Завтра Комітет з політичних питань Парламентської асамблеї Ради Європи розгляне питання про підготовку доповіді стосовно масового голоду СРСР в 1932–1933 роках. Комітет повинен визначитися з назвою доповіді і призначити доповідача, пише Независимая газета
З проханням підготувати такий документ виступили депутат з Ліхтенштейну і російський парламентарій.
За даними джерела в Парламентській асамблеї Ради Європи, в Комітет з політичних питань ПАРЄ надійшли дві пропозиції стосовно масового голоду в 1932–1933 роках в колишньому СРСР. Одне ініційоване депутатом з Ліхтенштейну Ренатою Фольфенд і підписане майже 60 парламентаріями з України, Польщі, Болгарії, Німеччини та інших країн. Вони закликають прийняти резолюцію Про необхідність міжнародного засудження голодомору в Україні в 1932–1933 роках.
У документі, зокрема, наголошується: «Голодомор в Україні в 1932–1933 роках – найтрагічніше свідоцтво убивчих діянь тоталітарного сталінського режиму... Голодомор став безпосереднім наслідком свідомо спланованих дій, направлених на фізичне знищення опонентів репресивного режиму на національному рівні». Приводиться статистика, згідно з якою в цей період Україна втратила близько чверті населення.
Інші формулювання викладені в зустрічній пропозиції, ініційованій Костянтином Косачовим і також направленій в Комітет з політичних питань ПАРЄ. Разом з Косачовим під його пропозицією підписалися 10 парламентаріїв (в основному представники Росії, а також один італієць, один серб і один швейцарець). Вони пропонують більш нейтральну назву резолюції – до 75-х роковин масового голоду на території колишнього СРСР. Косачов визнає, що масовий голод був наслідком політики тоталітарного сталінського режиму з примусової колективізації і розкуркулення, які торкнулися всієї країни. Причому рішення стосовно колективізації і розкуркулення ухвалювалися багатонаціональним керівництвом СРСР. Спробу представити трагічні події 1930-х як навмисний акт винищування окремої національності Косачов називає спотворенням історичної правди і пропонує асамблеї підтримати проведення експертного дослідження зі встановлення причин і обставин масового голоду.
Джерело в ПАРЄ заявило, що відповідна доповідь буде підготовлена. Комітет з політичних питань ПАРЄ може призначити доповідача і схвалить назву вже завтра вранці.
Тим часом літня сесія ПАРЄ, що розпочалася 23 червня в Страсбурзі, продовжується. Доповідей, присвячених безпосередньо Росії, цього разу на порядку денному немає. Проте теми і документи, винесені на обговорення, так або інакше торкаються російських інтересів. Адже особлива увага приділена пострадянському простору.
Вчора ПАРЄ висловила стурбованість у зв'язку з погіршенням ситуації з правами людини в Азербайджані, яка підриває підготовку до проведення президентських виборів 15 жовтня. У прийнятій резолюції парламентарії закликали Баку забезпечити збалансовані виборчі комісії і ефективну процедуру розгляду скарг, гарантувати політичним партіям і блокам безкоштовний ефірний час і газетну площу в державних ЗМІ на рівних умовах, а також на практиці довести право опозиції на публічні демонстрації.
В понеділок пройшли дебати стосовно доповіді наглядової місії за парламентськими виборами в Грузії. ЇЇ основний висновок – вибори були відзначені значним покращенням атмосфери для голосування в порівнянні з президентськими виборами у січні 2008 року. «Ці вибори дали народу можливість вибрати представників до парламенту загалом у спокійній атмосфері, причому вибирати можна було з широкого списку альтернативних кандидатів», – йдеться в документі. В той же час доповідачі висловили стурбованість низьким рівнем довіри населення до виборчого процесу в Грузії.
У свою чергу, міністр закордонних справ Швеції Карл Більдт, який виступав перед ПАРЄ в понеділок підкреслив, що регіон Південного Кавказу повинен стати разом з Косово об'єктом уваги організації. За словами Більдта, політичне життя у Вірменії, Азербайджані і Грузії характеризується сильною поляризацією і антагонізмом між більшістю і опозицією. Відсутність політичного діалогу і довіри Більдт назвав серйозною структурною перешкодою демократичного розвитку країн Закавказзя. Він підкреслив, що вирішальну роль для майбутнього регіону відіграють економічний розвиток і врегулювання заморожених конфліктів. «Ми надаємо фундаментальне значення територіальної цілісності Грузії. Абхазія повинна отримати максимально широку автономію в майбутньому, але територіальна цілісність Грузії не повинна ставитися під питання. В останньому випадку виникне ризик нестабільності в ширшому регіоні», – попередив міністр. Анонсувавши завтрішнє звернення до ПАРЄ президента Сербії Бориса Тадіча, шведський міністр дав зрозуміти, що, що б не говорив Тадіч, велика частина країн вже визнала незалежність Косово.
Більдт висловив сподівання стосовно швидких та демократичних змін в Білорусії і закликав Мінськ забезпечити по-справжньому вільні і справедливі парламентські вибори 28 вересня.
Оптимістичні нотки у виступі шведського голови прозвучали стосовно Росії. Він зазначив, що ратифікація Протоколу № 14 до Європейської конвенції з прав людини, направленої на реформування Європейського суду з прав людини, має ключове значення. «Сподіваюся, що новий інтерес до питань верховенства закону в РФ відкриє нові можливості і просуне питання (ратифікації протоколу)», – резюмував Більдт.