Les Echos: Сценарії виходу з української кризи

Режим каже, що згоден на дострокові вибори. Берлін розмірковує про введення санкцій.

Політичний маневр або справжня спроба знайти вихід з кризи? Представник президента Віктора Януковича у Верховній Раді Юрій Мірошниченко говорив про можливість проведення дострокових парламентських і президентських виборів для підтвердження легітимності влади в країні. Крім того, він заявив, що Віктор Янукович особисто пообіцяв не вводити надзвичайний стан і не застосовувати силу, - пише Ів Бурдійон у французькому виданні Les Echos.

Така заява покликана пом'якшити невдоволення опозиції та західних урядів напередодні появи в Києві глави європейської дипломатії Кетрін Ештон і відновлення діалогу з опозицією в парламенті. Хоча поки ще незрозуміло, чи йде мова про щире зобов'язання, і чи можна реалізувати його на практиці в країні, що опинилася на межі бунту і частину столиці якої ось уже місяць займає озброєний палицями натовп. Крім того, обидві сторони будуть підозрювати одна одну в порушеннях, адже вибори в Україні рідко бувають прозорими.

В рамках якої конституції будуть проводитися вибори? Варіант 2010 року із сильною президентською владою? Або ж прийнятою 2004 року версією з парламентським режимом, повернення до якої домагається опозиція? Тут знову-таки поки що складно уявити собі, що масштабна конституційна реформа може стати об'єктом консенсусу в до межі роз'єднаному парламенті (у цьому він чудово відображає саму країну, західна частина якої прагне до Європейського Союзу, а східна - орієнтується на Росію). Москва ж просто не може допустити, щоб Київ вийшов з її сфери впливу.

Москва просто не може допустити, щоб Київ вийшов з її сфери впливу

Що стосується Грузії, чиє керівництво підтримує особисті зв'язки з Росією, прем'єр-міністр Іраклій Гарібашвілі заявив вчора в Брюсселі, що його країна націлена на якнайшвидше підписання угоди про асоціацію з Європейським Союзом, тому що «це єдино можливий шлях» (за нього виступають 85% грузин).

Протистояння Росії та Заходу

Після відставки прем'єра Миколи Азарова, що відбулася минулого тижня, в Україні залишився тільки тимчасовий уряд. Два тижні тому лідери трьох головних опозиційних партій відмовилися від походу на пастку пропозиції Віктора Януковича очолити уряд. Сьогодні вони кажуть, що готові взяти на себе таку відповідальність, однак ставлять попередньою умовою конституційну реформу. Тим не менш, поки неясно, як сприйме ці спроби відкритості покровитель українського лідера Володимир Путін. На даний момент головний пріоритет для Кремля - ​​Олімпійські ігри. Москва запропонувала Києву допомогу в 15 мільярдів доларів за умови, що політичні перетворення не зашкодять її інтересам. Вашингтон і Брюссель на вихідних також говорили про можливу фінансову допомогу, яка, швидше за все, може бути надана через Міжнародний валютний фонд. Кетрін Ештон поспілкувалася з главами опозиції, а потім провела зустріч із президентом Януковичем.

Хоча європейці поки що розмахують тільки пряником, батіг у них теж є. На відміну від США Ангела Меркель незмінно виступала проти введення санкцій проти керівництва режиму, проте її міністр закордонних справ Франк-Вальтер Штайнмайер недавно вперше виступив з ініціативою індивідуальних санкцій. Із закликами прийняти такі заходи регулярно виступають українські опозиціонери, які відзначають, що високопоставлені чиновники та пов'язані з ними олігархи розміщують свої статки на Заході і регулярно відправляються туди відпочивати. Москва, у свою чергу, неодноразово висловлювала невдоволення західним втручанням у внутрішні справи України. Протистояння Росії та Заходу ще далеке від завершення, хоча, як пише експерт Іскандер Хісамов, геостратегічне значення України зараз явно переоцінене.

У рубриці Огляд преси статті із закордонних ЗМІ про Україну публікуються без купюр і змін. Редакція не несе відповідальності за зміст даних матеріалів.