У понеділок у Вашингтоні відбулися переговори президентів США та України Джорджа Буша і Віктора Ющенка. Судячи з екстремальних темпів організації візиту Ющенка, теми для президентської бесіди були справді важливі та потребували особистої зустрічі. Підсумки переговорів на момент підписання номера до друку невідомі, пише Независимая газета
Про те, що Буш бажає поговорити з українським колегою, стало відомо наприкінці минулого тижня, коли Ющенко повертався з Нью-Йорка, де брав участь у Генасамблеї ООН. За короткий проміжок часу між двома візитами ситуація в Україні загострилася настільки, що навіть представники Вашингтона засумнівалися у надійності партнерства з офіційним Києвом. Спочатку планувалося, що основною темою бесіди Ющенка і Буша стане нова система колективної безпеки та включення до неї України: США послідовно відстоює ідею надання Києву права цього року підписати План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Тому до Вашингтона з Президентом вилетіла велика делегація, до складу якої увійшли міністри закордонних справ та оборони, в. о. керівника Служби безпеки України, генеральний прокурор.
Екс-міністр оборони Анатолій Гриценко вважає, що зусилля Києва, спрямовані на отримання ПДЧ, не виправдані. «На місці Президента Ющенка я б зараз відкликав заявку на ПДЧ. Краще розглянути питання про регіональну безпеку, яке наразі актуальне після того, що сталося на Кавказі», - сказав він українським ЗМІ. Гриценко пояснив, що українське керівництво своїми діями тільки дратує партнерів – і Росію, і НАТО. «Питання про вступ до НАТО для України не стоїть і стояти не може з цілої низки причин», - упевнений екс-міністр. На його думку, відсутність в Україні однієї вертикалі влади, політична криза, протест суспільства, а також протидія представників самого альянсу не дають змоги Києву сподіватися на швидку інтеграцію до НАТО.
Схожу думку напередодні візиту Ющенка до Вашингтона висловив експерт Стівен Пфайфер, який працював послом США в Україні у період Помаранчевої революції. Він заявив: «Якщо у жовтні Верховну Раду розпустять та оголосять парламентські вибори, то шанси, що Україна отримає ПДЧ у грудні, - нульові». Він нагадав, що американська адміністрація робила ставку на єдність помаранчевої команди, яка гарантувала стабільність в Україні. Вашингтон сподівався, що протистояння між Секретаріатом Президента й урядом припиниться після війни у Південній Осетії. «Була надія, що українські політики скажуть: давайте зупинимося і подумаємо, що зробити для того, щоб Україна не стала чутливою до російського тиску. Однак, судячи з усього, вони лише активізували змагання за владу», - сказав Пфайфер Радіо Свобода.
Віктор Ющенко вже після попереднього візиту до США пом’якшив свої заяви щодо можливого розпуску парламенту. Не виключено, що бесіда з Бушем взагалі скасує плани дострокових виборів в Україні.
Між тим правляча коаліція у Верховній Раді досі не сформована. Як стверджують представники різних політичних сил, усі вони про всяк випадок готуються до дострокових виборів. Представник Партії регіонів Ганна Герман підтримала ідею Юлії Тимошенко про те, що для виходу з кризи в Україні необхідно провести одночасно президентські та парламентські дострокові вибори. Герман уточнила, що перспективу такого розвитку подій буде розглянуту у Верховній Раді цього тижня.
Багато українських експертів припускають, що Юлія Тимошенко та Віктор Янукович домовилися про майбутній розподіл ролей у новій системі влади: Тимошенко може стати президентом при прем’єрові Януковичу, а повноваження вони поділять так, щоб у кожного була своя сфера відповідальності у збалансованій системі влади. Відповідні проекти нової Конституції розробили і Партія регіонів, і БЮТ. Але в парламенті ці документи не можуть бути розглянуті найближчим часом через тривалу процедуру конституційних змін. І хоча офіційного підтвердження існування домовленостей між Януковичем і Тимошенко немає, представники президентської адміністрації неодноразово звинувачували їх у реалізації кремлівського сценарію.
Тема російської загрози у різних варіаціях лунала у Києві з літа. Політики з оточення Віктора Ющенка пов’язують можливі ризики з ускладненням ситуації в Криму. Український Президент, який намагається зробити жорсткішими правила базування Чорноморського флоту РФ у Севастополі, минулого тижня в Нью-Йорку наголосив, що конфлікт на Кавказі та визнання Росією незалежності Абхазії та Південної Осетії загострює ситуацію не тільки у Кавказькому регіоні. Саме на потенційних загрозах територіальній цілісності країни будується вектор офіційного Києва на найшвидше приєднання до НАТО.
Цікаво, що за день до переговорів Ющенка та Буша ситуація у Криму справді загострилася. До цього призвела пропозиція об’єднання Свобода, яке представляє правий фланг політичних сил, провести референдум щодо зміни статусу півострова: замість автономної республіки буде звичайна область. На думку Свободи, такий захід убезпечить Крим від посягань РФ. Але втрутилися ліві партії та проросійські організації. У результаті конфлікт у неділю переріс у дрібні сутички. Представники Компартії звернулися до Президента Ющенка та до Генпрокуратури з вимогою покласти край провокаціям, які можуть дестабілізувати ситуацію в Криму.