Журналіст The New York Times Том Шенкер аналізує перспективи розширення НАТО на схід.
У квітні цього року президенти та прем'єри країн Північноатлантичного альянсу на саміті організації в столиці Румунії Бухаресті одноголосно прийняли рішення, що дві колишні радянські республіки, Україна і Грузія, безсумнівно, в майбутньому вступлять у НАТО. Проте, тоді через опір Росії та певну опозицію всередині самого альянсу точні дати не було названо. Інакше кажучи, було зроблено пропозицію, але не названо дату весілля.
Тоді тимчасова коаліція старих членів (Німеччина, Франція, Італія та Іспанія) перешкодила американським планам розпочати формальну процедуру вступу - приєднати їх до Плану дій щодо членства в НАТО.
Отже у середу і четвер, зазначає Том Шенкер, коли міністр оборони США Роберт Гейтс зустрінеться зі своїми колегами на саміті в Естонії, щоб обговорити питання якнайшвидшого вступу України в альянс, на порядку денному будуть відносини не тільки з Україною, але і з Росією. Після серпневої війни в Грузії керівництво НАТО, пише Шенкер, ще більше переконалося в необхідності надати гарантії безпеки країнам Прибалтики та Східної Європи, в тому числі й Україні.
Водночас дискусія про те, хто почав бойові дії, скоріше на руку противникам поспішного вступу в НАТО нових країн, особливо Грузії. Згідно зі статутом НАТО, напад на країну вимагає від інших колективної відповіді. Тобто, роз'яснює журналіст видання, якщо б Грузія в серпні була членом організації, то альянс міг би опинитися втягнутим у війну з Росією. Так чи інакше, на порядку денному саміту в Естонії лише Україна.
Україна, підкреслює видання, на відміну від прибалтійських держав має глибокі політичні, економічні та культурні зв'язки з Росією. Американська делегація, втім, знову збирається заявити, що рішення про вступ у НАТО мають прийняти самі українці, а не з огляду на погрози Росії.
Як повідомляється, офіційне рішення про запрошення України до ПДЧ розглянуть на зустрічі міністрів закордонних справ альянсу в Брюсселі наступного місяця, хоча наразі ніщо не вказує на те, що країни, які виступають проти поспішних дій, змінили своє ставлення.
Тим часом обраний президент США Барак Обама навряд чи висловиться офіційно стосовно розширення НАТО до своєї інавгурації 20 січня. Україна ж перебуває у стані безперервної політичної кризи в очікуванні можливих виборів у середині грудня, а саме населення України, 17% якого складають етнічні росіяни, неоднозначно ставиться до перспективи вступу в НАТО.