На думку ВК, Верховна Рада і виконавча влада повинні поважати роль Конституційного суду як зберігача Конституції і повинні виконувати його рішення.
"У свою чергу, Конституційний Суд, як і будь-яка інша державна установа і суд, з одного боку, заслуговує інституційної поваги, але, з іншого боку, повинен поважати свої власні процедури і заради конституційної стабільності і правової визначеності, повинен приймати рішення, які в цілому відповідають світовій судовій практиці. Що ще більш важливо, конституційний суд повинен приймати рішення виключно в рамках параметрів його законних повноважень і юрисдикції", - підкреслюється у висновку ВК.
Венеціанська комісія визнає, що рішення КСУ від 27 жовтня не має чіткої аргументації, не має твердої основи в міжнародному праві "і, можливо, було заплямоване серйозною процедурною помилкою - невирішеним питанням про конфлікт інтересів деяких суддів".
"Це гідне співчуття не тільки через негайні негативні наслідки цього рішення для боротьби з корупцією в Україні, але також тому, що такі рішення підривають суспільну довіру до конституційного правосуддя загалом", - підкреслили у Венеціанській комісії.
Проте, вважають в ВК, конституційна роль Конституційного суду повинна дотримуватися, і Верховна Рада повинна виконати рішення, зберігаючи громадські інтереси, такі як боротьба з корупцією, зокрема в судовій системі.
"Зокрема, важливо зберегти обов'язок державних посадових осіб (включаючи суддів звичайних судів і Конституційного суду) подавати фінансові декларації, щоб мати ефективний механізм перевірки таких декларацій, і передбачити в законі відповідні санкції для цих державних службовців, включаючи суддів і прокурорів, які представляють завідомо неправдиві дані або не подають декларації взагалі ", - йдеться у висновку.
Виходячи з вищесказаного Венеціанська комісія пропонує українському парламенту розглянути наступні рішення:
-
Що стосується статті 366-1 Кримінального кодексу, визнаної Конституційним судом недійсною, кримінальну відповідальність за подачу завідомо неправдивого заяви/неподання декларації слід відновити, але закон може більш детально вказати санкції, що відповідають ступеню кримінальної відповідальності, зі збереженням, наприклад, покарання у вигляді тюремного ув'язнення для випадків вище певного порогу і в разі таких дій з наміром;
-
Що стосується повноважень Національного агентства з попередження корупції (НАЗК) перевіряти декларації, всі свої повноваження щодо державних посадових осіб, крім суддів, можуть бути відновлені, оскільки на них не впливають доводи Конституційного Суду у своєму рішенні;
-
Що стосується повноважень НАЗК щодо відношення до суддів, можуть бути передбачені додаткові гарантії, а саме внесено в закон для захисту від можливих зловживань:
-
незалежність НАЗК на практиці і громадський контроль за її діяльністю повинні бути поліпшені відповідно до рекомендацій GRECO;
-
деякі слідчі повноваження НЗКА можуть бути сформульовані більш точно і в вузькому сенсі, або спеціальні виключення і процесуальні гарантії в відношенні можуть бути призначені судді;
-
щоб захистити суддів від можливих зловживань з боку НАЗК, закон може передбачати для нагляду за діяльністю НАБУ щодо суддів або у формі механізму розгляду скарг або в формі регулярних звітів НАЗК у відповідний судовий орган.
Нагадаємо, 25 листопада президент
Володимир Зеленський звернувся до Венеціанської комісії з проханням провести оцінку конституційної ситуації, викликаної рішенням КСУ від 27 жовтня. Зеленський вважає, що останні рішення КСУ щодо базового для антикорупційної інфраструктури України законодавства призвели до конституційної кризи.