"Америка зрозуміла, що Україна не варта зіпсованих відносин з Росією", - прозвучало на Першому каналі, провідному російському телеканалі. Малося на увазі, що військова міць Росії та її альянс з Китаєм змусили Америку знову сісти за стіл переговорів.
Страшні кадри війни, які постійно з'являлися на російському телебаченні минулого року, супроводжувалися розповідями про дипломатичні перемоги Росії та невдачі України.
Згідно з Першим каналом, якщо війна відновиться, її будуть вести зневірені українці. І ця нова версія розрахована не тільки на російську аудиторію. Як тільки Керрі покинув Сочі, Росія відправила своїх послів до Києва, щоб повідомити українському президенту Петрові Порошенку, що Америка і Європа його кинули.
Цільовою аудиторією російської пропаганди є також і Євросоюз, якому 22 червня належить вирішити питання про продовження або зняття санкцій з Росії. Якщо Америка готова помиритися, запитує Москва, навіщо псувати хороші ділові відносини з нами?
Тим часом американські джерела наполягають на тому, що мета візиту Керрі в Сочі полягала не в тому, щоб помиритися, а в тому, щоб з'ясувати позицію Путіна щодо низки питань. Чи буде Путін діяти проти Америки в іранському питанні? Чи готовий він до співпраці в сирійському питанні? Чи припинив він втручатися у справи України?
Найімовірніше, відповіді на всі три питання негативні. Керрі також роз'яснив Путіну реакцію Америки на його брязкання ядерною зброєю: не варто заходити надто далеко у перевірці військової готовності НАТО, бо це може спровокувати вкрай небажані наслідки. Путін представив візит Керрі як дипломатичний тріумф, однак тепер йому належить вирішити, що робити далі.
Ситуація в Україні досягла мертвої точки. Хоча Путін підтримав підписання мирної угоди у вересні минулого року, його цілі прямо протилежні цілям України і Заходу. Він хоче, щоб сепаратистський Донбас залишився у складі України як свого роду незагоєна рана, яку Росія зможе пронизувати кожен раз, коли їй знадобиться контролювати український уряд.
Тільки досягнувши цього, він стане обговорювати питання про закриття кордону з Україною. Захід наполягає, що Росія повинна зміцнити кордон і вивести всіх своїх військових з території України, щоб вибори на Донбасі змогли підготувати ґрунт для його реінтеграції. Але це суперечить цілям Путіна.
Між тим, цей конфлікт неможливо заморозити без постійної присутності російських військових і фінансової підтримки сепаратистів. Через рік військових дій жителі не хочуть, щоб ними керував київський уряд, проте багато з них вже незадоволені сепаратистами, які захопили владу в регіоні і ділять російську гуманітарну допомогу між собою.
Якщо російські військові підуть, сепаратистський уряд цілком може впасти. Можливо, саме з цієї причини на теперішній час біля російсько-українського кордону спостерігається нарощування російських військ і озброєнь, як повідомляють міжнародні спостерігачі.
Внутрішні конфлікти між сепаратистами вже почалися. 23 травня Олексій Мозговий, командир сепаратистів, який кинув виклик підтримуваному Москвою уряду в Луганську і наполягав на "боротьбі за незалежність",
був убитий у власному мікроавтобусі. Його вбивство збіглося за часом з рішенням Росії відмовитися від свого проекту зі створення великого російського анклаву в Україні.
"Кремль хотів провести цю війну з мінімальними витратами", - сказав Олександр Баун з Московського центру Карнегі. Ціна відновлення війни може виявитися дуже високою. Росія, швидше за все, зіткнеться з новими санкціями, які можуть знищити її банки.
Їй також доведеться відправити в Україну безліч солдатів регулярних військ, що більшість росіян не підтримають. Кремль сподівається, що Україна сама звалиться під гнітом своїх економічних проблем.
Проте, як з'ясував Керрі, Путін не збирається залишати Україну в спокої. Якщо не буде іншого виходу, Росія піде на ескалацію конфлікту, про що свідчать її військові
навчання в регіоні.
Повноцінна війна зажадає більш масштабної мобілізації російської громадськості, контролю над усіма сферами суспільного життя і жорсткості репресій. Кремль вже придушив всю незалежну політичну діяльність в країні. А за останній тиждень він вийшов за рамки політики.
23 травня
Путін підписав закон про "небажані іноземні організації" в Росії. Через два дні Міністерство юстицій занесло в список "іноземних агентів" два найбільш шанованих фонди з підтримки освіти і науки. Один із цих фондів, "Ліберальну місію", очолює Євген Ясін, колишній міністр економіки, якому зараз вже 81 рік.
Інший фонд, "Династія", займається підтримкою освіти і природничих наук. Його фінансує Дмитро Зімін, 82-річний учений, філантроп і засновник найуспішнішою телекомунікаційної компанії в країні, ВимпелКом.
"Династія" не втручалася в політику, вважаючи своєю головною метою створення класу освічених і незалежно мислячих людей. Але Кремль ясно дав зрозуміти свою позицію: тепер будь-яка незалежна від держави діяльність в Росії не вітається.