Вчора російське МЗС нагадало Києву, що плани українського керівництва щодо вступу в НАТО загрожують серйозними наслідками для двосторонніх стосунків, пише російська газета Время Новостей.
Це була відповідь на заявку в НАТО на підключення до плану дій для членства в альянсі, подану 16 січня за підписами президента Віктора Ющенка, прем'єр-міністра Юлії Тимошенко і спікера Верховної ради Арсенія Яценюка.
Визнавши право кожної країни «самостійно вибирати шляхи забезпечення своєї безпеки», на Смоленській площі попередили, що «нове радикальне розширення НАТО може призвести до серйозного військово-політичного зрушення, яке неминуче торкнеться інтересів безпеки Росії». МЗС нагадав, що дві країни зв'язують зобов'язання, зафіксовані в Договорі про дружбу, співпрацю і партнерство 1997 року, відповідно до якого Росія і Україна «засновують свої стосунки на принципах стратегічного партнерства, зобов'язалися утримуватися від участі чи підтримки дій, здатних завдати збитку безпеці іншої сторони». Членство України в НАТО в ці зобов'язання точно не вписується. І тому вступ до альянсу «серйозно ускладнить багатопланові російсько-українські відносини» і змусить Москву «робити адекватні заходи».
Про які заходи може йти мова? Директор Центру європейської безпеки Тетяна Пархаліна сказала Времени Новостей, що «реальною відповіддю на демарш України може стати вихід Росії з Договору про звичайні озброєні сили в Європі». Росія в грудні 2007 року ввела мораторій на дію ДЗОСЄ через небажання країн НАТО ратифікувати адаптований договір. Проте експерт підкреслила, що наступним кроком буде «не мораторій, а вихід».
Заввідділом роззброєння і врегулювання конфліктів Інституту світової економіки і міжнародних відносин РАН Олександр Пікаєв підкреслив, що економічну ситуацію в Україні може ускладнити відмова Росії від військово-технічної співпраці з Києвом. Він не виключив і денонсацію Росією згаданого в заяві МЗС договору 1997 року, оскільки плани Києва вступити в НАТО суперечать зафіксованим в ньому принципам. А це, вважає експерт, загрожує «відновленням російських територіальних претензій на Крим і відповідно дуже серйозною дестабілізацією всередині України».
Заявка Києва на членство в НАТО спровокована сенатором США Річардом Лугаром, який відвідував Україну, зробив ставку на просування НАТО до кордонів Росії. Вчений упевнений, що Лугар створює проблеми і для самого альянсу: «Якщо Брюссель схвалить заявку Києва, подану без референдуму, а українці пізніше висловляться проти членства, для НАТО це буде серйозна неповага». У 2006 році альянс болісно реагував на антинатівські мітинги в Криму, які зірвали спільні навчання з Україною.
"Безумовно, ми залишаємо відкритими двері для переговорів, у тому числі і для Росії. Я хочу сказати, що Україна зреагує на поставлені питання, і ми їх врахуємо", - так відповів вчора на заяву російського МЗС президент Ющенко. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Раїса Богатирьова вчора заявила, що рішення про вступ в НАТО ухвалюватиметься тільки після всенародного референдуму, який проведуть, «коли країна буде готова, і за наслідками референдуму ухвалять рішення».
Голова комітету Верховної ради України із закордонних справах Олег Білорус (фракція Блоку Юлії Тимошенко) назвав заяву МЗС Росії «безвідповідальною». З його слів, позиція Москви викликає здивування ще і тому, що Росія «сама де-факто є членом НАТО», мовляв, «там такий масштаб співпраці, що не всі країни НАТО можуть цим пишатися». Білорус закликав МЗС України обов'язково відреагувати на заяву зовнішньополітичного відомства Росії.