Цього тижня уряд Юлії Тимошенко відсвяткує півріччя роботи. Ще узимку, коли в Україні були зареєстровані рекордні темпи інфляції, прем'єр пообіцяла за шість місяців покращити економічну ситуацію, пише російська Независимая Газета
Зараз Тимошенко звітує, що обіцянку виконала і її уряд став «найкращим за 17 років української незалежності».
Противники прем'єра – Партія регіонів і секретаріат президента – у цьому сумніваються. Опозиція має намір днями внести на розгляд парламенту вотум недовіри кабінетові Тимошенко.
Головною проблемою кабінету міністрів стала інфляція, яка у першому кварталі року побила всі рекорди в СНД – 9,7% (за цей же період торік – 1,3%). Уряд на цілий рік закладав у держбюджет інфляцію на рівні 9,6%, але весняні темпи росту цін змусили експертів назвати іншу цифру – вище 30%. У травні уряд переглянув прогнозний показник, підвищивши його до 15,3%. Тимошенко запевнила громадян, що тримає ситуацію під контролем. За підсумками останнього весняного місяця інфляція сповільнилася до 1,3%, а в червні уряд очікує невелику дефляцію.
Тим часом більше половини українців, згідно з соцопитуваннями, із тривогою дивляться в майбутнє і не вірять прем'єр-міністрові. Адже офіційна статистика не відображає ні причини інфляції, ні наслідків урядової боротьби з нею. Так, опозиція в особі Партії регіонів запевняє, що до росту цін привела непродумана соціальна політика уряду, зокрема початок масової виплати внесків Ощадбанку СРСР (по 200 дол. на кожну ощадкнижку), а також підвищення соціальних виплат. Опоненти Тимошенко переконані, що ще одною причиною інфляції стали жорсткі адміністративні заходи, якими уряд спробував стримати ріст цін на тлі подорожчання товарів у світі.
Юлія Тимошенко вважає, що одержала від попередника, лідера Партії регіонів Віктора Януковича, «погану спадщину» у вигляді розбалансованої фінансової системи. Другою причиною вона недавно назвала «економічне хамство» українських виробників, які невиправдано завищують ціни. Прем'єр у березні увела своєрідний надзвичайний стан, зобов'язавши уряд і місцеві органи влади жорстко контролювати формування цін на товари і продукти першої необхідності. З того часу уряд прийняв кілька документів про норму рентабельності виробників і продавців. У квітні розгорівся гучний скандал, зв'язаний з тим, що уряд зажадав від найбільших мереж супермаркетів знизити ціни. У результаті хліб в Україні подорожчав лише на кілька копійок, молоко і м'ясо – десь на третину. Стандартний 800-граммовий батон коштує зараз у середньому 30 центів, кілограм свинини – 8–10 дол., літр соняшникової олії – близько 2 дол.
Ще більше по кишенях українців ударило подорожчання промислових товарів і послуг. Навесні ріст цін у цьому секторі досяг рекордного в СНД показника в 6,1%. Подорожчало в середньому в півтора-два рази все, починаючи від будматеріалів, одягу і взуття, закінчуючи послугами ЖКГ і вартістю медобслуговування. Наприклад, зібрати дитину в школу цього року батькам коштуватиме приблизно в 200 дол., минулого – близько 100 дол. Якщо прийом у стоматолога коштував 25–30 дол., то зараз – 50–60 дол.
Окремою проблемою став ріст цін на паливо. З квітня бензин марки А-95 коштує близько 1,3 дол. за літр, хоча ціна постійно поступово підвищується на кілька копійок. Очікується, що восени істотно подорожчає газ для населення. Звичайно Україна використовувала на ці потреби газ власного видобутку, що дозволяло зберігати відносно низькі ціни. Але складне фінансове становище компанії «Нафтогаз України» разом з перспективою різкого подорожчання імпортного газу змушує уряд переглянути цінову політику в цій сфері. Проте, остаточне рішення про майбутню вартість газу для побутових потреб ще не прийняте.
