Фото: МИД Украины
Омелян Ковч намагався врятувати євреїв під час Другої світової війни
Фігура отця Омеляна Ковча стала об'єднуючою для українського і польського народів, відзначив Президент Володимир Зеленський.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба взяв участь у церемонії відкриття в польському Любліні пам'ятника священномученику, священику Української греко-католицької церкви Омеляну Ковчу, який загинув під час Другої світової війни в концтаборі Майданек. Про це
повідомляє прес-служба МЗС у понеділок, 4 жовтня.
"Ця пам'ять є важливим уроком людяності. Для МЗС України було справою честі приєднатися до цього проекту і стати його частиною. Фігура Омеляна Ковча - монументальна для Української держави. Про неї повинен знати весь світ", - сказав Кулеба на церемонії відкриття пам'ятника.
Він зачитав звернення Президента Володимира Зеленського до учасників церемонії, в якій глава держави підкреслив, що фігура отця Омеляна Ковча стала об'єднуючою для українського і польського народів, зразком того, якою цінною є взаємопідтримка і взаємоповага, незалежно від національності і віросповідання.
Також у рамках робочого візиту в Люблін Кулеба взяв участь у церемонії запалення свічок і покладання вінків під мавзолеєм державного музею в Майданеку, він вшанував пам'ять жертв нацистського концтабору Майданек.
_____________________________________
Священномученик Омелян Ковч (1884-1944) - священик-місіонер, капелан Української Галицької Армії. Під час Другої світової війни намагався врятувати євреїв від знищення: він видав більш як 600 метрик про хрещення, незважаючи на ризик розправи з боку німецької окупаційної адміністрації. Звернувся з листом до Гітлера, в якому засуджував вбивства євреїв і вимагав дозволу відвідувати їх у гетто, за це його заарештували і помістили у львівську тюрму, а в серпні 1943 року перевели в концтабір Майданек, де він не припиняв душпастирської діяльності до самої смерті в 1944 році. У 1999 році удостоєний Єврейською радою України звання Праведник України. У 2001 році був беатифікований Папою Римським Іоанном Павлом ІІ.