Президент України Віктор Ющенко вирушив сьогодні, 22 вересня до США для участі в 63-й сесії Генеральної Асамблеї ООН. Перед від’їздом Президента дав інтрев’ю американському виданні The Washington Times.
- Після вторгнення Росії до Грузії люди в Україні і за кордоном побоюються того, що така сама доля може спіткати Україну. Наскільки небезпечним для України є російський Чорноморський флот, що базується у Криму?
- Це не питання, що стосується лише Грузії, це питання, що стосується всіх нас. Тому дуже важливо, щоб світові лідери, включаючи Європейський Союз, [відреагували] належним чином на ситуацію, що склалася. Я не вважаю, що такого роду небезпека існує для України, оскільки Україна не Грузія. Відповідь тільки одна - приєднання до колективної системи оборони. Цілісність України не може бути предметом обговорення з будь-якої сторони. Коли ми говоримо про грузинський конфлікт у контексті російського флоту, ми стурбовані тим, що українська територія, на якій він перебуває, була використана в активних воєнних діях у третій країні.
- Президент Росії Дмитро Медведєв нещодавно заявив, що жодна зустріч між президентами України та Росії не відбудеться, допоки всі питання, що стосуються Чорноморського флоту, не будуть вирішені.
- Ні, це не так. У нас є багато угод, які готові до підписання в ході таких зустрічей. Нам необхідний діалог. Чорноморський флот не повинен кидати тінь на наші відносини з Російською Федерацією.
- Чи повинен російський флот залишити Крим у 2017 році?
- Я вже говорив про це. Ми розглядаємо питання строків розміщення Чорноморського флоту на території України винятково в контексті концепції української безпеки. Ця концепція передбачає нашу інтеграцію до європейської та євроатлантичної системи оборони. Цим шляхом пішла Східна Європа. Іншими словами, кожна суверенна країна має право на свій суверенний вибір. Ми повинні порушувати питання про розміщення Чорноморського флоту в рамках 2017 року.
(Примітка редактора: Оренда Росією українського порту Севастополь закінчується у 2017 році.)
- Чи можливе членство України в НАТО прямо зараз?
- Членство в Альянсі [після того як зроблене офіційне запрошення] буде прийнято у найбільш демократичний спосіб. Ми зробимо це за допомогою демократичних механізмів. Але сьогодні ми говоримо скоріше не про членство в НАТО, а про партнерську угоду, про те, що ми хочемо вийти на більш високий рівень співробітництва.
Щоб рухатися вперед, нам необхідно отримати сигнал від Альянсу про те, що нас поважають, що нас цінують. Якісною відповіддю стане новий статус відносин з Організацією Північноатлантичного договору. З кожним днем я дедалі більше переконаний у тому, що це єдиний спосіб зберегти суверенітет України. Якщо говоримо про далеку історичну перспективу - це єдиний спосіб раз і назавжди поставити крапку [у питанні] нашої територіальної цілісності.
- Республіканський кандидат у віце-президенти Сара Пейлін нещодавно заявила, що якби Грузія була членом НАТО, США довелося б вступити у війну, щоб захистити її.
- Якщо ми розглянемо значення та уроки того, що відбулося, то я думаю, що перший урок, який слід засвоїти не лише у відносинах між Росією і Грузією, але в рамках цілого регіону. І цей урок полягає в тому, що регіон Чорного моря сьогодні незбалансований, він не має балансу безпеки. Це проблема не лише Грузії. Я переконаний, це проблема не лише нашого регіону. Це проблема європейського континенту, а у ширшому змісті навіть світова проблема. Ось у чому ключовий урок, який можна зробити з того, що відбулося на Кавказі.
- Чи стало членство в НАТО та Європейському Союзі для України тепер важливішим, ніж раніше?
- Безсумнівно, воно стало важливішим. Підтвердженням тому була суспільна реакція на питання російського Чорноморського флоту. Більше половини громадян вважає, що після 2017 року цей флот повинен залишити територію України.
Сьогодні, коли у світі відбуваються такі події [як у Грузії], зокрема, недалеко від України, виникає тривога, і проявляються загрози, які існують у цьому регіоні з погляду безпеки.
- Чи усвідомлюють ці проблеми європейці? Чи сприймають вони Україну правильно під час обговорення питання інтеграції її до ЄС, або все ж таки вони прагнуть уповільнити цей процес? Чого європейці бояться?
- Бачите, Європа розділена на різні табори з будь-якого питання: енергетичної політики, торговельної політики, безпеки. І, на жаль, вплив цього фактору дуже великий, оскільки прихильники різних точок зору прагнуть рухатися в різних напрямках. Сформувати єдину позицію стосовно євроатлантичних [відносин]... їм не так просто.
Попросту кажучи, про легке членство в Європейському Союзі можна забути. Це складна дискусія, це колосальна робота, це колосальні зусилля. Для того, щоб Україна досягла певного прогресу, нам потрібно те, що ми називаємо європейськими цінностями. Це не подарунок Україні від когось. Це спроба України виступати на рівних з іншими.
Кілька тижнів тому ми підписали угоду про об'єднання енергетичних систем України та Європейського Союзу. Зараз ми ведемо переговори про створення єдиного повітряного простору. Це і є інтеграція. Коли ми говоримо про [трубопровід] Одеса-Броди і Європейський Союз - це перший трубопровід, що дає Європі відповідь на питання, як доставити каспійську нафту на територію Східної та Центральної Європи. Це і є інтеграція.