RU
 

Tribune de Geneve:«Україна і Росія схожі на післявоєнні Францію та Німеччину», інтерв’ю Юлії Тимошенко

10 листопада 2008, 13:18
0
8

Прем'єр-міністр України Юлія Тимошенко дала ексклюзивне інтерв'ю журналістам Еріку Хеслі та Крістофу Пляту з швейцарської газети Tribune de Genеve.

- Світова фінансова криза не оминула і Україну. Вона отримала від МВФ позику в розмірі 16,5 млрд. доларів, але економіка країни все ще залишається вразливою. Чи існує загроза банкрутства?

- Економіка Україна в останні роки стабільно розвивається. У вересні, коли криза ще тільки починалася, її зростання становило 7%. Але ми, як і інші країни, переживаємо серйозні труднощі, зокрема в банківському секторі, де спостерігається дефіцит готівки. Однак банкрутство нам не загрожує. Додаткові труднощі створив обвал ринку сталі, основної статті нашого експорту: у нас не залишилося ринків, куди ми могли б експортувати свою продукцію. Це призвело до значного дефіциту торгового балансу країни, що в свою чергу, не могло не вплинути на нашу валюту - гривню, - вартість якої в останні дні знизилася на 25%. Тому ми очікуємо зростання інфляції.

Але, незважаючи на все це, наш бюджет залишається збалансованим. Парламент нещодавно прийняв пакет антикризових заходів, завдяки чому ми, дійсно, зможемо отримати допомогу МВФ. Я переконана, що прийняття цих заходів та міжнародна допомога дозволять нам заспокоїти ринки і остаточно розвіяти занепокоєння населення.

Також уряд розробив заходи, що мають на меті повернути довіру до банківського сектору, наприклад, ми збираємося збільшити гарантії вкладів до 30 000 доларів. Ми також маємо намір захищати деякі галузі економіки, які опинилися сьогодні в особливо вразливому становищі, наприклад, сталеливарний або агропромисловий сектор, за допомогою цільових знижень податків. Природно, ми повинні скоротити наші витрати і переглянути бюджет у цьому напрямку.

Незважаючи на всі труднощі, ми повні рішучо і далі проводити політику стратегічної приватизації, раціоналізірувавши процедури, щоб полегшити доступ іноземним інвесторам. Це стосується цілої нашої економіки, але особливо енергетики, дорожньої інфраструктури та підготовки до Євро-2012.

- Обіцяна міжнародна допомога потребує суттєвого скорочення бюджетних витрат. На чому Ви збираєтеся заощаджувати?

- Парламент прийняв антикризовий закон 31 жовтня. Якщо б парламентська президентська група (партія Наша Україна, пов'язана з президентом Ющенком - прим. Tribune de Genеve) схвалила б його на два тижні раніше, ми не втратили б дорогоцінний час, і процес йшов би більш гладко. Ми збираємося знизити наші адміністративні витрати на 20% і скоротити соціальні витрати. Економія також торкнеться і тих витрат, які не числяться серед головних пріоритетів. Майбутній період обіцяє бути нелегким, це правда.

- Імідж України на Заході змінився. Після помаранчевої революції партії демократичної коаліції постійно конфліктують, що створює нестабільну атмосферу, соціальна ситуація погіршується. Які ж причини можуть спонукати західного інвестора довіряти Україні?

- Я з Вами згодна, країні потрібні стабільність і спокійна атмосфера. Було б добре, якщо б впродовж щонайменше п'яти років Президент і уряд працювали в одній запряжці. Я на своєму посту більш ніж хто-небудь потребую стабільності. На мене лягає значна частина роботи, і я перша відповідальна за ситуацію. Я не можу собі дозволити бути джерелом нестабільності.

Ми збираємося знизити наші адміністративні витрати на 20% і скоротити соціальні витрати.

