не за тими цінами, які прописані в контракті від 2009 року, а зі значною знижкою. Це дозволить Януковичу не піднімати ціни на газ для населення і не знижувати соціальні виплати. Хоча пенсії в Україні менше російських приблизно вдвічі (середньостатистичний пенсіонер в Україні отримує близько 1500 гривень, або шість тисяч рублів), економіці країни їхня виплата дається важко. Проте, чіпати цю частину бюджетної системи Янукович швидше за все не буде, щоб не спровокувати новий Майдан. У місцевій статистичній службі недавно заявили, що в структурі доходів українців соціальні виплати становлять аж 60 відсотків, і навряд чи Януковичу вдасться радикально знизити цю цифру - особливо якщо враховувати, що населення України, як і інших європейських країн, старішає.
Підтримка стабільності не залишить грошей на проведення структурних реформ в економіці, але й не призведе до хворобливого переділу власності в країні. І хоча останні роки в Україні ознаменувалися різким зростанням корупції і погіршенням інвестиційного клімату, для короткострокового зростання економіки неідеальні, але зрозумілі правила гри можуть виявитися кориснішими, ніж новий переділ сфер впливу.
Підтримка стабільності не залишить грошей на проведення структурних реформ в економіці, але й не призведе до хворобливого переділу власності в країні
«Гуманітарна допомога» з Росії (Володимир Путін, пояснюючи необхідність виділення кредиту Києву, підкреслював саме гуманітарні, а не економічні мотиви) неминуче призведе до перегляду планів України з набуття «газової незалежності». Через знижки, даної Газпромом, Київ уже перестав купувати газ в Європі. Не факт, що в майбутньому він не відмовиться і від більш амбітних проектів - наприклад, від будівництва терміналу з прийому скрапленого газу під Одесою.
Товарообіг з Росією, в разі поразки Євромайдану, має вирости, хоча не факт, що він дійде до докризових показників - понад 50 мільярдів доларів на рік, адже левову його частину становить газ, а ціни на нього для України впадуть. Можливо, в країні відбудеться деяке пожвавлення промисловості, особливо якщо будуть запущені спільні виробництва з Росією (наприклад, довгоочікуваний завод з випуску літаків Руслан), але західні гроші в країну не потечуть.
Орієнтація на Схід при цьому буде пов'язана зі значними ризиками, насамперед тому, що російська економіка з роллю країни-донора може просто не впоратися. Більшість економістів сходяться на тому, що в найближчі три роки економічне зростання в Росії буде рухатися меншими темпами, ніж загальносвітове. В України в такому разі є всі шанси зав'язнути в економічному болоті разом із Росією, і одна тільки ця загроза сама собою здатна призвести до нових Майданів.
Варіант номер два: до влади приходить опозиція, Росія продовжує допомагати Україні
За словами Володимира Путіна, що пролунали наприкінці січня, Росія готова працювати з будь-якою владою в Україні і від своєї допомоги Києву не відмовиться. Отже, не виключено, що в разі відходу Януковича Москва продовжить підтримувати сусіда. Не будуть чинити опір притоку в країну дешевих грошей і самі опозиціонери, хоча і на тісний контакт з Росією не підуть. Плани з промислової кооперації так і залишаться планами, товарообіг із Росією збільшуватися не буде.
Забезпечивши за рахунок російських грошей формальну стабільність в економіці, нова влада зможе знову звернутися в Міжнародний валютний фонд і взяти цільові кредити в Європи на будівництво інфраструктурних проектів або на те, щоб розплатитися з Москвою. На тлі потенційної євроінтеграції Україну чекає нова хвиля інтересу з боку приватних інвесторів - пожвавиться ринок нерухомості, виростуть фондові індекси. При найвдалішому розкладі про ситуацію в Україні заговорять як про чергове «економічне диво». Щоправда, «диво», швидше за все, буде супроводжуватися різким зростанням держборгу і загасанням промислових центрів, орієнтованих на споживання з боку Росії.
