Український уряд має намір відмовитися від практики надання компанії «Нафтогаз України» державних гарантій під кредити і запозичення, пише Тетяна Івженко на сторінках російського видання Независимая газета
Якщо в держбюджеті на поточний рік для цього було закладено більше 2 млрд. дол., то в уточнених показниках бюджету (Верховна Рада розгляне їх швидше за все наступного тижня) такого рядка зовсім немає.
Експерти сперечаються, чи означає це наступну реструктуризацію, а можливо, і продаж української компанії-монополіста.
Про те, що «Нафтогаз України» на межі банкрутства, в Україні дізналися ще торік. Окремі кредитори компанії в 2007 році заявили про готовність оголосити технічний дефолт. У той момент ситуацію врятувало тільки те, що уряд фінансово поручився за «Нафтогаз України» і одночасно гарантував якнайшвидше наведення фінансового й організаційного порядку на ринку газу. У даний момент, за інформацією високопоставлених працівників «Нафтогазу», загальна заборгованість компанії складає ледь більше 2 млрд. дол. При цьому планувалося, що для вирішення давніх боргових проблем будуть залучені нові кредити. Днями керівник «Нафтогазу України» Олег Дубина підтвердив, що компанія направила запити про можливість одержання близько 2 млрд. дол. кредитних коштів у 12 банках, 8 з яких відповіли позитивно. Однак державна компанія розцінила отримані пропозиції недостатньо вигідними. Умови нових запозичень погіршаться після фактичної відмови уряду поручитися за «Нафтогаз» державними коштами, упевнені експерти.
"Нафтогаз" загнали в угол
Руководитель украинской компании-монополиста считает, что пришло время подумать о ее продаже
Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко неодноразово заявляла, що причина фінансових проблем державної компанії криється в тому, що з 2006 року всі постачання газу в Україну і фінансові потоки контролювали компанії-посередники «Росукренерго» і «Укргазенерго». Вони забезпечували газом усі платоспроможні промислові підприємства, а державній компанії залишився тільки непривабливий сегмент – підприємства теплокомуненерго і населення. З моменту приходу на посаду глави уряду Тимошенко намагається усунути обидві компанії, щоб повернути «Нафтогазу» монопольне положення на ринку.
Як відомо, у березні український уряд домовився з «Газпромом» про нові умови роботи. Цього року газ до українського кордону, як і раніше, постачає посередник «Росукренерго», в Україні весь газ продають структури «Нафтогазу». При цьому дочірня структура «Газпрому» – компанія «Газпромзбут Україна» – вперше в історії одержала прямий доступ на український ринок: із травня вона має право постачати газ промисловим споживачам загальним обсягом 7,5 млрд. куб. м у рік. Це приблизно десята частина ринку. Проте, Юлія Тимошенко обіцяла, що в 2009 році схема буде іншою. Зокрема, ще навесні український уряд планував повністю відмовитися від співробітництва з «Росукренерго».
Президент Віктор Ющенко поставив уряду вимогу до липня вирішити питання про умови постачань газу в Україну наступного року. Однак Юлія Тимошенко, яку російський прем'єр Володимир Путін прийняв у Москві наприкінці червня, привезла в Київ тільки заяви про взаєморозуміння. Олег Дубина стверджує, що переговори про конкретні обсяги і ціни майбутніх постачань завершаться в кращому випадку до вересня.
Раніше Дубина розповів журналістам, що стратегія порятунку «Нафтогазу України» полягає, зокрема, у тому, щоб «Газпром» погодився з пропозицією України підвищувати ціну на газ поступово. Передбачалося, що впродовж найближчих п'яти років ціна досягне європейського рівня. Наступного року планувалося індексувати ціну 2008 року, що складає 179,5 дол. за 1 тис. куб. м на кордоні. Кінцева ціна, за якою газ купують на внутрішньому ринку промислові підприємства, вже в квітні перевищила 300 дол. В інтерв'ю газеті «Дзеркало тижня» Дубина пояснив, куди йде ця різниця в ціні: «12% йдуть у спецфонд уряду, 8% – надбавка за транзитні послуги з доставки газу, близько 15 дол. йде «Нафтогазу» (ці кошти спрямовуються на розвиток компанії). Не будемо забувати і про 20% ПДВ».
Подальше підвищення закупівельної ціни приведе до колапсу промисловості й економіки, вважають експерти. Однак українські делегації в Москві не одержали підтвердження, що «Газпром» готовий постачати Україні газ за пільговим тарифом, незважаючи на те що Туркменія й Узбекистан мають намір підвищити ціни до рівня європейських.
Єдине, що може запропонувати Київ «Газпрому», це участь у спільних проектах з розвідування і видобування нафти і газу на Прикерченській ділянці континентального шельфу Чорного моря. Складність у тім, що ліцензію на розробку ділянки площею близько 13 тис. кв. км торік одержала компанія «Венко Інтернешнл ЛТД», зв'язана з американською Vanco. Уряд уже кілька місяців намагався оскаржити право цієї компанії на монопольне положення на ділянці, однак президентський секретаріат встав на захист іноземного інвестора.
Олег Дубина, який вважає, що необхідно підписати угоди про новий напрямок співробітництва з «Газпромом», пояснює: «Майже ніде у світі таку величезну територію шельфу не віддають в одні рук, однієї компанії... Фактично, ситуація виглядає так: ми продали великому спекулянтові надто великий шматок... Якби ми розділили цю ділянку на 12–15 частин і виставили їх на конкурс, то до сьогоднішнього дня була би вже користь. А так... роботи на Прикерченській ділянці шельфу досі не початі». «Газпром» ніяк не коментує цю заяву, оскільки вона не має юридичного підґрунтя.
Керівник «Нафтогазу» зробив днями ще одне сенсаційне зізнання: державна компанія перебуває в такому положенні, що, можливо, кращим виходом для неї були би корпоратизація і продаж. Юлія Тимошенко відповіла чиновникові різко: «Я не допущу акціонування і приватизації «Нафтогазу».
Тим часом фінансова ситуація в компанії ускладнюється. Хоча українські чиновники ще в травні рапортували про погашення всіх боргів «Газпрому», але Володимир Путін під час зустрічі з ЮлієюТимошенко м'яко нагадав про 2,5 млрд. дол. газової заборгованості. Олег Дубина запевняє, що мова йде про борг, який назбирали перед «Газпромом» посередники – «Росукренерго» і «Укргазенерго». Українська сторона розрахувалася з ним повністю. У понеділок офіційний представник «РосУкрЕнерго» Андрій Кнутов спростував слова Дубини, заявивши, що борг числиться саме за «Нафтогазом». Але основні боржники української державної компанії – підприємства теплокомуненерго, населення й окремі заводи – не можуть погасити свої борги.