Україна потерпає від дефіциту ліквідності. Міжнародний валютний фонд вимагає реформ в економіці та держу правлінні, пише Ніна Єґлінскі в австрійській Die Presse.
У фешенебельному офісному центрі "Леонардо" на київській діловій вулиці Богдана Хмельницького, навпроти Опери, зяє пустка. Шість тижнів тому англомовні торгівці нерухомістю з Parker & Obolensky ще могли вибирати серед зацікавлених. За квартири платили майже будь-яку ціну: місячна оренда від 9000 доларів за 100 кв. м або продаж від 5000 доларів за квадрат вважались удачею.
Подібна картина і на головній вулиці міста. Багато магазинів на Хрещатику стоять порожніми. Олександр торгує електронікою. Крім мобільних телефонів, ноутбуків і пласких екранів він також продає холодильники та пилососи. Дев’ять із дванадцяти осіб свого персоналу він уже звільнив.
Але це мало допомогло. У березні наступного року він повинен сплатити більшу частину кредиту, взятого на купівлю товарів. Він не знає, чи зможе повернути банкові гроші. Заощаджувати – це Олександрові та його клієнтам навіть не спадало на думку. "Я зовсім не знаю, як це", – зізнається 28-річний. Це дивно лише на перший погляд. Українці втрачали всі свої заощадження вже двічі: з розвалом Радянського Союзу та під час попередньої економічної кризи 1997-1998 років. Відтоді вони вкрай слабко довіряють банкам, та й фінансові послуги на кшталт страхування життя чи приватних пенсійних програм майже невідомі в Україні.
Інвестиції замість споживання
"Людям треба сказати прямо, що часи невгамовного споживання позаду. Найближчими роками країна мусить передусім як слід інвестувати", – каже Мартін Райзер, голова представництва Світового банку в Україні, Молдові та Білорусі.
Коли вдасться послідовне впровадження структурних реформ в економіці та системі влади, які МВФ прив’язав до видачі кредиту, то Україна могла б стати однією з тих нових індустріальних країн Східної Європи, що виходять із кризи цілковито оновленими.
Кредити направо й наліво
Заради уникнення старих помилок при наступному підйомі МВФ квапить із реформами. Насамперед треба докорінно реорганізувати банківський сектор. У боротьбі за ринкову частку роками бралися дешеві гроші з міжнародних грошових ринків. Стрімке збільшення грошової маси призвело до зростання інфляції до 31% у травні цього року. Ба більше: видаючи кредит понад 20 тисяч євро, рідко який банк вимагав довідки про доходи. "Значна частина зі 182 банків не переживе кризу", – прогнозує Ігор Шумило, виконавчий директор Нацбанку з економічних питань.
По-друге, слід спростити процес купівлі землі. Мораторій на продаж землі, термін якого спливає 1 січня 2009 року, має стати приводом для безпрецедентної земельної реформи. Досі не можна було вільно придбати сільськогосподарські ділянки, а інші купувалися на затратних по часу й грошах аукціонах, де закордонні покупці переважно залишалися ні з чим.
Індія посуває Україну
Дефіцит ліквідності в Україні може невдовзі обернутися й зовнішньополітичною небезпекою. 80% своїх потреб в енергоресурсах країна забезпечує з Росії. Є ймовірність, що там скористаються з можливої неплатоспроможності України, аби здобути контроль над її газопровідною системою.
Металургія – відповідальна за 6% ВВП і 40% експорту країни – теж у кризі. Від жовтня виробництво скоротилося на 30%. Доки був бум на світовому ринку металів, то навіть застарілі сталеливарні заводи на Сході України могли вистояти. Але тепер сучасні заводи Індії та Китаю можуть виробляти тонну сталі на 130 євро дешевше, ніж східноєвропейський конкурент.
На найбільшому феросплавному заводі світу, Нікопольському, на початку листопада зупинилося виробництво й має відновитися аж у квітні 2009-го. У цехах пролежують 35 тисяч тонн непроданих феросплавів.
Скільки людей втратять роботу, коли знову стартує виробництво, – про це лише багато спекуляцій. Завод на цю тему не робить жодних заяв. Донедавна завод-ветеран із 8357 працівниками продавав 800 тисяч тонн на рік. Зараз завод стоїть, працівників відправили у відпустки зі збереженням лише третини зарплатні на час від листопада по березень. Генеральний директор Володимир Куцин приїхав із Дніпропетровська до Києва і просить в уряду підтримки.
Зачеплена кризою металургійна галузь
Хоча план порятунку передбачає підтримку зачеплених кризою металургійної, будівельної та гірничодобувної галузей, умови тепер диктуватимуть із Вашингтона. "Економіка України теж муситиме зробити свій внесок у подолання кризи", – каже Олександр Петрик, директор Нацбанку з економічного аналізу та прогнозування.
Це стосується й державного газового концерну "Нафтогаз", який опинився в скруті. Відповідно до зобов’язань перед МВФ, головний імпортер російського природного газу на майбутнє повинен забезпечувати більшу прозорість у ділових зв’язках. Як перший такий захід акціонерна компанія до кінця року нарешті оприлюднить підсумки діяльності за 2007-й.
У грудні почнуть скасовувати всі субсидії та допомогу для населення й підприємств. До червня 2010 року мусять скрізь сплачуватися ринкові ціни. "Розподіленню податкових коштів за принципом лійки треба покласти край", – таке напучування дає співвітчизникам урядовий радник Ігор Бураковський із київського Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Оригiнал статті