Забезпечивши за рахунок російських грошей формальну стабільність в економіці, нова влада зможе знову звернутися в Міжнародний валютний фонд і взяти цільові кредити в Європи на будівництво інфраструктурних проектів або на те, щоб розплатитися з Москвою
З іншого боку, великі європейські корпорації знову побачать в Україні великий ринок збуту і - як це сталося, наприклад, з Польщею - не тільки завалять місцеві магазини своєю продукцією, але й почнуть відкривати тут свої заводи й гіпермаркети. Рости місцевому ринку є куди: достатньо сказати, що в Україні досі немає жодної IKEA.
Кремль разом із Газпромом будуть періодично лякати Україну позовами, переглядом цін на газ, але втілювати свої погрози в життя побояться, як, власне, все і відбувалося в останні кілька років. При цьому з введенням до ладу «Південного потоку» вплив України на транзит російського палива до Європи знизиться, що не залишить владі вибору: їм доведеться будувати ЗПГ-термінал і якомога швидше приступати до закупівель палива не тільки в Росії.
Інша загроза «м'якої євроінтеграції» полягає в переділі власності: очевидно, що нова влада не примиряться з тим, що більшість активів у країні виявилася зосередженою в руках кількох бізнесменів, близьких до Януковича (в тому числі і його сина). Про те, як болісно проходять такого роду процеси, можна судити хоча б із нескінченного серіалу з Криворіжсталлю - її приватизація тривала всі 2000-і, але на користь активу явно не пішла.
У тому ж переділі, щоправда, прихований і потенційний модернізаційний ривок - якщо уявити, що нова програма «відняти і поділити» буде спрямована на зниження корупції, а не на перекладання власності з однієї кишені в іншу. Віриться в таке, щоправда, насилу.
Варіант номер три: Янукович залишається при владі, Росія перестає допомагати Україні
На Віктора Януковича в Кремлі дійсно розраховують, але при цьому говорити, що відносини між ним і Володимиром Путіним безхмарні, було б наївно. Цілком вірогідний варіант, при якому Росія відвернеться від України - особливо якщо ціни на нафту впадуть і Кремлю доведеться рятувати російську економіку і власну репутацію. Зіпсувати положення може і сама Україна - наприкінці січня російська влада вже поскаржилися, що Нафтогаз просить відстрочку з платежів за газ навіть з урахуванням щедрих знижок.
Президенту України доведеться знову звертатися за грошима до МВФ або в інші міжнародні фонди, бо займати на відкритому ринку у Києва за прийнятними ставками навряд чи вийде
За таких умов Янукович опиниться в дуже складній ситуації. Президенту України доведеться знову звертатися за грошима до МВФ або в інші міжнародні фонди, бо займати на відкритому ринку у Києва за прийнятними ставками навряд чи вийде. Але МВФ вже кілька разів марно чекав виконання обіцянок з боку української влади, тож переговори з фондом простими не будуть
За відсутності валюти Януковичу волею-неволею доведеться девальвувати гривню - витрачати свої відносно невеликі золотовалютні резерви України довго не зможе. Девальвація вирішить багато проблем - від низької інвестиційної привабливості країни до необхідності виплачувати високі соціальні допомоги та пенсії, але в Україні вона рівносильна політичному самогубству. Крім того, для імпортозалежній країні девальвація дасть обмежений економічний ефект: за газ-то все одно доведеться платити в доларах, так само як і за обладнання, на якому виробляються українські товари.
Десь поруч із девальвацією майоріє і дефолт, який Україні, можливо, слід оголосити, щоб почати з чистого аркуша. Правда, при такому сценарії країну чекає кілька років «очисної» кризи, і перед президентськими виборами-2015 цей дефолт навряд чи станеться. Але відстрочка пов'язана з додатковими ризиками - якщо зволікати з дефолтом, доведеться платити за боргами, витрачаючи запаси дорогоцінної валюти. Чи не єдиний тверде її джерело - плата за транзит від «Газпрому», але російська монополія до січня 2015 року із Нафтогазом вже розрахувалася.
Можливо, за допомогою дефолту владі вдасться поліпшити бізнес-активність в країні, але довіра до уряду і президента впаде, що неминуче позначиться на збиранні податків. Перспективна молодь в ситуації повноцінної економічної кризи поспішить перебратися в Європу або навіть до Росії. З урахуванням того, що населення України безперервно знижується (з 51,7 мільйона чоловік в 1994 році до 45,3 мільйона на кінець 2013-го), для економіки це може стати тією «останньою краплею», після якої слідують десятиліття млявого зростання, перемежованого з рецесіями.