Напруженість пояснюється багатьма факторами. Нинішня конституція, замість того, щоб забезпечувати гармонію між різними гілками влади, навпаки, підштовхує до конфліктів. Крім того, наближаються президентські вибори, які ускладнюють ситуацію і створюють атмосферу суперництва, що суперечить здоровому глузду: коли потрібно вибирати між боротьбою з впливом фінансової кризи та знищенням політичного суперника, деякі віддають перевагу другому варіанту.

Що ж стосується особисто мене, я б воліла піти на зближення з президентом і його фракцією, щоб спільно знайти вирішення проблем. Для того, щоб подолати кризу, нам потрібна демократична коаліція з прихильниками президента. На даний момент не існує іншої можливої конфігурації для проведення проєвропейської стратегії, прихильницею якої я є.

- Щоб прийняти антикризові заходи, Ви домоглися підтримки різних політичних сил, не тільки Вашої партії. Чи є стабільною ця надзвичайна коаліція? В іншому випадку, коли відбудуться парламентські вибори?

- Під час голосування в п'ятницю, 31 жовтня, антикризовий план підтримали три партії: моя власна, пропрезидентська партія і партія колишнього спікера парламенту. Ця коаліція могла б стати органічною більшістю в парламенті, справді, ми мали б перевагу в 20 голосів. Всі три партії згодні з подібною конфігурацією. І я також виступаю за створення нової демократичної коаліції, після чого пішли б президентські вибори. Цього не хоче тільки Президент. Ще сьогодні він знову заявив про свій намір організувати дострокові парламентські вибори. Складно зрозуміти подібну позицію за нинішньої ситуації, єдиним поясненням цього можуть бути тільки особисті інтереси.

- Події останніх місяців, зокрема конфлікт у Грузії, поставили під сумнів безпеку України?

- Події в Грузії стали поганим сюрпризом для всіх, але цілком очевидно, що вони особливо вплинули на країни Центральної і Східної Європи. Ця війна, викликала в регіоні занепокоєння й стрес. У цій війні немає переможців, тільки переможені. Грузія надовго втратила частини своєї території, її військовий потенціал значно скоротився, серпневі події викликали сильну нестабільність серед населення. Що ж стосується Росії, то її репутація у світі серйозно постраждала.

Я на своєму посту більш ніж хто-небудь потребую стабільності. На мене лягає значна частина роботи, і я перша відповідальна за ситуацію.

Після цих подій кожна країна повинна постаратися вести себе якомога обережніше, щоб уникнути конфліктів на території СНД. Росія неодноразово заявляла, що визнає суверенітет і межі України, і повторює, що жодним чином не претендує на Крим. Ця заява важлива і для нас, і для всієї Європи. Як всім відомо, Україна дуже залежить від Росії в енергетичному плані. Однак наша робота спільно з російським урядом, безсумнівно, зміцнить стабільність як України, так і Європи. Зниження цін на нафту на міжнародному ринку створює для нас сприятливі умови, оскільки наближає ціни на природний газ до бажаних.

- Раніше Ви були палкою прихильницею вступу України в НАТО. Останнім часом створюється враження, що Ви змінили думку з цього питання: Ви більше не згадуєте про Захід чи НАТО й начебто віддаєте перевагу Європі. Чи існує для України шлях до Європи, не через НАТО?

- Я, як прем'єр-міністр, разом з Президентом на початку цього року підписала прохання про приєднання України до програми План дій щодо членства в НАТО (ПДЧ). Я зробила це абсолютно свідомо, і ми сподівалися отримати позитивну відповідь на наше прохання на саміті НАТО в Бухаресті. Цього не сталося.

Успіх цієї стратегії залежить від багатьох факторів. По-перше, необхідно, щоб керівництво України було єдиним і вірило в колективну безпеку. Потім, українська нація повинна сама усвідомити, що колективна безпека є ефективним засобом захисту її суверенітету. І, нарешті, країни-члени НАТО повинні вірити, що ці погляди поділяє більшість населення України.

Росія неодноразово заявляла, що визнає суверенітет і межі України, і повторює, що жодним чином не претендує на Крим.

