Переговори президентів Білорусі та України, які відкладалися з 2006 року, мабуть, знову зірвані, пише журналіст російської Независимой Газеты Тетяна Івженко.
Переговори президентів Віктора Ющенка і Олександра Лукашенка, які відкладалися з 2006 року і нібито попередньо призначені на п'ятницю, мабуть, знову зірвані. Це ставить під удар плани офіційного Києва зі створення незалежної від Росії системи енергобезпеки в СНД і Європі.
Українська сторона планувала, що Ющенко зустрінеться з Лукашенком відразу після державного візиту президента Латвії Валдиса Затлерса, який проходить у Києві, і напередодні самміту ГУАМ у Баку. Переговори з білоруським лідером, за інформацією ЗМІ, заплановано провести в Чернігові 27 червня. У цей день у Москві заплановане засідання союзного Радміну.
Теоретично Мінськ міг би використовувати напівофіційну зустріч Лукашенка і Ющенка як засіб тиску на Москву. Але в останній момент вирішив не робити цього: білоруські чиновники стверджують, що зустріч двох президентів у Чернігові зовсім не планувалася, українські – що Лукашенко попросив перенести переговори з Ющенком на першу половину липня.
До того моменту білоруський президент, як очікується, уже відвідає Дмитра Медведєва. дипломатичною мовою така послідовність зустрічей продемонструє, що Лукашенко налаштований лояльно стосовно Москви, хоча і почуває себе досить незалежно, щоб тріпати нерви російському керівництву, зазначають в українському МЗС. Чиновники додають, що білоруський президент, який раніше критикував енергетичну політику Росії, тепер намагається відіграти назад, щоб заспокоїти Москву. Так, не виключено, що Лукашенко запропонує Ющенку зустрітися в кулуарах святкування 10-річчя Астани й одночасно дня народження президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва – запрошення на 6 липня одержали всі президенти СНД.
Українські чиновники учора зазначали, що наразі немає інформації про те, чи поїде Ющенко в Астану і чи там пройде давно анонсована його зустріч з Лукашенком. Якщо так, то переговори перетворяться в порожню формальність, говорять вони. Адже планувалися повноцінні переговори про включення Білорусі в нову систему енергобезпеки, вибудувати яку в СНД намагається Україна. А в рамках свята може відбутися в кращому випадку світська бесіда, а це немає сенсу для Ющенка.
Нагадаємо, українська сторона виступила ініціатором зустрічі Ющенка і Лукашенка три роки тому, у розпал білорусько-російського газового конфлікту. Білоруський лідер зробив низку публічних випадів проти Газпрому і російського керівництва. Особливо він наголошував на бажанні Мінська підключитися до проекту нафтопроводу Одеса-Броди в контексті постачань каспійської нафти в Європу. Білорусь, як передбачалося, могла б частину нафти переробляти на своїх НПЗ. Лукашенко погрозив російським постачальникам: "Знайдуться компанії, які прийдуть на наші підприємства зі своєю нафтою, але це буде найбільша небезпека для Росії, тому що це приведе до втрати традиційних європейських ринків, а європейський ринок – високоприбутковий ринок для Росії". У той момент Мінськ почав готувати техніко-економічне обґрунтування для будівництва перемички Бобовичі-Костюковичі, що дозволить постачати нафту маршрутом Одеса-Броди окремою гілкою на Новополоцьк і далі на Вентспілс (портове місто в Латвії).
На сьогодні всі документи про створення білоруської гілки нафтопроводу готові. Однак Україна не поспішає перервати співробітництво з ТНК-ВР, яка тимчасово експлуатує недобудований нафтопровід у зворотному напрямку. Справа в тому, що Казахстан, який раніше розглядався як принципово важливий учасник проекту, послідовно займає орієнтовану на Росію позицію. Азербайджан, ймовірно, не готовий повністю завантажити нафтопровід. Польща так і не добудувала свою ділянку маршруту, щоб забезпечити регулярні постачання каспійської нафти в Європу. А Білорусь, яка могла б переробляти частину нафти і продавати продукцію Україні та країнам Балтії, увесь час змінює позицію.
Ще недавно Лукашенко обіцяв, що налагодить співробітництво з американськими і європейськими компаніями, а також погодиться брати участь у нових газових і нафтових транзитних ініціативах України. А 15 травня в інтерв'ю агентству Reuters білоруський лідер застеріг Євросоюз від підтримки американських економічних санкцій проти Білорусі. Він звинуватив Захід у спробі зруйнувати "енергетичний міст", яким його країна є між Росією і країнами ЄС.
Цікаво, що саме в той день, коли було оприлюднене інтерв'ю Лукашенка, Ющенко привітав білоруського колегу і запропонував провести зустріч, яка давно відкладалася. У травні дата не була визначена, але український президент пообіцяв: переговори з Лукашенком відбудуться впродовж місяця. Очікувалося, що до моменту державного візиту Валдиса Затлерса в Київ уже будуть готові якісь попередні домовленості про участь Мінська в українській ініціативі по новій системі енергобезпеки. Так, президентська прес-служба до візиту латвійського президента повідомляла, що за підсумками київських переговорів будуть "визначені шляхи прискорення подальшого формування Каспійсько-Черноморсько-Балтійського енерготранзитного простору, створення транспортного коридору між Чорноморським і Балтійським регіонами". Після цього Ющенко збирався розвинути ініціативу в Баку, у рамках самміту ГУАМ, який планувалося як своєрідне продовження травневого самміту з енергобезпеки, який відбувся у Києві.
Деякі українські чиновники стверджують, що для білоруського президента був заготовлений "пряник" у вигляді нових вигідних пропозицій про постачання української електроенергії. Раніше Білорусь купувала більше 2,5 млрд. квт на суму 50 млн. дол., плануючи довести обсяг імпорту до 3,5 млрд. квт. Однак торік Мінськ готовий був узагалі відмовитися від української електрики через підвищення Києвом ціни. До переговорів Ющенка і Лукашенка готувалися нові, зручні для Білорусі пропозиції, стверджують галузеві чиновники. Відомо тільки про плани відновити радянські лінії електропередачі (зокрема, Чернігів-Гомель), щоб збільшити постачання української електроенергії в Білорусь. Крім того, мова нібито йшла про будівництво нової лінії – від української Рівенської АЕС до білоруського міста Мікашевичі. Цей проект теоретично дозволив би передавати українську електрику в Польщу, Литву, Латвію.
Незважаючи на привабливість союзництва Білорусі з новим енергетичним співтовариством на чолі з Україною, офіційному Мінську вистачило натяку з боку Росії, щоб відмовити в підтримці Ющенку. Нагадаємо, цього тижня, як писала "НГ", перший заступник голови уряду РФ Віктор Зубков доручив Мінекономрозвитку розглянути ситуацію з постачаннями сухого молока в Росію і цінову політику Білорусі на молочному ринку: постачання можуть бути обмежені, хоча очікується, що питання розглянуть під часзасідання союзного Радміну. На такому тлі білоруський лідер вирішив, мабуть, не дратувати Москву. Хоча ще зовсім недавно сам закликав потенційних союзників протистояти Росії.
Українські експерти давно попереджали владу, що Лукашенко не є надійним партнером. Політолог Андрій Єрмолаєв раніше стверджував, що Мінськ тільки грає в антиросійську позицію, щоб "остудити агресивну російську політику в сфері енергоносіїв".