Варіант номер чотири: опозиція приходить до влади, Росія перестає допомагати Україні
Хоча Володимир Путін і сказав, що буде допомагати Україні за будь-яких обставин, але всякому терпінню може прийти кінець. Якщо при владі виявляться радикально налаштовані «західники», то ніщо не завадить президентові Росії знову підняти ціни на газ і під якимось приводом затримати перерахування обіцяного кредиту.
У такій ситуації девальвація і дефолт практично неминучі, причому супроводжуватися вони будуть жорстким переділом власності - сплеском економічного бандитизму на тлі перегляду всіх правил, в найгіршому варіанті - ще й невиплатою пенсій і соціальними протестами
Крім того ще не факт, що на хвилі антиросійської істерії самі опозиціонери не відмовляться від кремлівських грошей. Або, скажімо, не зажадають скасувати Харківські угоди - за ними Україна в 2010 році отримала знижку на газ в обмін на перебування Чорноморського флоту в Севастополі.
У такій ситуації девальвація і дефолт практично неминучі, причому супроводжуватися вони будуть жорстким переділом власності - сплеском економічного бандитизму на тлі перегляду всіх правил, в найгіршому варіанті - ще й невиплатою пенсій і соціальними протестами. Можна очікувати, що ВВП країни різко обвалиться. Але потім, якщо опозиція зуміє залишитися при владі, піде відновлення - особливо якщо політикам вдасться ефектно «продати» Україну західним інвесторам як гігантський ринок збуту.
«Продавати» Україну доведеться і МВФ, без чиїх грошей Києву буде зовсім туго. Цілком імовірно, що фонд дасть новий кредит тільки у разі скорочення соціальних виплат (або, принаймні, їхнього невисокого зросту, що при девальвації рівносильно скороченню) та підвищення цін на газ для населення. Іншими словами, рятувати економіку України доведеться багато в чому за рахунок самих українців, причому далеко не найбагатших.
На тлі таких подій в Україні і не помітять, як настане 2018-ий, в якому треба буде заново підписувати довгостроковий газовий контракт з Росією. Якщо економіка до того часу вже сильно зміниться, а відносини з Європою будуть побудовані таким чином, що поляки стануть їздити на заробітки в Україну, а не навпаки, то, можливо, Київ зможе говорити з Москвою з позиції сили: мовляв, це вам потрібен ринок збуту, а у нас варіантів забезпечення газом вистачає (для цього, щоправда, необхідно побудувати не один ЗПГ-термінал і зробити так, щоб родовища сланцевого газу були близькі до стадії промислової розробки). На випадок економічних криз в України під боком завжди буде Євросоюз, який до того часу сам, цілком імовірно, вийде з кризи і придумає ефективні способи допомоги периферійним країнам.
Якщо економіка сильно зміниться, а відносини з Європою будуть побудовані таким чином, що поляки стануть їздити на заробітки в Україну, а не навпаки, то, можливо, Київ зможе говорити з Москвою з позиції сили
Стійке економічне зростання в цьому варіанті пов'язане з дуже великою кількістю «якщо», і невиконання хоча б однієї з умов зробить розвиток економіки неможливим. При цьому розклад «опозиція при владі, Росія перестає допомагати» не враховує (оскільки він малопрогнозований) позицію Кремля. Якщо Москва задавить Київ різними санкціями (від блокування експорту до міжнародних судів щодо газу), то ні про який сталий розвиток не може бути й мови.
* * *
Всі чотири варіанти прогнозів, представлені в цій статті, досить умовні і, крім того, сильно спрощені: наприклад, в них зазначається, що опозиція - це єдина структура, а Януковичу відмовлено у здатності різко поміняти свої погляди. До того ж в Україні за останні десятиліття відбулося стільки всього несподіваного, що загадувати на роки вперед в її випадку просто неможливо. І все ж за допомогою прогнозування гіпотетичних варіантів можна зробити як мінімум один висновок: хай який варіант в результаті виявиться найбільш близьким до реальності, країну в будь-якому випадку чекають непрості часи - дуже вже багато дисбалансів накопичилося в українській економіці, щоб політичні зміни автоматично призвели до її оздоровлення.
***
У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.