Як же з цим йдуть справи сьогодні в Україні? Президент в односторонньому порядку вийшов з демократичної коаліції, і єдиної команди, яка підтримувала б цю ідею, вже не існує. Популярність самого президента лише 7%, це занадто мало для консолідації подібного проекту. В політичній силі, яка повинна була б просувати цю ідею в парламенті, панують саморуйнівні тенденції. Замість того, щоб думати про майбутнє та колективну безпеку, люди питають, який уряд буде в країні завтра. Тільки 20-25% українців підтримують вступ України в НАТО. П'ять років тому їх було більше. Керівництво НАТО дало нам зрозуміти, що, з огляду на обставини, нам навряд чи варто сподіватися на отримання ПДЧ у грудні.

Натомість за вступ у ЄС висловлюються 70% українців. Така ж кількість моїх співвітчизників підтримує ідею інтеграції в нещодавно створену європейську систему безпеки. У ситуації, яка створилася, цей варіант може бути чудовим рішенням.

- Кілька тижнів тому Володимир Путін під час зустрічі з західними експертами висловив ідею про замороження питання про вступ України в НАТО. Що Ви думаєте стосовно цього?

Якщо наші інтереси повністю не збігаються з російськими, ми не будемо з цього робити трагедію.

- Україна хотіла б мати дружні і добросусідські відносини з Росією. Ми зі свого боку висуваємо тільки одну важливу вимогу: кожна країна повинна залишатися незалежною та існувати в системі, що враховує її національні інтереси. Інтереси України полягають у збереженні суверенітету, диверсифікації джерел постачання енергією. Якщо наші інтереси повністю не збігаються з російськими, ми не будемо з цього робити трагедію. Питання не в тому, підтримує Росія вступ України в НАТО чи ні, питання в тому, чи позитивно до цього вступу ставиться український народ. Для цього потрібно проводити серйозну роботу, роз'яснювати людям, що таке колективна безпека. Сьогодні за вступ у НАТО висловлюються 20-25% українців, очевидно, що цього недостатньо.

- Якщо б Ви були громадянкою США, за кого з кандидатів Ви б голосували?

- У цій країні у мене репутація прагматичного політика. Я не хотіла б, висловивши свої уподобання, скомпрометувати співпрацю України з майбутньою американською адміністрацією. Ми будемо працювати з кращим з двох кандидатів. Але я переконана, що хто б не став обраним президентом, США, як і раніше, будуть підтримувати зусилля України щодо забезпечення свого суверенітету та будівництва демократії.

- Під час Вашого недавнього візиту у Москву Ви розмовляли з Володимиром Путіним віч-на-віч більше чотирьох годин. Таке відбувається нечасто. Яке це, бути з Путіним віч-на-віч більше чотирьох годин? Чи не віщує це новий етап відносин між вашими країнами?

- Після останніх подій та охолодження відносин між Україною і Росією мені здалося, що абсолютно необхідно відновити стосунки з Росією на якісно новій основі, з урахуванням національних інтересів кожної зі сторін. Мова йде про те, щоб знайти новий формат для наших відносин, почати з білого аркуша. Україна і Росія знаходяться в

Після останніх подій та охолодження відносин між Україною і Росією мені здалося, що абсолютно необхідно відновити стосунки з Росією на якісно новій основі.

ситуації, на зразок тій, що склалася між Францією та Німеччиною після Другої світової війни, до 1952 року. Завдання це, справді, не найлегше. Впродовж всього часу, який я перебувала віч-на-віч з прем'єр-міністром Росії, я пояснювала, як ми уявляємо собі майбутнє, в чому ми бачимо інтереси України, якими є наші цінності та наміри. Потім ми зіставили це з інтересами Росії. Це - велика справа, і якщо ми змогли з ним впоратися за чотири години (сміється), це - добрий знак. Ми зараз вибудовуємо наші відносини на новій основі, і повинна зізнатися, що я налаштована оптимістично.

Оригінал статті: L'Ukraine et la Russie peuvent еtre comparеes а la France et а l'Allemagne aprеs la guerre
Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Читати коментарі