Незважаючи на разючу різницю в темпах росту інфляції в нас і в Східній Європі, причини цього росту однакові, пише Кетрін Купер у своїй статті в британському виданні The Sunday Times
Що робити, якщо ваші рідні скаржаться на подорожчання їжі, подорожчання бензину, а віднедавна - ще і на подорожчання авіаквитків? Приділіть одну-дві хвилини, подумайте про те, яке живеться мешканцям України. У цій країні за останній рік ціни підскочили на тридцять відсотків. Тільки вдумайтеся.
Громадяни Великобританії стогнуть, ледве витримуючи гніт інфляції (у березні вона склала 2,5 відсотки, а в квітні вже цілих три!). Тим часом у 'країнах нової Європи' і в Росії ріст вартості споживчого кошика уже виражається двозначною величиною.
У 2006 році, після чотирирічного періоду зниження темпів росту інфляції, ціни в Росії виросли на дев'ять, а в наступному - уже на дванадцять відсотків.
Погляньте, що виходить: ми в себе в Британії непокоїмося, чи буде вкотре знижена дисконтна ставка, чи Банк Англії все-таки не витримає тиск 'скаженої' інфляції, а вся Східна Європа страждає від непомірно зростаючої ставки.
Минулого тижня угорців нагородили підвищенням процентної ставки на 0,25 процентного пункту; при цьому ще в березні ставка була на цілий процентний пункт менша, ніж зараз (8,5 відсотків). У Туреччині ж місцевий Центробанк підвищив ставку на половину процентного пункту, довівши її до рівня 15,75%; незважаючи на це, у найближчі місяці ставка, як очікується, знову буде рости.
Незважаючи на разючу різницю в темпах росту інфляції в нас і в Східній Європі, причини цього росту однакові: підвищення цін на продовольство. Просто в більш бідних країнах продути харчування складають більший відсоток від вартості споживчого кошика, у результаті чого ціни ростуть швидше.
Для порівняння: частка участі цін на продовольство у формуванні інфляції складає 60% в Україні, 40% у Росії і лише 10% у Великобританії (за даними експерта консалтингового агентства Capital Economics Ніла Шерінга (Neil Shearing)).
На цьому, однак, розмову не кінчено. На ринку праці в Східній Європі склалася досить важка ситуація (не в останню чергу через перенасичення ринку пропозицією послуг прибиральниць і сантехників), через що інфляція сильно позначається на очікуваній заробітній платі. Так, в Угорщині зарплати в приватному секторі ростуть зі швидкістю дев'ять відсотків у рік.
Таким чином, навіть якщо під кінець року продукти харчування знову подешевіють (що віщують фахівці), до зниження інфляції, ймовірно, це не приведе.
Чому це важливо для нас? А тому, що в останні роки ринки Східної Європи масово залучали інвесторів, які думали, що інфляція і процентні ставки в цих країнах будуть знижуватися, темпи росту - підвищуватися, і, таким чином, на цих країнах не будуть позначатися проблеми, які непокоять Західну Європу.
Особисто я на це не купилася: багато 'нових' ринків уражено такими проблемами, що у порівнянні з якими англосаксонська кредитна бульбашка здасться дитячим белькотом. Експерти інвестиційного банку Morgan Stalley навіть назвали Східну Європу 'місцем найближчої аварії', порівнюючи її з Азією зразка 1997 року (напередодні фінансової кризи - прим. пер.).
Серед усіх 'нових ринкових економік' Східна Європа - єдиний регіон, у якому банки мають велику і швидко зростаючу заборгованість, що перевищує двісті мільярдів фунтів стерлінгів.
Ситуація ускладнюється швидким ростом цін на нерухомість і іпотеки, у порівнянні з яким британська 'бульбашка' - повна дурниця. У Латвії, наприклад, ціни на нерухомість у період з 2002 року по 2006 рік виросли аж на сорок відсотків, а іпотечний ринок - на дванадцять відсотків.
Зрозуміло, бульбашка рано чи пізно трісне. За останні три місяці квартири в Ризі (столиця Латвії) подешевіли на шість відсотків, а за останній рік - на двадцять відсотків.
Гравці на підвищення стверджують, що в Європі особлива ситуація і вона ніяк не вплине на решту регіонів нової ринкової економіки (йдеться, головним чином, про країни Азії та Латинської Америки).
Так, азіатські країни повністю оговталися від кризи, яка вдарила десятиліття тому, а латиноамериканські ринки буквально затоплені грішми на тлі шаленого росту цін на основні ресурси.
Проте, зараз, коли всі, починаючи з великого експерта з інвестицій фонду Fidelity Investments Ентоні Болтона (Anthony Bolton) і закінчуючи Джорджем Соросом (George Soros), пророкують швидкий крах нафтової та мінеральної бульбашки, я б особисто утримався від ставок на нафту і мінерали.
Крім того, Азія і Латинська Америка також потерпають від інфляції, викликаної подорожчанням ресурсів, що негативно позначиться на динаміці біржових індексів. У Китаї інфляція досягла величини у вісім відсотків, щоправда, якщо виключити ціни на продовольство, її ріст складає лише 1,8 відсотка. Але футболки по п'ять фунтів з магазинів Asda, мабуть, пропадуть.
Водночас наближення ознак спаду, на ринках, що розвиваються, не видно. Ріст попиту в Азії досяг піку на початку цього року; тоді ж найвищої точки досяг і обсяг капітальних інвестицій у Латинській Америці. Запаси кольорових металів уперше почали рости з 2001-2002 року, коли їхній дефіцит став однією з причин загального подорожчання ресурсів. Навіть на Близькому Сході спостерігається різкий ріст капіталовкладень (за даними Henderson Global Investors).
Звичайно, в цьому будуть і позитивні моменти. Так, 'нові ринкові' країни будуть змушені зміцнити свої національні валюти відповідно до інфляції. На думку експертів Capital Economics, російський рубель за цей рік зміцниться стосовно євро і долара на п'ять відсотків.
Інвесторів тішить і те, що існує кілька фондів, що дозволяють отимати прибуток з росту національних валют без придбання капітальних активів. Послуги валютних фондів пропонують і Fortis, і Investec Asset Management.
Існує також безліч недооцінених ринків, які мають потенціал, що може виявитися рівним бразильському. На початку цього місяця бразильські біржові показники встановили новий рекорд, тому що перед цим агентство Standard & Poor's підвищило кредитний рейтинг країни до рівня 'інвестиційного класу'. Завдяки цьому за останні дванадцять місяців було досягнуто небаченого росту у сорок чотири відсотки.
Наступною в списку Standard & Poor's йде Перу. Ця країна має великі запаси міді, а ріст економіки, як очікується, складе сім відсотків, що є одним із кращих показників у регіоні (за цим параметром Перу випереджує навіть Бразилію). У найближчі кілька років Перу теж планується присвоїти статус 'інвестиційного класу'.
Отже, якщо вам здається, що фонди ринків, які розвиваються, зможуть забезпечити вам довгостроковий прибуток, те вперед. Однак не варто сподіватися, начебто 'нові ринки' забезпечать вам надійний захист від рецесії, що нависла над ринками країн Заходу. Ризикуєте розчаруватися.
ІноЗМі