Замість пам'ятника Катерині II в місті російської слави поставлять монумент гетьманові Сагайдачному, пише видання Известия
14 червня, на День міста, в Севастополі відкриється пам'ятник гетьманові Сагайдачному, що правив на Запорізькій Січі на початку XVII століття. Він прославився спробою посадити на московський престол польського короля Владислава. Заради цього Сагайдачний обложив Москву, направивши на неї 20-тисячне козацьке військо, і пограбував по дорозі Єлець, Ярославль, Переславль, Романів, Каширу і Касимов.
На День міста в Севастополі планували відкрити пам'ятник його засновниці Катерині II. Але потім передумали, вирішивши піти назустріч уподобанням Президента України Віктора Ющенка. Той, як відомо, небайдужий до українських гетьманів і називає себе нащадком останнього кошового отамана Петра Калнишевського.
Розпорядження поставити пам'ятник не імператриці, а гетьманові, що воював з Москвою, видала севастопольська міська влада. Він з'явиться в центрі, навпроти Будинку моряків-чорноморців, побудованого на російські кошти. Зараз цю територію пікетують жителі міста - вони проти увічнення Сагайдачного. Про бойову і трудову дорогу останнього вони знають за рядком з пісні "попереду Дорошенко, а позаду Сагайдачний, що обміняв жінку на тютюн і трубку, необачний".
Скульптура гетьмана відлита ще шість років тому. Весь цей час вона порошилася у дворі севастопольського підприємства "Авліта". Тепер про нього пригадали і доручили фахівцям з Кримського НДІ проект прив'язати пам'ятник до місцевості, з чим вони швидко впоралися.
Монумент конкурував з пам'ятником Пушкіну. За поета виступила міська рада, за Сагайдачного - міська адміністрація, підзвітна президентові Ющенку. У рішенні міськради наголошується, що Пушкіна треба поставити, "враховуючи духовну і культурну значущість видатної творчості, його нерозривний зв'язок з історією і культурою Севастополя". Опонент голови міськради Валерія Саратова, перший заступник голови Севастопольської адміністрації Володимир Казарін на це заявляв, що пам'ятник потрібно поставити якраз Сагайдачному, причому - ближче до Палацу дитячої і юнацької творчості - "щоб дітям не хотілося козацькі подвиги повторювати".
Українська влада називає Сагайдачного справжнім галичанином - за те, що народився під Львовом, владу узяв в Запоріжжі, а помер після битви в Хотині. Пам'ятник гетьманові вже поставили в Києві, на історичному Подолі, викликавши масу суперечок серед націоналістів. Багато хто серед них вважає, що Сагайдачного вшановувати не варто - він хоч і виступив проти Москви, але віддав Україну полякам, замість того щоб з ними воювати. Він підписав з Польщею Роставицьку угоду, за якою чисельність козачого війська визначав польський король, а всі нереєстрові козаки відходили під владу польських поміщиків. За це Сагайдачний, названий в Україні зрадником, отримав з рук короля Владислава меч, інкрустований золотом і діамантами.
Звеличення Сагайдачного продовжило українську традицію вшанування зрадників. Центральна київська вулиця вже названа ім'ям Мазепи, що зрадив російського царя. Відома львівська вулиця Миру тепер носить ім'я Бандери, що співпрацював з фашистами. Всі вони - улюблені герої українського Президента, який стверджує, що будує дружні і прагматичні стосунки з Росією.