Видання Freitag публікує матеріал журналіста Ульріха Хайдена про літній відпочинок дітей і долю знаменитого табору Артек.
Канікули в Росії: майже половина дітей нікуди не їде.
Женя, Влад і Микита - троє московських 12-річних школярів. Я зустрів їх в супермаркеті в західному районі міста. Вони один поперед одного розповідають про свої плани на літо. Влад поїде в літній шкільний табір в Криму. "Я купатимуся в Чорному морі і гратиму у футбол". Поїздку оплачує держава: Влад потрапив в число тих 10% російських дітей, яким, за опитуванням московського Центру Левади, навіть сьогодні дісталася субсидія на відпочинок.
Для тих, у кого запити вищі, а батьки заможніші, призначаються табори вищої категорії і програма, що включає заняття спортом, іноземними мовами або літературою. Залежно від пункту призначення, попиту і комфорту подібний відпочинок коштує від 100 до 1000 євро. Кого не влаштовує батьківщина, той відправляє свою дитину на захід, на закордонні мовні курси, і платить за це чималі гроші.
Одного разу в Севастополі
Двоє інших хлопчиків, Женя і Микита, як і 15% їх однолітків, відправляються з родичами на дачу. Дві години їзди від Москви, там є луги, ліси і озеро, в якому можна купатися. У дачному селищі їх вже чекають друзі, а батьки все гарненько підготувалися, розповідає Женя. "В понеділок о 8 ранку ми виїжджаємо. Коли я був маленьким, думав, що дача - це страшенно далеко, але так було раніше, насправді поїздка туди як прогулянка".
А що роблять інші? За інформацією і підрахунками Центру Левади, кожна 14-а російська дитина відправляється з батьками на Чорне море, кожна 20-та - до бабусі з дідусем або до інших родичів. Тільки кожна 50-та потрапляє на Захід, у Італію, Францію, Грецію або Іспанію. Але значна частина, а саме 45%, залишається вдома через відсутність грошей.
Як у 35-річної Тетяни, яка щойно провела свою 13-річну дочку Поліну на 20 днів в літній табір. "Головне там - спілкування з іншими дітьми, - говорить мати, - це важливіше, ніж ігри і прогулянки, які ми влаштовували в останні тижні. Іноді про мене згадують соціальні служби. І тоді моїй дитині світить безкоштовний відпочинок, тому що я мати-одиночка". Отже, Тетяна задоволена? "Російська держава піклується про дітей не так добре, як мені хотілося б, але загалом піклується". Поліна вже одного разу побувала в Криму, в Севастополі. За свою дочку Тетяна не боїться: "Поліна швидко знаходить друзів".
Ліля, дівчинка з довгим чорним кучерявим волоссям, ровесниця Поліни, самовпевнено повідомляє, що спочатку вона поїде на місяць до бабусі до Одеси, а потім - з матір'ю на два тижні до Греції. У батьків багато грошей? "Якщо моя мама може дозволити собі поїздку до Греції, то, напевно, так", - кокетливо відповідає Ліля. Її мати - бухгалтер, батько - юрист. У безкоштовні літні шкільні табори їздять тільки ті діти, у яких немає інших можливостей. У неї вони є. "Одного разу я була в такому підмосковному таборі, було холодно, і весь час йшов дощ", - розповідає дівчинка. За кордоном умови набагато кращі.
Білий, блакитний і бірюзовий
Табір "Артек", відоме місце відпочинку на південному узбережжі Криму, куди в радянські часи діти потрапляли тільки в результаті строгого відбору, досі функціонує, хоча його майбутнє через великі борги під питанням. Маклери давно і гаряче кидають жадібні погляди на територію площею в 200 гектарів з дитячими містечками, басейнами, спортивними майданчиками і пляжем, який тягнеться на 8 кілометрів. Минулого року - оточені турботою приблизно 1500 працівників - тут свої канікули провели більше 17 тис дітей, третина з них - з Росії.
Величезний пам'ятник Леніну на території Артека все ще стоїть. Монумент заввишки 42 метрів - напевно, найвищий в Україні – з радістю демонтували б, але заважають борги. Артеківці, як і раніше, співають пісні про вічну дружбу в країні щасливих, незабутніх канікул, замріяно дивляться на вогнище, і досі носять галстуки - але не червоні, а білі, блакитні і бірюзові. Доступ сюди обмежений ціною путівки. Платити доводиться від 600 до 2500 євро, але багатьох батьків це не відлякує. Репутація у "Артека" досі бздоганна.
InoPressa