16 вересня парламентська більшість Верховної Ради Криму закликала Верховну Раду України визнати незалежність Південної Осетії і Абхазії. За день до цього зусиллями Москви розвалилася урядова коаліція в Україні, - пише директор Американського центру демократії Рейчел Еренфелд у The Washington Times.
Ця криза сталася після того, як російське міністерство закордонних справ засудило «недружню» політику України щодо Москви, а особливо – небажання українського Президента Віктора Ющенка поновити договір про оренду російським флотом українських портів.
Тим часом лояльні до Кремля олігархи посилюють контроль над портами України в рамках кампанії, спрямованої на встановлення контролю над нечисленними ресурсами регіону. Далеко не обмежуючись лише енергоресурсами, російська стратегія тепер поширюється і на продовольчі товари, загрожуючи залишити мільйони людей у холоді та голоді.
Дефіцит продуктів і зростання цін викликають акції протесту і спричиняють надзвичайні ситуації в усьому світі, як розповідає генеральний директор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН Жак Діуф. Понад 852 мільйони (більше 13% населення світу) людей у світі голодують. У квітні світові запаси зерна були настільки мізерними, що ними можна було б прогодувати світ лише протягом якихось восьми-дванадцяти тижнів.
Світовий банк називає Україну «однією з небагатьох країн світу», що здатні суттєво збільшити експорт зерна. І дійсно, у квітні Київ вирішив збільшити квоти на експорт зерна.
Протягом 69 років Україна була «житницею» СРСР. Поки Україна не звільнилася в 1991 році з-під влади Москви, вона забезпечувала більше 25% всієї сільськогосподарської продукції СРСР. Тепер країна на восьмому місці у світі за експортом пшениці і на десятому за загальним експортом зернових.
На початку цього року Україна звернулася до Світового банку по допомогу для реалізації плану пана Ющенка від 2005 року, що полягає в подвоєнні виробництва продовольства для перетворення України на «житницю Європи». «Україна в змозі зробити значний внесок у міжнародні зусилля, спрямовані на подолання продовольчої кризи», - підсумував Світовий Банк у своєму звіті «Конкурентне сільське господарство чи державний контроль: відповідь України на світову продовольчу кризу».
На жаль, нестабільний коаліційний уряд майже одразу зірвав плани пана Ющенка, запровадивши нові обмеженнями на експорт зерна, що коштували українським виробникам продуктів харчування більше 2 мільярдів доларів минулого року. Нові мита призвели до знецінення підприємств українського агропромислового комплексу. Це відкрило двері росіянам.
У лютому 2008 року, за повідомленнями української преси, російська компанія FedComInvest встановила контроль над «Сумихімпромом» - найбільшим виробником добрив в Україні, чия продукція необхідна для вирощування здорового врожаю та покращення показників продуктивності. FedComInvest належить провідному російському постачальнику сірки FedCom, чиї річні продажі сягають 2 мільярдів доларів. Вона заснована в 1996 році Олексієм Федорічевим – мільйонером «другого ешелону» і основним інвестором зимової Олімпіади в Сочі, яка відбудеться у 2014 році.
Зимові Олімпійські ігри в Сочі – це дітище російського прем’єр-міністра Володимира Путіна. Як і китайці зі своєю Олімпіадою в Пекіні, пан Путін прагне за допомогою Олімпіади в Сочі утвердити успіх його власної «нової Росії».
«Заохочені» паном Путіним російські олігархи – від найбагатшого Олега Дерипаски, власника компанії «Русал» (якому заборонили в’їзд у США), чиї статки оцінюються в 28 млрд.дол., до менш відомих та тих, що перебувають в тіні – таких як пан Федоричев, який ледве потрапив в кінець нещодавно опублікованого журналом Forbes списку ста найбагатших людей Росії зі статком, що був оцінений приблизно в 450 мільйонів доларів, – активно інвестують у підготовку до Олімпіади в Сочі.
Тимчасом російська компанія пана Федоричева TransInvestService – ще одна компанія, що входить до FedCom – нещодавно уклала контракт вартістю 50 мільйонів доларів на будівництво найбільшого в Україні контейнерного терміналу в порту «Южний», який спростить перевезення продовольчих товарів і добрив в Європу і на Близький Схід (Саудівська Аравія стає найважливішим клієнтом). Міністерство транспорту та зв’язку України називає діяльність FedComInvest «корпоративним рейдерством». Інші російські компанії також зробили великі інвестиції у великі українські морські і річкові порти.
«Кремль створив групу слухняних олігархів, людей із темним минулим, які ладні на все для досягнення своїх цілей», - заявляє політолог Валентин Якушик, професор Києво-Могилянської Академії. Не так давно Інтерпол розслідував діяльність пана Федорічева, підозрюючи його у відмиванні грошей і зв’язках із горезвісними міжнародними торговцями зброєю, наркотиками і діамантами – Леонідом Єфимовичем Мініним, який наразі відбуває строк в Італії, та Віктором Анатолійовичем Бутом, якого було заарештовано в Тайланді у березні минулого року за ордером ФБР.
Французькі газети Le Monde, Le Parisien та Aujourd'hui пильно слідкували за розслідуванням і повідомили, що пан Федоричев зміг уникнути покарання через брак доказів. Але «близькому помічнику Федоричева висунули звинувачення», - каже Інна Вейсс із Центральної групи європейського політичного моніторингу. «Розголошування змусило обережних представників європейської грошової еліти – зокрема, покійного принца Монако Реньє – звести бізнесові зв’язки з Федоричевим до мінімуму».
Агресивні спроби Кремля встановити контроль над дефіцитними світовими ресурсами, в які було втягнуто цих багатих та честолюбних олігархів із неоднозначним минулим, повинні викликати тривогу серед потенційних бізнес-партнерів.
Поки США зайнята виборами і фінансовою кризою, пан Путін йде своїм шляхом.
Автор статті Рейчел Еренфелд – директор Американського центру демократії.
Оригiнал статті