Один із соратників Тимошенко, екс-міністр економіки, депутат Сергій Тєрьохін вважає, що противники прем'єра спеціально нагнітають ситуацію. Зокрема, весняний ріст інфляції він пояснює заявами політиків, які підігрівали інфляційні очікування пересічних громадян. Терьохін зазначає, що за час роботи уряду Тимошенко зареєстрований і такий позитивний показник, як рекордний у рамках СНД темп росту реального ВВП за п'ять місяців року – 7,2%. Він дозволяє не в листопаді, а вже з вересня підвищити приблизно на 60% виплати громадянам, зазначає депутат. «Ми зупинили ріст цін, забезпечили ріст економіки і збільшення доходів людей. Загальні економічні показники в Україні позитивні», – упевнений Тєрьохін.
Депутати з опозиційних фракцій зазначають, що заплановане різке підвищення зарплат, пенсій та інших соціальних виплат (зараз складають від 350 до 500 дол.) приведе до нового витка інфляційної спіралі. Вони переконані, що Тимошенко прагне збільшити виплати напередодні своєї відставки виключно з метою красивого популістського старту її передвиборної кампанії. Опозиція погрожує не допустити економічно необґрунтованих рішень. Соратники прем'єра також обіцяють не дати опозиції проголосувати за вотум недовіри урядові. У парламенті довкола цього можливі нові конфлікти, які здатні знову надовго заблокувати роботу Верховної Ради.
Експерти вважають, що боротьба йде не так за посаду прем'єр-міністра, як за те, щоб максимально знизити рейтинг Юлії Тимошенко, яка залишиться главою уряду. Так, політолог Віктор Небоженко зазначив, що за нинішньої економічної ситуації жодна політична сила не захоче керувати урядом. Слова Небоженка підтверджують експерти Міжнародного центра перспективних досліджень. За їхніми даними, гарні інфляційні показники в травні нічого не означають, адже кінець весни – період традиційного зниження інфляції. До цього приводить сезонне зниження цін на продукти і мінімальне споживання енергоносіїв. До кінця літа інфляція почне розкручуватися знову, переконані експерти.
Про те, що успіхи уряду Тимошенко сумнівні, заявили недавно Міжнародний валютний фонд і Світовий банк. Обидві впливові організації оприлюднили звіти, з яких випливає, що високі темпи інфляції – тільки частина можливих економічних проблем. Друга, більш серйозна причина прийдешньої кризи криється в тому, що Україна (поряд з Росією і Казахстаном) є одним з лідерів у СНД з зовнішніх запозичень. Так, торік Україна одержала 9,9 млрд. дол. у вигляді прямих інвестицій і 7,2 млрд. дол. у вигляді іноземних кредитів. Країні може загрожувати криза ліквідності, попередили міжнародні організації.
Економічна ситуація в країні знову стала головною темою, яка цікавить пересічних громадян. Українці уважно стежать за новинами з того моменту, коли уряд і Нацбанк наприкінці травня зненацька і різко підвищили курс гривні. Якщо з 2000 року валютний курс коливався в межах 5–5,5 грн. до 1 дол., то з травня складає 4,6–4,8 грн. за 1 дол. Як наслідок більшість українців, які традиційно зберігають заощадження (а в половині випадків отримують так звану неофіційну зарплату) в американській валюті, за день втратили 10–15% заощаджень або зароблених грошей. Рішення влади дозволило покращити фінансові показники держави, але різко збільшило недовіру до уряду Тимошенко.
Ілюстрацією до сказаного може стати інтернет-ініціатива «Маленька партія снайперів», яка стрімко набирає обертів. Якісь активні громадяни жартома виступили з ідеєю створити партію, гаслами якої стали «На владу потрібно дивитися в приціл, а не в телевізор» і «1000 арештів – і в Україні буде порядок». Не заглиблюючись в програму інтернет-руху, можна зазначити, що вже тисячі, якщо не десятки тисяч молодих і соціально активних українців уголос заявляють про своє розчарування як владою, так і опозицією. Вони теоретично готові стати опорою нової революції в Україні.