Вперше за кілька десятиліть розмовляти українською мовою стало модно, зазначає американське видання.
Минуло вже 16 місяців з тих пір, як російські військові застрелили першого українського солдата - це відбулося в Криму, який незабаром після цього був анексований. З тих пір війна Росії проти України поставила перед російськомовними громадянами країни кілька досить складних питань, що стосуються їх ідентичності, пише американське видання Foreign Policy.
"Тепер я боюся розмовляти російською мовою, тому що Путін може захотіти мене захищати" - це висловлювання перетворилося на загальновідомий жарт у минулому році, після того як президент Росії заявив про те, що, на його думку, новий київський уряд загрожує російськомовному населенню України.
Сьогодні багато російськомовних громадян України, які проживають в основному на сході країни і у великих містах, демонстративно переходять на українську мову, яка стала ознакою їх самоідентифікації. Коротка інструкція того, як перейти з російської на українську мову, написана одним київським блогером, зібрала тисячі репостів і лайків, пише журнал.
У Києві та великих містах на сході країни патріотично налаштовані російськомовні громадяни України закликають у соціальних мережах розмовляти з дітьми українською мовою в надії виховати нове покоління носіїв рідної мови. Вперше за кілька десятиліть спілкуватися українською мовою стало модно.
Потужне українське громадянське суспільство також відіграло важливу роль у тому, щоб схилити доросле населення країни до використання української мови. На тлі катастрофічної нестачі державного фінансування у сфері освіти десятки різних організацій та ініціативних груп навчають українській мові дорослих громадян по всій країні. За словами активістів, основна частина їхніх студентів прийшли до них після революції на Майдані і початку війни між Україною і Росією.
Як каже організатор найвідомішої в Києві школи вивчення української мови, основна частина їх студентів - це люди у віці від 30 і до 50 з гаком років. У таких великих і в основному російськомовних українських містах, як Дніпропетровськ, Запоріжжя, Харків, Краматорськ і Одеса, виникло безліч організацій, що пропонують безкоштовні курси української мови. Подібні курси були організовані також у Львові та Вінниці, україномовних містах, де оселилися безліч біженців з Криму та зі сходу країни.
Медійний ландшафт також поступово стає все більш україномовним. Тим не менше, в традиційних ЗМІ російська мова все ще займає панівні позиції: двоє з трьох ведучих телеканалу в країні ведуть свої вечірні трансляції російською мовою. Більшість великотиражних щотижневих журналів друкуються російською мовою.
Проте виникнення впливових новинних інтернет-порталів поступово змінює ситуацію. Україномовні інтернет-телеканали, такі як Hromadske.TV і Espreso, практично не мають російськомовних конкурентів, які могли б з ними зрівнятися за якістю, хоча вони вже почали випускати окремі передачі російською мовою, зазначає видання.
Оскільки інтернетом користуються більше половини громадян України, соціальні мережі стали перетворюватися на ще один канал "українізації" - особливо серед представників середнього класу. Провідні блогери, які пишуть українською мовою у Facebook і Twitter, збільшують кількість своїх послідовників, і багато українських інтернет-користувачів поступово відмовляються від використання російських платформ, таких як соціальна мережа ВКонтакті.
Суперечки, що почалися після того, як модератори Facebook - імовірно, російські громадяни, які працюють у службі технічної підтримки компанії в Дубліні - заблокували україномовний контент, супроводжувалися закликами більше писати українською мовою, щоб захистити україномовну блогосферу від російського втручання. А обговорення політики українською мовою заважає російським тролям брати в ньому участь.
В останні 20 років державна політика в галузі освіти полягала в тому, щоб просувати у школах українську мову і при цьому відкрито не витісняти російську мову. Пострадянські уряди України, навіть проросійські уряди, ставилися до середньої освіти українською мовою як до щедрої поступки відносно активістів-патріотів. Якщо наприкінці радянської епохи, в 1980-і роки, лише в 47% українських шкіл навчання велося українською мовою, у 2004 році їх частка досягла 75%, а в 2013 році - 86%.
Й оскільки українська стала основною мовою навчання у провідних університетах, школярі та їх батьки вважають її вивчення вкрай важливим навіть у тому випадку, якщо вдома вони розмовляють російською.
Ця тенденція збереглася навіть після прийняття закону про мову 2012 року, який передбачав більш широке використання російської мови на регіональному рівні. Законодавчі ініціативи, що стосуються використання мови, стали вкрай політизованими після революції на Майдані. Спроба парламенту скасувати спірний закон про мову в лютому 2014 була використана в якості об'єднуючого призову проросійськими сепаратистами на сході України.
Україна досі залишається двомовною країною. Але явище українізації цілком реальне: згідно з результатами опитувань, за останнє десятиліття лінгвістичний ландшафт країни зазнав істотних змін. У 2005 році 42% українців стверджували, що вдома вони розмовляють в основному українською мовою. У 2011 році так відповіли вже 53% опитаних.
Оскільки більшість з них також побіжно розмовляють російською, таке зростання на 11% - тобто приблизно на 5 мільйонів осіб - відображає досить істотні зміни в українському суспільстві. Революція на Майдані і конфлікт з Росією посилили цю тенденцію: опитування, проведене в травні 2015 року, показало, що майже 60% населення країни вважають за краще використовувати українську мову у повсякденному спілкуванні.
Зростаюча популярність української мови - особливо серед молоді та представників середнього класу - об'єднально впливає на суспільні структури країни. Вона збільшує соціальну мобільність між сходом і заходом України. Багато україномовних студентів із заходу України приїжджають вчитися в університети Києва та інших великих міст. Молоді професіонали в галузі інформаційних технологій, які переїжджають з Харкова чи Дніпропетровська до Львова, як правило, у повсякденному житті користуються українською мовою, незважаючи на те, що у Львові терпляче ставляться до носіїв російської мови.
Відродження української мови стало одним із багатьох наслідків російсько-української війни. Тим не менше, у міру того, як діти, що розмовляють українською мовою, будуть дорослішати, а середній клас все частіше купуватиме українські товари і послуги, воно може стати одним із найбільш стійких змін. Разом із жовто-синім прапором і вишиванками, які можна часто зустріти на вулицях українських міст у цей важкий для країни час, українська мова теж повинна стати дорогоцінним і рідним національним символом.